Browsing by Author "Стеблина, Наталія"

Now showing 1 - 4 of 4

Азовська криза та українська передвиборча кампанія у твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі облікового запису Петра Порошенка)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Vasyl Stus’ Donetsk National University
У статті здійснено формальний аналіз твіттер-акаунту Петра Порошенка, який містить обчислення й відстеження динаміки показників персоналізації, емоційності та наявності комунікаційного наміру. Для аналізу дописів було створено комп’ютерну програму (мова Python). Петро Порошенко є одним із найпопулярніших блоґерів твіттера в Україні, маючи 1,1 млн прихильників. У своїй політичній діяльності Петро Порошенко робив ставку не тільки на популярні в українців соцмережі, але й активно використовував твіттер. Попередні дослідження цієї соціальної мережі показали, що політична комунікація під упливом твіттера та інших подібних платформ стає більш персоналізованою, емоційною, а також зафіксовано зв’язок між використанням політиками соціальних мереж та зростанням популізму. Тим не менш, більшість із цих висновків зроблені на основі аналізу дописів західноєвропейських лідерів. Відповідно, аналіз дописів Петра Порошенка у твіттері дасть змогу розширити уявлення про можливі комунікаційні стратегії використання цієї соцмережі в Україні. У середньому чверть твітів Петра Порошенка є персоналізованою. Реакція на російську агресію у другій половині листопада – першій половині грудня 2018 якраз має низькі показники персоналізації, натомість другий тур президентських виборів – високі. Азовська криза не призводить до підвищення емоційності текстів, так само й активна фаза передвиборчої кампанії перед першим туром мала низьку емоційність. Проте перед другим туром виборів зафіксовано значне зростання цього показника. Щодо показника комунікаційного наміру маємо негативну кореляцію із показником емоційності. Це свідчить про більш раціональну реакцію на Азовську кризу та перший тур президентських виборів.
Виявлення проросійської пропаганди у найпопулярніших телеграм-каналах Одещини (Аналіз фреймів)
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса
Розглянуто питання поширення проросійської пропаганди у найпопулярніших телеграм-каналах Одещини. Встановлено, що у науковому дискурсі практично відсутні дослідження на таку тему. Найбільше вивчено поширення пропаганди у Телеграмі міжнародними терористичними угрупування (ІДІЛ, Алькаїда), а також блокування цієї мережі в РФ та інших авторитарних державах. Тим часом моніторинги українських професійних медійних організацій як на загальноукраїнському, так і регіональному рівні показали, що Телеграм дуже часто використовується для поширення проросійських меседжів. Було розроблено алгоритм виявлення проросійських меседжів у Телеграмі та продемонстровано результати його роботи. Здійснено моніторинг трьох найпопулярніших каналів Одещини: “Х… Одесса” (265 тисяч підписників), “Одесса Info” (191 тисяча) та “Одесса как она есть” (126 тисяч) за осінь 2021 року. Використано автоматичний контент-аналіз та аналіз фреймів як методи дослідження. Визначено, що телеграм-канал “Х… Одесса” найчастіше використовує фрейм “незручність”, розповідаючи про перепони, які відчувають містяни через реформи декомунізації та “мовного” закону (1,07), натомість про російську агресію писали лише у кожному другому дописі – (0,52). Телеграм-канали “Одессса Info” та “Одесса как она есть” писали про російську агресію частіше – (1,46 та 0,79), а про “незручності” рідше – (0,73; 0,64). Запропоновано у подальших дослідженнях щодо виявлення пропаганди найбільшу увагу приділяти дописам, де зустрічається виключно фрейм “незручність”. Такі тексти були знайдені в усіх трьох телеграм-каналах. Було ідентифіковано два проросійські наративи: про “окремішність” Одеси щодо України, а також “переслідування” в Україні російськомовних. Визначено, що у подальших дослідженнях запропонований алгоритм виявлення проросійської пропаганди можна використовувати і для телеграм-каналів інших регіонів, а також для загальноукраїнських каналів.
Емоційність та інтертекстуальність в офіційних дискурсах пострадянських авторитарних держав (Казахстан, Білорусь, Російська Федерація)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса; Vasyl Stus’ Donetsk National University
У статті здійснено формальний аналіз офіційних дискурсів Казахстану, Білорусі та РФ. Репрезентантами офіційних дискурсів виступають сайти президентів цих країн. За допомогою комп’ютерних програм (мова Python) обчислюються показники емоційності, прямої та непрямої інтертекстуальності. Для усіх трьох офіційних дискурсів характерна низька емоційність та пряма інтертекстуальність, що підкреслює незначну інтенсивність (або ж формальність) політичної взаємодії. Середні показники емоційності дискурсів Казахстану та Російської Федерації (0,26; 0,24) та Білорусі (0,39) – у кілька разів менші від показників країн із більш демократичними режимами. З-поміж окреслених дискурсів виокремлюються більш емоційні спорадичні (Білорусь) та менш емоційні стабільні (Казахстан, Російська Федерація). Між емоційністю Казахстану та Російської Федерації знаходимо позитивну кореляцію (0,84), що говорить про існування схожих етапів розвитку цих дискурсів: із більш виразною емоційністю до 2013 і неемоційний етап – після 2013. За непрямою інтертекстуальністю для Білорусі та Російської Федерації виокремлюються декілька періодів, коли показники непрямої інтертекстуальності були дуже значними (2012–2014, 2016–2017; та 2005–2010 – відповідно). Подібні періоди високих показників пояснюються не інтенсифікацією політичної взаємодії, а її імітацією. Значний відсоток повідомлень (більше половини, а іноді й 80–90 %) із непрямими цитатами у цей період у Білорусі та Росії – це привітання або ж висловлення співчуттів авторитарних лідерів країн представникам світової спільноти. Для Казахстану спостерігається інтерес до подібного типу повідомлень, проте вони домінують тільки протягом 2011–2012 років. Отже, для білоруського та російського офіційних дискурсів притаманна імітація політичної активності на рівні комунікації, а для казахстанського – ні. Хоча для усіх трьох типів характерний штучний характер політичної взаємодії на рівні офіційних дискурсів, що може бути визначений через використання шаблонного підходу для створення текстів.
Компаративний аналіз виробництва інформаційного контенту професійними ЗМІ та телеграм-каналами (на прикладі новин “Дзеркала тижня” та “Украина сейчас”)
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Стеблина, Наталія; Steblyna, Nataliia; Донецький національний університет імені Василя Стуса
Здійснено компаративний аналіз журналістських текстів у так званих нових медіа (телеграм-канал “Украина Сейчас”) та професійних медіа (онлайн-видання “Дзеркало тижня”). З’ясовано подібності та відмінності контенту за тематикою та найпопулярнішими персоналіями, що стають героями новин, дотриманням стандартів точності та відокремлення фактів від коментарів або ж нейтральністю новин. Метод дослідження – комп’ютерний аналіз текстів, із використанням модулів Python та бібліотеки для обробки природньої мови Spacy. Було встановлено, що найбільше згадок в обидвох медіа про повномасштабну війну Росії проти України, Зеленського, Генштаб, ЗСУ та Путіна. Однак при цьому телеграм-канал робить ставку на гарячі новини з регіонів, що найближче до лінії фронту, а професійне ЗМІ опікується міжнародним порядком денним. Також контент УС більше стосується персоналій, а ДТ надає перевагу інституціям, частка з яких – це інші ЗМІ. Тож онлайн-ЗМІ ще й акумулює ексклюзивні повідомлення від інших професійних масмедіа. Проте намагання телеграм-каналу повідомляти новини якомога швидше призводить і до порушення стандартів, зокрема точності: телеграм-канал може повідомляти про вибух чи ракетний удар майже відразу, як це сталося, не маючи при цьому достатньо фактів. Те саме стосується і фото, відео, які супроводжують подібну інформацію. Ще одна відмінність телеграм-каналу від професійного медіа у тому, що тут не завжди дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів. Тож не тільки повідомляють новини, але й коментують, іронізують тощо. Здійснений аналіз дозволяє говорити про певний розподіл функцій нових та професійних медіа. Телеграм-канали краще дотримуються правила наближення інтересів, а також виготовляють контент, що є більш легким для сприйняття. Але без професійних ЗМІ, які будуть публікувати так звані hard news – суспільно-вагомі повідомлення, що надходять із різноманітних інституцій та міжнародних організацій, а також перевіряти гарячі новини, що були повідомлені телеграм-каналами, не можна говорити про ефективну медіасистему