Browsing by Author "Смадич, Іван"

Now showing 1 - 1 of 1

The influence of genetic memory and memory of generations on the change of the habitat
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Смадич, Іван; Smadych, Ivan; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
В цій статті розглянуто феномен пам’яті поколінь та його вплив на людину при зміні житлових умов. Пам’ять поколінь в архітектурі – це міждисциплінарне поняття, що трактується, як передача системи знань, норм і цінностей, соціального досвіду, соціальних якостей, ролей та поведінки від одного покоління до іншого, та проявляється у всіх сферах життя людини, в тому числі при формуванні та виборі житла та житлового середовища. Реалізація цих компонентів досягається шляхом виховання людини в сім’ї та соціумі, а також частково на генетичному рівн(генетична пам’ять). В результаті теоретичних досліджень поняття “пам’ять поколінь” сформовані основні гіпотези цього дослідження, що охоплюють кілька аспектів: пам’ять поколінь має вплив на вибір житлового середовища при зміні місця проживання; існують сталі взаємозалежності між рівнем передачі ціннісних орієнтирів різних поколінь; при підвищенні рівня функціональних пріоритетів людини знижується рівень подібності житла, яке було притаманне різним поколінням. Для проведення цього комплексного дослідження використано метод соціологічного опитування, графоаналітичної оцінки та групового порівняння. Питання опитування відображають основні складові феномену пам’яті поколінь: засвоєння ціннісних орієнтирів, засвоєння стереотипів поведінки, засвоєння діючих соціальних норм, засвоєння звичаїв, засвоєння інтересів. Серед 210 респондентів, що пройшли це опитування в соціальних мережах, основна частка 99 % становлять жителі України. З них 82 % респондентів змінювали житло понад 3 рази. Визначено, що пам'ять поколінь втрачається при активізації функціональних орієнтирів (зміна житла в процесі зміни місця праці, бажання покращити умови проживання через наслідування модних тенденцій в архітектурі. Проте цей феномен проявляється в старшому віці (50–65 років при наступних змінах житлового середовища). визначивши причини, що вплинули на зниження рівня подібності в житлі різних вікових груп, ми сформували пропозиції елементів архітектурно-планувальних та просторових рішень. Це допоможе виправити негативні тенденції міграційних процесів в сільській місцевості України, а також змінити підхід до уніфікованої системи житлового будівництва на систему адресного будівництва відносно потреб людини та її життєвих пріоритетів.