Browsing by Author "Сковронська, І. Ю."

Now showing 1 - 3 of 3

Лексико-граматичні варіації правової концептосфери
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Сковронська, І. Ю.; Юськів, Б. М.
Розглянуто деякі фрагменти лексико-граматичних варіацій правової концептосфери, що відтворюють мовну концептуальну картину світу. Концептосфера права містить, відповідно, концепти зі сфери правознавства, до яких передусім зарахуємо концепти право, закон, правосуддя, судочинство. Уся складна і багатогранна система духовних цінностей, спосіб мислення, процес породження думки, світогляд, поведінка знаходять своє відображення у мові. Саме мова визначає спосіб членування світу в тій чи іншій культурі, спосіб його опису, інтерпретації. За допомогою мови людина описує категорії права, інтерпретує закон. Мова у праві – це не тільки питання юридичної техніки та стилістики, це конструктивна основа існування самого права як своєрідного соціального феномену. Юридичні норми закріплені словесно, тому поглиблені знання про властивості слова дають змогу осягнути логіку юридичного мислення, глибше розібратися у системній побудові права і механізмах її дії на свідомість і поведінку людей. Ключові слова мови права – це завжди “сигнали” певного юридичного світогляду, що виражають духовно-етичні ідеали суспільства та моральні принципи, усвідомлені людським розумом, сприйняті правовою системою і вербалізовані у мові. У мові відображено і деформації правосвідомості, що виникають у суспільстві. Зі зміною принципів, що конституюють розуміння права, змінюється й правова мова, а також спостерігається поява певних лексико-граматичних варіацій, оскільки нові ключові слова мають своє специфічне значення, інші можливості синтаксичної сполучуваності. Сучасна дійсність, як відомо, знову активізує проблему трансформації юридичної мови. Чинне законодавство, юридична наука та практика застосування права оперують поняттями “пріоритет прав та свобод людини і громадянина”, “розподіл влади”, “підприємницька діяльність” тощо. Водночас юридична мова здатна здійснювати і зворотний вплив на правову систему суспільства. В статье рассмотрены некоторые фрагменты лексико-грамматических вариаций правовой концептосферы, отражающие языковую концептуальную картину мира. Концептосфера права содержит, соответственно, концепты из сферы правоведения, к которым прежде всего относим концепты право, закон, правосудие, судопроизводство. Вся сложная и многогранная система духовных ценностей, образ мышления, процесс порождения мысли, мировоззрение, поведение находят свое отражение в языке. Именно язык определяет способ членения мира в той или иной культуре, способ его описания, интерпретации. С помощью языка человек описывает категории права, интерпретирует закон. Язык в праве – это не только вопрос юридической техники и стилистики, это конструктивная основа существования самого права как социального феномена. Юридические нормы закреплены словесно, таким образом основательные знания свойств слова позволяют понять логику юридического мышления, более глубоко разобраться в системном построении права и механизмах его воздействия на сознание и поведение людей. Ключевые слова языка права – это всегда “сигналы” определенного юридического мировоззрения, выражающие духовно-нравственные идеалы общества и нравственные принципы, осознанные человеческим умом, воспринятые правовой системой и вербализованные в языке. В языке отражены и деформации правосознания, возникающие в обществе. С изменением принципов, конституирующих понимание права, меняется и правовая речь, а также наблюдается появление определенных лексико-грамматических вариаций, поскольку новые ключевые слова имеют свое специфическое значение, другие возмож- ности синтаксической сочетаемости. Современная действительность, как известно, снова активизирует проблему трансформации юридического языка. Действующее законодательство, юридическая наука и практика применения права оперируют понятиями “приоритет прав и свобод человека и гражданина”, “распределение власти”, “предпринимательская деятельность” и тому подобное. В то же время юридический язык способен осуществлять и обратное влияние на правовую систему общества. The article examines lexical and grammatical variations of law conceptosphere that reflect the linguistic conceptual picture of the world. The law conceptosphere includes, respectively, concepts from the field of law such as the concept of law, justice, judiciary, etc. Language is rightly called one of the means that explain spirituality of a man, its system of values, mentality, the way of thinking, the process of generating ideas, outlook, behavior. It is the language that defines the way of the division of the world into one culture or another, the way of its description, interpretation. It is through the language that a man describes categories of law, interprets the law. Language in law is not just a matter of legal technique and stylistics, it is a constructive basis for the existence of law as a kind of social phenomenon. Legal norms are fixed verbally, so in-depth knowledge about the properties of a word allows you to grasp the logic of legal thinking, more deeply understand the systematic construction of law and the mechanisms of its action on the consciousness and behavior. The key words of law are always considered to be “signals” of certain legal philosophy expressing spiritual and ethical ideals of the society and moral principles recognized by human mentality, perceived by legal system and verbalized in language. The language reflects the sense of justice and deformations occurring in the society. The change of principles that constitute the understanding of law is followed by the change of legal language and there is the appearance of certain lexical and grammatical variations, since new keywords gain their specific meanings and other possibilities of syntactic building. Nowadays reality is known to activate again the problem of transformation of legal language. Current legislation, jurisprudence and the practice of application of law operate the terms “priority rights and freedoms of an individual and a citizen”, “power sharing” “business activities “, etc. At the same time legal language is able to carry out an opposite effect on the legal system of the society.
Правничий медіа-дискурс у двомовному медіа-просторі
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Сковронська, І. Ю.
Досліджено правничий дискурс, який містить прагматичні, етичні, етнічні, соціальні, психолінгвістичні моменти. Лінгвістика та граматичні особливості дискурсу мають схожі завдання з риторикою, оскільки лінгвістичний і риторичний аналізи мови ґрунтуються на позамовних моментах. Мистецтво мовного спілкування в усіх наукових сферах бере початок від риторики, яка пов'язана з іншими науками. Найближчою риторика є до філософії і є її складовою. Зважаючи на те, що красномовство є комунікативним феноменом, воно підпадає під дію законів комунікації. Нині поширеним є розуміння публічного мовлення як того чи іншого виду дискурсу. Поняття дискурсу часто використовується поряд, а інколи й синонімічно з такими поняттями, як комунікація, мова певних видів діяльності, мовна поведінка та ін. Відтак дискурсивна парадигма дослідження мови становить певний ракурс описання й аналізу останньої. Дискурсивна парадигма ґрунтується на роботах французьких структуралістів, які приділяли певну увагу риториці, розрізняючи її лінгвокультурні модуси. У такому вимірі риторика стає предметом культурологічного аналізу. Исследуется правовой дискурс, который содержит прагматические, этические, этнические, социальные, психолингвистических моменты. Лингвистика и грамматические особенности дискурса имеют схожие задачи с риторикой, поскольку лингвистический и риторический анализы языка опираются на внеязыковые моменты. Искусство речевого общения во всех научных сферах берет начало от риторики, которая связана с другими науками. Ближе всего риторика к философии как ее составляющая. Несмотря на то, что красноречие является коммуникативным феноменом, оно подпадает под действие законов коммуникации. Сейчас распространено понимание публичной речи как того или иного вида дискурса. Понятие дискурса часто используется наряду, а иногда и синонимично с такими понятиями, как коммуникация, язык определенных видов деятельности, речевое поведение и др. Поэтому дискурсивная парадигма исследования языка представляет определенный ракурс описания и анализа последней. Дискурсивная парадигма основывается на работах французских структуралистов, которые уделяли определенное внимание риторике, различая ее лингвокультурные модусы. В таком измерении риторика становится предметом культурологического анализа. The article deals with the rights discourse that includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The closest rhetoric associated with philosophy and is part of it. Philosophy studies the general laws of human nature, society and shaping the outlook of man; rhetoric studies and describes specific law effective mental-verbal activity produces rules of verbal communication and promotes holistic moral rules and human ethics. In modern science, there was quite a classification of genera and species of eloquence: socio-political, academic, social, judicial, theological and ecclesiastical eloquence (G. Apresyan, M. Kohtyev, L. Pavlov, L. Vvedenskaya). L. Hraudina outlined the social, academic and lecture, discussion, polemical, judicial, military, spiritual eloquence. T. Kuznetsova uses the concept of practical and ceremonial eloquence. The researcher does not provide definitions, but contextually “practical rhetoric” means training, and “smart” – in the sense of a literary genre. Domestic scientist V. Moldovan is talking about rhetoric genres such as socio-political, academic, lectures, legal, social, military, diplomatic, church and theological. G. Sagach highlights the socio-political rhetoric with species and subspecies as political speech, speech rally, parliamentary eloquence. Eloquence is a communicative phenomena, it is subject to the laws of communication. Today there is widespread understanding of public broadcasting as a particular type of discourse. The concept of discourse is often used along and sometimes synonymous with such concepts as communication, certain activities, language and other behavior. According to R. Warta, rhetoric can be considered as ideology, in this case it appears connotative determinate totality. In such rhetoric dimension becomes the subject of cultural analysis. Legal discourse includes pragmatic, ethical, ethnic, social, psycholinguistic points. The grammar of discourse has similar problem with rhetoric as linguistic and rhetorical analyzes language based on extra-linguistic aspects.
Українська еміграційна преса США І Канади як чинник утвердження української державності
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Сковронська, І. Ю.
Україна й еміграційні процеси з України вже спочатку їх виникнення почали привертати увагу науковців та дослідників. Переважно це були ті самі емігранти, які, перебуваючи у новому оточенні, мали змогу вивчати явище еміграції з “середини”. На етапі побудови правової суверенної держави Україна все більшого значення набувають процеси, що відбуваються у суспільному житті українського народу, в державі та поза її межами. Стрімкі зміни в історії розвитку нації спостерігаються в етнокультурній палітрі безпосередньо в країні, що непомітно впливає і на суспільно-політичні процеси поза її межами, там, де українці становлять значний прошарок серед корінного населення. Не пориваючи зв’язків з етнічною батьківщиною, насамперед через засоби масової інформації, а найбільше через періодичні видання, українці мають змогу відчувати постійний зв’язок з рідною країною, її культурою і традиціями. Наша зацікавленість процесами розвитку сучасної української літературної мови, яка репрезентує самосвідомість народу і є чинником етнокультурного розвитку, ґрунтується на потребі вивчення та аналізу особливостей функціонування мови преси української діаспори на північноамериканському континенті з 1991 року і дотепер. Украина и эмиграционные процессы с Украины уже в начале их возникновения стали привлекать внимание ученых и исследователей. В основном это были все те же эмигранты, которые, находясь в новом окружении, имели возможность изучать явление эмиграции “изнутри”. На этапе построения правового суверенного государства Украина все большее значение приобретают процессы, происходящие в общественной жизни украинского народа, в государстве и за его пределами. Стремительные изменения в истории развития нации наблюдаются в этнокультурной палитре непосредственно в стране, что незаметно влияет и на общественно-политические процессы за ее пределами, там, где украинцы составляют значительную часть коренного населения. Не порывая связей с этнической родиной, прежде всего через средства массовой информации, а более всего через периодические издания, украинцы могут чувствовать постоянную связь с родной страной, ее культурой и традициями. Наша заинтересованность процессами развития современного украинского литературного языка, которий представляет самосознание народа и является фактором этнокультурного развития, основывается на необходимости изучения и анализа особенностей функционирования языка прессы украинской диаспоры на североамериканском континенте с 1991 года и до сих пор. Ukraine and immigration processes in Ukraine began to attract the attention of scientists and researchers from their origin. Basically they were all the same immigrants who, being in new surroundings, were able to study the phenomenon of emigration “from the inside”. At the stage of building a legal sovereign state Ukraine becoming increasingly important processes in the public life of the Ukrainian people in the country and abroad. Rapid changes in the history of the nation observed in ethno-cultural palette directly in the country, imperceptibly influences the social and political developments abroad, where Ukrainian constitute a significant layer among the indigenous population. Not breaking relations with the ethnic homeland, primarily through the media, but rather through periodicals, Ukrainian have the opportunity to experience constant communication with the mother country, its culture and traditions. Our interest in the development of modern Ukrainian literary language, which represents the consciousness of the people and is a factor in ethnic and cultural development, based on the need to study and analysis of the functioning of media language Ukrainian diaspora on the North American continent from 1991 to the present.