Browsing by Author "Ступницький, Т. Р."
Now showing 1 - 3 of 3
- Results Per Page
- Sort Options
Item Дослідження впливу режиму електродугового зварювання на будову зони сплавлення сірих чавунів(Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2008) Палаш, В. М.; Дзюбик, А. Р.; Ступницький, Т. Р.Виконано дослідження зони сплавлення зварних з’єднань, що отримуються під час електродугового зварювання сірих чавунів сталевим дротом у вуглекислому газі без попереднього підігрівання. Показано, що величина ділянок відбілу, їх конфігурація, а також особливості первинної і вторинної структур істотно залежать від параметрів термічного циклу. Запропоновано технологічні шляхи зменшення ділянок відбілу. Research of area of alloy of the welded connections which turn out at electro- arc welding of grey cast-irons by a steel wire in carbon dioxide without the previous heating is conducted. It is shown that size of areas of ledeburyt, their configuration, and also the features of primary and second structure substantially depend on thermal cycle indexes. The technological ways of diminishing of areas of ledeburyt are offered.Item Структура поверхонь та шорсткість електродугових покриттів з порошкових дротів після шліфування(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Студент, М. М.; Гвоздецький, В. М.; Ступницький, Т. Р.; Дзюбик, А. Р.; Олещук, Ю. П.; Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України; Національний університет “Львівська політехніка”Розглянуто особливості формування покриття газотермічним методом під час застосування порошкових дротів. Це зумовлено наявністю пор та твердих включень в отриманому шарі. Тому важливо дослідити вплив параметрів механічної обробки та складу порошкового дроту на шорсткість шліфованої поверхні електродугових покриттів. Покриття завтовшки 1,2–1,5 мм наносили серійним електродуговим металізатором ЭМ-14 на заздалегідь оброблену поверхню як плоских, так і циліндричних зразків. Мікроструктуру та хімічний склад покриттів вивчали на електронному мікроскопі Carl Zeiss EVO XVP 40 з рентгеноспектральним мікроаналізатором INCA Energy 350 (Oxford Instruments). Показано, що поверхня електродугового покриття має типову композитну структуру на відміну від сталі, у якій зустрічаються ламелі з різною мікротвердістю. Об’ємна кількість оксидів у покриттях коливається в межах від 6 до 20 %, залежно від кількості та хімічного складу легувальних елементів. Аналіз одержаних результатів показує, що максимальний вміст оксидів у покритті спостерігається під час додавання у шихту ферофосфору, ферохрому та феротитану. Шорсткість напиленого нешліфованого покриття зменшується з підвищенням тиску розпилу повітряного струменя під час напилення покриття на сталеву основу від Rz 85, за тиску 0,4 до Rz 55–0,65 МПа. Встановлено, що із ростом тиску повітряного струменя розмір структурних складових поверхні покриття зменшується, при цьому його зносостійкість за умов граничного мащення зростає.Item Трибологічні характеристики електродугових покриттів із порошкових дротів в технологічних середовищах(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Студент, М. М.; Ступницький, Т. Р.; Гвоздецький, В. М.; Дзюбик, А. Р.; Хомич, І. Б.; Фізико-механічний інститут ім. Г. В. Карпенка НАН України; Національний університет “Львівська політехніка”Проведено дослідження трибологічних характеристик електродугових покриттів із порошкових дротів у технологічних середовищах: за умов граничного мащення у мастилі І-20; в середовищі 3% емульсору марки Hydroway 1060 та мастилі М10В2. Покриття завтовшки 1,2–1,5 мм наносили серійним електродуговим металозатором ФМІ-1 на заздалегідь оброблену дробинноструминним методом поверхню як плоских, так і циліндричних зразків зі сталі Ст.3, розпилюючи порошкові дроти 140Х14Н2Т2Ю та 20Х18Р3Т2Ю діаметром 1,8 мм. Трибологічні характеристики та зносостійкість покриттів вивчали на модернізованій установці СМЦ-2 за схемою диск–колодка (контр-тіло). Коефіцієнт тертя визначали як за умов сухого тертя, так і за граничного мащення у середовищах. Обробку результатів досліджень здійснювали статистичною обробкою даних з використанням коефіцієнта Стьюдента за кількості вимірювань n=5 та з надійністю Р=0,95. Встановлено, що із ростом питомого навантаження у середовищі оливи І-20, а також 3% емульсолу 1060 коефіцієнт тертя у парах тертя електродугове покриття – чавун, електродугове покриття – бронза та електродугове покриття – бабіт зменшується, причому для останньої пари найбільшою мірою. Пара тертя гальванічний хром-бабіт є непрацездатною як в оливі І-20, так і в 3 %-му емульсолі.