Browsing by Author "Смоляк, Володимир Вікторович"

Now showing 1 - 4 of 4

Архітектура класицистичних палацово-паркових комплексів Вінниччини кінця XVIII початку ХХ століття
(Вінницький національний технічний університет, 2020) Хороша, Оксана Іванівна; Смоляк, Володимир Вікторович; Вінницький національний технічний університет; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Гнесь, Людмила Богданівна
У дисертації проаналізовано вплив стилю класицизму на головні архітектурні вирішення палацово-паркових комплексів на Вінниччині в контексті загальноєвропейського впливу. Визначено історичні передумови та основні чинники формування класицистичних палацово-паркових комплексів. Доповнено загальноприйняті етапи розвитку архітектури класицистичних палацово-паркових комплексів від кінця XVIII до початку ХХ століття. Охарактеризовано функціональне зонування та принципи композиційно-просторової організації території класицистичних палацово-паркових комплексів. Розроблено типологію класицистичних палаців за функціональними, планувальними, композиційними, стильовими характеристиками. Надано рекомендації для їх подальшого збереження, відновлення та функціональної адаптації. In the dissertation generalized existent previous researches of the palace architecture, the features of numerous group of magnate palace complexes of style of classicism are distinguished and analysed on Vinnytsia region of end of XVIII of beginning of XX of century. It was considered the features of becoming of palace and park complexes. Also socio-economic, geographical, town-planning, functional-spatial and regional factors, that influenced on building and location of noble estates were analyzed here. On the basis of iconography, cartographic materials and model inspections, here was conducted, historical, cultural, stylistic , architectural and planning analysis, of the basic periods of the evolution of palaces in the days of domination on the Vinnytsia region the families such as Pototski, Groholski, Chetvertinski, Sobanski, Brhzozovsky and others like that. Here was monitored the influence of European classic stylish tendencies of end XVIII century and beginning of XX century on the specific of forming of architectonically-spatial and composition-structural character of lordly palaces. Functional-planning, architectural and compositional features of classicist palace-park complexes in Vinnytsia region of the late XVIII-beginning of XX centuries were established and a corresponding typology was developed. It was analyzed the periods from early, mature, late classicism to neoclassicism, here was identified the characteristic features of stylistic devices inherent each of these stages of architectural creation palace. Palaces of classicism period marked monumentalness of building, majesty of the warrant systems, perfection of forms, restrained and symmetric volumes, calm colors, the precision of geometrical lines and the simplicity in planning. This, combined with newly surrounding the beautiful parks, english glades and french gardens, harmoniously emphasized perfect image of the unique architectural ensemble of classical style of this epoch. It was identified and discussed the architectural and planning organization of internal space and the use of art and decorative techniques during the construction of the palace complex in the style of classicism on the Vinnytsia region. There were established typology planning schemes of classical architectural object. It was traced that palace monuments, most of which are monuments of national importance, every day they lose their proper form. The main problems of preservation have been identified and recommendations for the further use of the classic palace and park complexes of Vinnitsa region have been developed. В диссертации проанализировано влияние стиля классицизм на главные архитектурные решения дворцово-парковых комплексов в Винницкой области в контексте общеевропейского влияния. Определены исторические предпосылки и основные факторы формирования классицистических дворцово-парковых комплексов. Дополнены общепринятые этапы развития архитектуры классицистических дворцово-парковых комплексов с конца XVIII до начала ХХ века. Охарактеризованы функциональные зоны и принципы композиционно-пространственной организации территории классицистических дворцово-парковых комплексов. Разработана типология классицистических дворцов за функциональными, планировочными, композиционными, стилистическими характеристиками. Предложены рекомендации для их дальнейшего сохранения, восстановления и функциональной адаптации.
Відтворення архітектурно-просторової структури монастирів Чину Святого Василія Великого Західної України
(Національний університет "Львівська політехніка", 2019) Знак, Іван Богданович; Ремешило-Рибчинська, Ореста Ігорівна; Національний університет «Львівська політехніка»; Лукомська, Зоряна Володимирівна; Смоляк, Володимир Вікторович
У дисертаційному дослідженні розроблено науково обґрунтовані положення про характерні риси архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ за історичними етапами та укладено теоретично-практичну модель відтворення архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ. Проаналізовано досвід адаптації монастирських архітектурних структур в умовах сучасного суспільства, доповнено методику дослідження монастирів ЧСВВ. Автором виявлено основні напрямки та параметри трансформації архітектурно-просторової структури монастирів ЧСВВ в сучасних умовах. Обґрунтовано потребу розширення або уточнення законодавчих норм для виявлення специфіки монастирів ЧСВВ, як відкритої системи динамічної візуально-соціальної комунікації. В дисертації окреслено характерні риси змін, яких зазнавали монастирі ЧСВВ Західної України на межі XX – початку XXI століття. В диссертационном исследовании разработаны научно обоснованные положения о характерных чертах архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ по историческим этапам и заключено теоретико-практическую модель восстановления архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ. Проанализирован опыт адаптации монастырских архитектурных структур в условиях современного общества, дополнено методику исследования монастырей ОСВВ. Автором выявлены основные направления и параметры трансформации архитектурно-пространственной структуры монастырей ОСВВ в современных условиях. Обоснована необходимость расширения или уточнения законодательных норм для выявления специфики монастырей ОСВВ, как открытой системы динамической визуально-социальной коммуникации. В диссертации обозначены характерные черты изменений, которые испытывали монастыри ОСВВ Западной Украины на рубеже XX – начала XXI века. Due to specific historical features, a particularly large number of tangible objects related to the activity of the Order of St. Basil the Great are located in the territory of Western Ukraine, primarily in Halychyna. In the dramatic history of the Basilians, it was Halychyna that became the place where interpenetration of Eastern and Western Christianity typical for the Uniate Church after the Synod of Zamość occurred within the background of very strong Orthodox traditions, this resulting in the unique synthesis of worldview, ritualistic and spatial forms (architectural and art ones). The processes of religious activity decrease, characteristic of Eastern Europe in the 1990ies – 2000s and secularization trends do not give grounds to talk about the prospects of any significant growth of monastic orders in the nearest future. Along with that, a traditionally high level of religious conscience in Western Ukraine and vigorous activity of religious organizations testifies the topicality of cult and ritual use of Basilian monuments in this region. In these conditions there arises an objective need to develop theoretical and practical provisions that would contribute to the preservation of architectural and ensemble specificity of Basilian complexes on the one hand, and would organically meet the needs of natural transformation of semantic and functional attributes of the monastic space in the conditions of the 21st century on the other. The dissertation presents theoretically grounded provisions on the characteristic features of architectural and spatial structure of OSBM monasteries by historical stages as well as a theoretical and practical model for the restoration of architectural and spatial structure of OSBM monasteries. The paper analyzes the experience of monastic architectural structures adaptation within the context of modern society and supplements the methodology for the study of OSBM. The author outlines the main directions and parameters of architectural and spatial structure transformation of OSBM monasteries under modern conditions. It is argued that legislation should be expanded or specified to identify the specifics of OSBM monasteries as an open system of dynamic visual and social communication. The dissertation outlines the characteristics of changes experienced by the OSBM monasteries of Western Ukraine in the late 20th- early 21st century.
Розвиток архітектури м. Вінниці наприкінці XIX – у першій половині XX ст.
(Вінницький національний технічний університет, 2020) Субін-Кожевнікова, Альона Сергіївна; Смоляк, Володимир Вікторович; Вінницький національний технічний університет; Рибчинський, Олег Валерійович; Поліщук, Лариса Клавдіївна
У дисертаційному дослідженні визначено основні етапи та розкрито характерні особливості процесу розвитку розпланувальної структури та архітектури м. Вінниці наприкінці ХІХ – у першій половині ХХ ст. Проаналізовано історіографію та систематизовано джерельну базу. Опрацьовано методику комплексного аналізу об’ємно-просторових змін архітектури м. Вінниці окресленого періоду. Встановлено передумови та визначено головні фактори впливу в архітектурно-містобудівному розвитку Вінниці. Визначено етапи розвитку Вінниці наприкінці XIX – у першій половині XX ст., зокрема розпланувальної структури міста. Визначено основні типологічні групи і стильові спрямування в архітектурі, розкрито їхні особливості. Охарактеризовано стан і визначено проблеми збереження архітектурно-містобудівної спадщини Вінниці кінця XIX – першої половини XX ст. The dissertation research defines the main stages and reveals the characteristic features of the development process of the planning structure and architecture of Vinnytsia at the end of the 19th and first half of the 20th centuries. The research in architecture and related disciplines have been analyzed, the source base of Vinnytsia architecture has been systematized. The researches of domestic and foreign historiography have been studied in groups according the time of their writing. A comprehensive research methodology has been built using general scientific empirical and theoretical methods and special research methods, it involves staged implementation of research tasks. The preconditions for Vinnytsia development were established among which are: landscape and climate, political and administrative, communication. The main influence factors in the architectural and urban development of Vinnytsia in the late 19th – first half of the 20th century were identified and classified: political-administrative, socio-economic, communication, natural landscape, cultural and educational and normative, which had various degrees of influence at different periods of time. The stages were determined in the city development in general and in the formation of the planning structure, particularly, by analyzing cartographic materials considering the influence factors: Stage I (1871 – 1899th years) Stage II (1900 – 1919th years) Stage III (1920 – 1955 years). The main typological groups of the buildings under study were identified by their characteristic features: functional purpose, topological characteristics, plan form, facade decision; their features are exposed at each stage of development. The stylistic features of Vinnitsia architecture were analyzed in the chronological framework of the city development stages. Stage I – the architecture marked by the stylistic directions of historicism (classical, romantic, rational direction) Stage II – the architecture of the modern era (retrospective, national and romantic, rational direction, modern) Stage III – stylistic pluralism in the architecture (constructivism, rationalistic direction, non-classical reminiscence). The development and trends of Vinnytsia monument protection have been analyzed. The state and problems of preserving the architectural and urban planning heritage of Vinnytsia at the end of the 19th – first half of the 20th centuries have been defined which require an intersectoral approach to the solution. The role of building central part of the city in the formation of architectural and artistic image of the city has been established, which today requires implementation of regeneration measures. The list of recommendations for preserving the architectural heritage of Vinnytsia during the defined period has been formed. The need to clarify and supplement the register of monuments of architecture and urban planning has been established. В диссертационном исследовании определены основные этапы и раскрыты характерные особенности процесса развития планировочной структуры и архитектуры г. Винницы конца XIX – первой половины ХХ ст. Проанализирована историография и систематизированы архивные источники. Проработана методика комплексного анализа объемно-пространственных изменений архитектуры Винницы указанного периода. Выявлены предпосылки и определены главные факторы, влияющие на архитектурно-градостроительное развитие Винницы. Определены этапы развития Винницы конца XIX – первой половины XX ст., в частности планировочной структуры города. Определены основные типологические группы и стилевые направления в архитектуре, раскрыты их особенности. Охарактеризовано состояние, определены проблемы сохранения архитектурно-градостроительного наследия Винницы конца XIX – первой половины XX ст.
Формування народного житлового зодчества Східного Поділля в ХХ столітті
(Національний університет "Львівська політехніка", 2008) Смоляк, Володимир Вікторович
Дисертацію присвячено виявленню особливостей та принципів формування народного зодчества східного Поділля в період з початку ХХ століття по наші дні. Один з основних напрямків дослідження -- залежність архітектури народного житла від соціально-економічних та деяких інших складових. Створена та науково обгрунтована періодизація розвитку подільського народного житла. Досліджені чинники, що впливають на органічну єдність утилітарних, конструктивних та мистецьких факторів в народному зодчестві Вінницької області. Встановлені специфічні об’ємно-планувальні, конструктивні, мистецькі та інші ознаки, що надають подільській архітектурі особливої привабливості та самобутності. Виявлені тенденції та напрямки розвитку сучасного сільського будівництва. Досліджена роль традицій в справі становлення сучасного подільського житла та зроблені деякі практичні рекомендації автора щодо застосування їх в сільському житловому будівництві.Значна частина дисертації пов’язана з дослідженням архітектурно-мистецьких прийомів, що широко застосовувалися в народному житловому зодчестві Cхідного Поділля, їх нерозривний зв’язок з іншими факторами, що формують образ подільського житла. Особлива увага звернута на пластичну проробку фасадів, колористичне та конструктивне вирішення сільських житлових будівель.Досліджена організація селянської садиби, залежність її планування, форми, кількості та складу будівель від соціально-економічних, природно-кліматичних та інших чинників. До традиційних незамкнених в плані дворів останнім часом добавився замкнений з трьох сторін двір, викликаний специфікою ведення господарства в деяких південних районах Вінницької області. Досліджені особливості малих архітектурних форм та господарських будівель, які є органічними складовими селянського житла. Диссертация посвящена выявлению особенностей и принципов формирования народного зодчества восточного Подолья в период с начала ХХ столетия по наше время. Развитие независимой Украины невозможно без возрождения национальной самобытности ее народа в том числе народного зодчества. Народная архитектура создавалась на протяжении веков путем непрерывного совершенствования приемов и форм, которые соответствовали условиям жизни, социальному устройству, быту, природно-климатическим условиям, основным занятиям, общественным обычаям и т. д. Из поколения в поколение передавался приобретенный опыт, совершенствовалось мастерство, создавались и шлифовались народные архитектурно-строительные и художественные традиции. Народное архитектурное творчество восточного Подолья наиболее ярко проявилось в сельськом жилье, важной особенностью которого является единство утилитарных, конструктивных и эстетических составляющих. В данной научной работе этой проблеме уделено значительное внимание. Создана и научно - обоснована схема периодизации, основанная на зависимости развития архитектуры от социально-экономических факторов. Согласно схеме периодизации развитие народной архитектуры в восточной части Подолья происходило в четыре периода – 1-й (нач. ХХ ст. – середина 20-х годов), 2-й (30-е годы – середина 50-х г.), 3-й (60-е годы – конец 80-х г.) и 4-й (начало 90-х годов – по наше время). Народная архитектура каждого из этих периодов характеризуется особыми чертами, которые тесно связаны с развитием общественной структуры. Исследованы характерные для Восточного Подолья объемно-планировочные, конструктивные и художественные особенности народного жилья. Изучены традиции в народном зодчестве и определено их значение для развития современного строительства на селе. Сделаны практические предложения по внедрению лучших народных приемов в архитектуру сельского жилья. Исследована организация крестьянской усадьбы, зависимость ее планировки, формы, количества и состава построек от социально-экономических, природно-климатических и других факторов. К традиционным незамкнутым в плане дворам в последнее время прибавился замкнутый с трех сторон двор, вызванный спецификой хозяйствования в некоторых южных районах Винницкой области. Значительная часть диссертационного исследования посвящена характерным художественным приемам отделки фасадов подольского жилья. Рассмотрены способы пластической отделки, приемы колористических решений, их органическая связь с другими важными факторами, формирующими образ сельского дома и усадьбы. Выделены характерные для подольского народного зодчества способы фактурной трактовки поверхности стен различными способами -- «под гребешок», при помощи штампов, речных ракушек, техники «сграфитто» и т.д. Исследованы подольские «малёвки», встречающиеся в некоторых селах Винничины и уходящие, к сожалению, в прошлое. Акцентировано внимание на роли цвета, его применения в различные периоды развития народного зодчества восточной части подольского края. The dissertation is dedicated to the peculiarities of folk architecture forming principals of eastern Podillya in the period from the beginning of the XX century till the present time. One of the main directions of the research is the dependence of folk dwelling architecture upon social - economical and several other components. The development period of Podillya folk dwelling has been created and scientifically grounded. The reasons that influense the organic unity of utility, constructional and artistic factors in folk architecture of Vinnytsya region. Specific volume planning, constructional artistic and other issues that give Podillya architecture attractiveness and originality have been established. The tendencies and directions of modern country building have been found out.The role of traditions in modern Podillya dwelling has been studied and certain practical author’s recommendations concerning its practical application in country dwelling have been made. The essential part of the dissertation is connected with studying architectural and artistic means that are widely used in folk dwelling architecture of eastern Podillya, its unbreakeable connection with other factors that form the image of Podillya dwelling. Special attention is paid to plastic façade finish, colorful and constructional solution of country dwelling constructions. The country mansion organization , the dependence of its planning, forms quantity and conntents upon social - economical, nature - climatic and other reasons havbeen studied.Recently, closed from three sides yard has been added to traditional non closed yards. It is caused by the peculiarities of housekeeping in some southern districts of Vinnytsya region. The peculiarities of minor architectural forms and housekeeping constructions being organic components of country life have been studied.