Browsing by Author "Савченко, А. С."

Now showing 1 - 2 of 2

Листрические разломы и их взаимосвязь с кольцевыми структурами на Украинском щите
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Куприенко, П. Я.; Макаренко, И. Б.; Савченко, А. С.
По результатам трехмерного плотностного моделирования впервые на Украинском щите выделены листрические разломы. Установлена взаимосвязь этих разломов с кольцевыми структурами. За результатами тривимірного густинного моделювання вперше на Українському щиті виділено лістричні порушення. Встановлено взаємозв’язок цих порушень з кільцевими структурами. Based on the results of three-dimensional gravity modeling, listric faults have been mapped on the Ukrainian Shield for the first time. The relationship of the faults with ring structures has been established.
Неоднородность литосферы Днепровско-Донецкой впадины и ее геодинамические следствия. Часть I. Глубинное строение
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-06-13) Старостенко, В. І.; Пашкевич, І. К.; Макаренко, І. Б.; Купрієнко, П. Я.; Савченко, О. С.; Starostenko, V.; Pashkevich, I.; Makarenko, I.; Kuprienko, P.; Savchenko, O.; Старостенко, В. И.; Пашкевич, И. К.; Макаренко, И. Б.; Куприенко, П. Я.; Савченко, А. С.; Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України; Institute of geophysics by S.I.Subbotin name NAS of Ukraine; Институт геофизики им. С.И. Субботина НАН Украины
Мета. Дослідити неоднорідність літосфери Дніпровської частини Дніпровсько-Донецької западини та її окремих поверхів за результатами 3D-гравітаційного і магнітного моделювання з використанням даних ГСЗ, сейсмотомографії, геологічної будови докембрійського фундаменту та осадового чохла для подальшої геодинамічної інтерпретації. Методика. Методика передбачає аналіз 3D-гравітаційної моделі осадового шару, консолідованої земної кори і її магнітної моделі, отриманих з використанням комплексу програм автоматизованої інтерпретації даних потенціальних полів (GMN-Auto) та програми розв’язання прямої задачi магніторозвідки, в комплексі з даними ГСЗ, сейсмотомографії та геологічними даними для встановлення закономірних зв’язків будови і складу різних поверхів літосфери. Результати. Сегментація консолідованої кори, яку ми зробили раніше, зіставлена з будовою різних поверхів літосфери ДДЗ і суміжних регіонів. Розглянуті загальні закономірності змінення потужності кори, окремих її шарів та коромантійної суміші в межах ДДЗ. До таких належать також: підйом підошви кори, узгоджений з простяганням западини, наявність “спряжених” з ним прогинів за межами сегментів западини і торцових зчленувань форм рельєфу розділу М. Сегментація консолідованої кори виявляє відображення в потужності пострифтових осадових відкладів, рельєфі фундаменту, потужності консолідованої кори, а розломна тектоніка останньої знаходить зв’язок з розривами покрівлі девонських підсольових відкладів. Глибинні магнітні джерела западини не узгоджені з глибинними магнітними тілами Українського щита та південно-західного схилу Воронезького масиву, мають різне структурне положення відносно осі девонського рифту і форм рельєфу підошви кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори виявляє неоднозначний зв’язок зі швидкісною неоднорідністю підкорової мантії. Наукова новизна. Вперше встановлено структурні зв’язки неоднорідності консолідованої кори, її розломної тектоніки і сегментації з потужністю пострифтового осадового комплексу, рельєфом фундаменту і розломної тектоніки девонських підсольових відкладів, що відображує зумовленість формування осадового шару будовою консолідованої кори ДДЗ. Сегментація консолідованої кори не виявляє однозначного зв’язку з рельєфом підошви сучасної сейсмічної літосфери, за винятком підйому її в Лохвицькому сегменті, що свідчить про неоднорідність пострифтових процесів. Зроблено висновок, що за комплексом ознак рифтів тільки цей сегмент може розглядатись як типовий рифт. Практична значущість. Отримані в результаті аналізу геолого-геофізичні особливості будови різних поверхів літосфери, зокрема і розломної тектоніки, можна використати для оцінки нафтогазоносності ДДЗ з урахуванням значного вкладу вуглеводнів абіогенного походження в формування їхніх родовищ.