Browsing by Author "Ремешило-Рибчинська, Ореста Ігорівна"

Now showing 1 - 3 of 3

Архітектурно-просторова організація музеїв під відкритим небом в Україні
(Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Брич, Марія Тарасівна; Ремешило-Рибчинська, Ореста Ігорівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Черкасова, Катерина Тимофіївна; Прибєга, Леонід Володимирович
Дисертація присвячена визначенню сучасних принципів, методів і засобів архітектурно-просторової організації середовища, які доцільно застосовувати в Україні для створення музеїв під відкритим небом. У дослідженні на основі аналізу процесу виникнення та розвитку зазначеного типу музеїв прослідковано еволюцію методів їх створення. Ґрунтуючись на порівнянні та систематизації характерних рис сучасних музеїв під відкритим небом в Україні і світі, виділено позитивні тенденції, які доцільно застосовувати в музейній практиці нашої держави. З метою покращення законодавчої бази досліджуваної сфери запропоновано розширену термінологічну систему. Сформульовано рекомендації щодо впровадження пропонованих підходів архітектурно-просторової організації музеїв під відкритим небом в Україні для збереження та сучасного використання пам’яток архітектури, археології, історії, науки і техніки. Диссертация посвящена определению современных принципов, методов и средств архитектурно-пространственной организации среды, которые целесообразно применять в Украине для создания музеев под открытым небом. В исследовании на основе анализа процесса возникновения и развития указанного типа музеев прослежено эволюцию методов их создания. Основываясь на сравнении и систематизации характерных черт современных музеев под открытым небом в Украине и мире, выделено положительные тенденции, которые целесообразно применять в музейной практике нашего государства. С целью улучшения законодательной базы исследуемой сферы предлагается расширенная терминологическая система. Сформулированы рекомендации по внедрению предлагаемых подходов архитектурно-пространственной организации музеев под открытым небом в Украине с целью сохранения и современного использования памятников архитектуры, археологии, истории, науки и техники. The aim of the thesis is to define modern principles, methods, and means of the architectural and spatial organization of the open-air museum’s environment, which should be used in Ukraine. On the basis of the comparison of 30 open-air museums operating in Ukraine nowadays, the main characteristics and disadvantages of their architectural and spatial organization are highlighted. Ways of their elimination are suggested. Using the comparison and systematization of modern open-air museums features in Ukraine and in the world, positive trends that should be applied in the museum practice of our country are highlighted. For improving the legislative framework of the studied area, the author develops expanded terminology system. The algorithm of the architectural and spatial organization of the open-air museum project development is presented. The peculiarities of museums depending on their functional direction or type are determined. The features of open-air museums’ displays and expositions are determined as well as ways of their forming. The efficiency of using animation, theatrical events and multimedia technologies in open-air museums are highlighted. The influence of their use on the architectural and spatial organization of museums is described. The main methods and techniques of creation, architectural and spatial organization and the further development of open-air museums that are expedient to use in our country are highlighted, considering the socio-economic aspects. Architectural ensembles and archaeological complexes are defined as the types of monuments that are best used as open-air museums in Ukraine. The model of the creation of an open-air museum on the basis of the Plisnesk hillfort in the Lviv region is offered. The problems and opportunities faced by the modern museum network of Ukraine are analyzed. Legislative and legal revisions that will improve the ability of open-air museums are proposed. In order to preserve and to use modern monuments of architecture, urban planning, archeology and history, recommendations on the proposed approaches of the architectural and spatial organization of the open-air museums’ implementation in Ukraine are formulated.
Втрата демократизму та відповідальності суспільства в процесі збереження та ревалоризації архітектурної спадщини України та Португалії
(Національний університет “Львівська політехніка”, 2015) Ремешило-Рибчинська, Ореста Ігорівна
Відтворення архітектурно-просторової структури монастирів Чину Святого Василія Великого Західної України
(Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Знак, Іван Богданович; Ремешило-Рибчинська, Ореста Ігорівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Лукомська, Зоряна Володимирівна; Смоляк, Володимир Вікторович
У дисертаційному дослідженні розроблено науково обґрунтовані положення про характерні риси архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ за історичними етапами та укладено теоретично-практичну модель відтворення архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ. Проаналізовано досвід адаптації монастирських архітектурних структур в умовах сучасного суспільства, доповнено методику дослідження монастирів ЧСВВ. Автором виявлено основні напрямки та параметри трансформації архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ в сучасних умовах. Обґрунтовано потребу розширення або уточнення законодавчих норм для виявлення специфіки монастирів ЧСВВ, як відкритої системи динамічної візуально-соціальної комунікації. В дисертації окреслено характерні риси змін, яких зазнавали монастирі ЧСВВ Західної України на межі XX – початку XXI століття. В диссертационном исследовании разработаны научно обоснованные положения о характерных чертах архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ по историческим этапам и заключено теоретико-практическую модель восстановления архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ. Проанализирован опыт адаптации монастырских архитектурных структур в условиях современного общества, дополнено методику исследования монастырей ОСВВ. Автором выявлены основные направления и параметры трансформации архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ в современных условиях. Обоснована необходимость расширения или уточнения законодательных норм для выявления специфики монастырей ОСВВ, как открытой системы динамической визуально-социальной коммуникации. В диссертации обозначены характерные черты изменений, которые испытывали монастыри ОСВВ Западной Украины на рубеже XX – начала XXI века. Due to specific historical features, a particularly large number of tangible objects related to the activity of the Order of St. Basil the Great are located in the territory of Western Ukraine, primarily in Halychyna. In the dramatic history of the Basilians, it was Halychyna that became the place where interpenetration of Eastern and Western Christianity typical for the Uniate Church after the Synod of Zamość occurred within the background of very strong Orthodox traditions, this resulting in the unique synthesis of worldview, ritualistic and spatial forms (architectural and art ones). The processes of religious activity decrease, characteristic of Eastern Europe in the 1990ies – 2000s and secularization trends do not give grounds to talk about the prospects of any significant growth of monastic orders in the nearest future. Along with that, a traditionally high level of religious conscience in Western Ukraine and vigorous activity of religious organizations testifies the topicality of cult and ritual use of Basilian monuments in this region. In these conditions there arises an objective need to develop theoretical and practical provisions that would contribute to the preservation of architectural and ensemble specificity of Basilian complexes on the one hand, and would organically meet the needs of natural transformation of semantic and functional attributes of the monastic space in the conditions of the 21st century on the other. The dissertation presents theoretically grounded provisions on the characteristic features of architectural and spatial structure of OSBM monasteries by historical stages as well as a theoretical and practical model for the restoration of architectural and spatial structure of OSBM monasteries. The paper analyzes the experience of monastic architectural structures adaptation within the context of modern society and supplements the methodology for the study of OSBM. The author outlines the main directions and parameters of architectural and spatial structure transformation of OSBM monasteries under modern conditions. It is argued that legislation should be expanded or specified to identify the specifics of OSBM monasteries as an open system of dynamic visual and social communication. The dissertation outlines the characteristics of changes experienced by the OSBM monasteries of Western Ukraine in the late 20th- early 21st century.