Browsing by Author "Пащетник, В."
Now showing 1 - 5 of 5
- Results Per Page
- Sort Options
Item Аналіз можливостей навігаційної апаратури споживачів супутникових навігаційних систем СН 3003 “Базальт” для топогеодезичної прив’язки позицій артилерії(Видавництво Львівської політехніки, 2012) Полець, О.; Пащетник, В.Проаналізовано можливість використання навігаційної апаратури споживачів супутникових навігаційних систем ГЛОНАСС і GPS СН 3003 “Базальт” для топогеодезичної прив’язки позицій артилерії щодо питань характеристики точності. Проанализирована возможность использования навигационной аппаратуры пользователей спутниковых навигационных систем СН 3003 “Базальт” для топогеодезической привязки позиций артиллерии по вопросам характеристики точности. In the article has been analyzed accuracy of coordinates determination with the GNSS receiver СН 3003 “Basalt” during the artillery battle disposition topogeodetic surveys.Item Використання сучасного програмного забезпечення для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Кравець, Т.; Полець, О.; Пащетник, В.; Kravets, T.; Polets, O.; Paschetnik, V.; Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного; National Academy of Land Forces named after Hetman Petro SagaidachnyМета статті – оцінити точність способу визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямків за допомогою апаратури споживачів супутникових навігаційних систем. У сучасних умовах є кілька основних способів визначення дирекційних кутів для прив’язки, проте з розвитком навігаційної апаратури у військах і у зоні бойових дій, зокрема, все частіше використовують координатний спосіб визначення дирекційних кутів. Точність і доцільність цього способу на належному рівні не вивчені й потребують польових досліджень, які і виконано в ході експерименту. Методика. Дослідження здійснено на основі аналізу наявних літературних джерел із цієї тематики та практичного застосування координатного способу визначення дирекційних кутів. Проведено експериментальні дослідження здійснення прив’язки координатним способом за допомогою навігаційної апаратури без перешкод, які б заважали проходженню супутникових сигналів, та з перешкодами, на основі яких зроблено висновки. Здійснено порівняння отриманих результатів з еталонними даними та з визначенням дирекційних кутів іншими способами, враховано точність та особливості виконання. Результати. Досліджено теоретичні, методичні та практичні проблеми використання ПАК “Кропива”, “Укроп” та “Базальт-М” у військах для визначення дирекційного кута координатним способом. Для оцінювання точності визначення дирекційних кутів координатним способом виконано експеримент. Визначено координати на пунктах Державної (ДГМ) та спеціальної геодезичних мереж (СГМ). За результатами вимірювань координат точок розраховано дирекційні кути між пунктами ДГМ та СГМ. Отримані дирекційні кути порівнювали з розрахованими дирекційними кутами, які отримані за координатами пунктів із каталогу координат геодезичних пунктів. За підсумковими розходженнями розрахували СКП та серединні похибки отримання дирекційних кутів координатним способом. Результати виконаних експериментів та аналіз інформації із відкритих джерел підтвердили, що точність визначення дирекційних кутів координатним способом залежить від точності визначення координат та відстані між точками, координати яких знаходять за допомогою приладів СНС. Прилади СНС, які є на озброєнні в РВіА, дають змогу використовувати координатний спосіб для визначення дирекційних кутів орієнтирних напрямів під час топогеодезичної підготовки за умови, якщо відстань між точками не менша за 400–500 м, а СКП визначення прямокутних зональних планових координат за допомогою приладів СНС не перевищує 3–5 м. Наукова новизна полягає в активному застосуванні сучасних засобів супутникових навігаційних систем (СНС) та програмних засобів у зоні проведення ООС, що забезпечують упровадження принципово нових засобів координатних визначень та пришвидшують виконання робіт. За підсумками експерименту можна зробити висновок, що точність орієнтування переважно залежить від точнісних характеристик СНС та кількості супутників, які перебувають у полі зору СНС. У разі використання СНС із СКП до 1 м відстань між точками можна істотно зменшити. Практичне значення. На основі аналізу середньоквадратичного відхилення з використанням навігаційної апаратури та порівняння щодо каталогу координат геодезичних пунктів розроблено рекомендації стосовно використання командирам підрозділів тактичного рівня. Виокремлено часові особливості застосування навігаційної апаратури та визначено необхідну відстань між точками, їх вплив на точність визначення дирекційного кута координатним способом. З’ясовано, коли найдоцільніше застосувати навігаційну апаратуру для прив’язки. Результати дослідження сформульовано для командирів підрозділів, які за їх допомогою можуть ефективніше виконувати поставлені бойові завдання.Item Завдання по удосконаленню системи управління силами оборони України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-04-10) Пащетник, О. Д.; Лаврут, Т.; Пащетник, В.; Поліщук, Л.; НЦ СВ НАСВItem Завдання по удосконаленню системи управління силами оборони України(Видавництво Львівської політехніки, 2019-04-10) Пащетник, О.; Лаврут, Т.; Пащетник, В.; Поліщук, Л.; НЦ СВ НАСВItem Програмно-математичне забезпечення геоінформаційної підсистеми автоматизованої системи управління тактичної ланки Сухопутних військ Збройних Сил України(Видавництво Львівської політехніки, 2018-04-18) Пащетник, О.; Лаврут, Т.; Пащетник, В.; Поліщук, Л.; НАСВ