Browsing by Author "Терешин, А. В."

Now showing 1 - 2 of 2

Вариации вектора индукции в сейсмоактивных регионах
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Бабак, В. И.; Терешин, А. В.; Савченко, Т. С.
В мировой практике имеются наблюдения вариаций векторов индукции, связанных с геодинамическими процессами, что открывает перспективу использования векторов индукции в качестве предвестника землетрясений. В работе представлены результаты сопоставления вариаций векторов на двух японских станциях ESA и MIZ за январь – сентябрь 2009 г. с ближайшими землетрясениями. У світовій практиці існують спостереження варіацій векторів індукції, пов'язаних з геодинамічними процесами, що відкриває перспективу використання векторів індукції в якості провісника землетрусів. У роботі представлені результати зіставлення варіацій векторів на двох японських станціях ESA і MIZ за січень - вересень 2009 р. з найближчими землетрусами. In world practice there are observations of variations of induction vectors related to geodynamic processes, which opens the perspective of induction vectors use in earthquake precursors search. The results of comparison of vectors variations on two Japanese stations ESA and MIZ for January - September 2009 with the nearest earthquakes are presented.
Коровые проводники и астеносфера в Карпатском регионе
(Видавництво Львівської політехніки, 2013) Рокитянский, И. И.; Бабак, В. И.; Терешин, А. В.
Карпатская аномалия электропроводности (КАЭ) прослежена путем построения и анализа векторов индукции: оценена максимально возможная глубина залегания (20-25 км) и интегральная проводимость (порядка 108 См×м). Истинная глубина определяется методами зондирования: МТЗ над осью КАЭ выполнено только на двух участках, на которых свойства КАЭ оказались различны. Электрическая астеносфера в Паннонском бассейне начинается на меньшей глубине (50-100 км), чем на платформах (100-250 км), но результаты неточны, местами противоречивы. Работа обосновывает целесообразность Проекта синхронных ЕМ-наблюдений вдоль оси КАЭ и в удалении с упором на МТЗ и магнитный тензор. Карпатська аномалія електропровідності (КАЕ) простежена шляхом побудови та аналізу векторів індукції: оцінена максимально можлива глибина залягання (20-25 км) і інтегральна провідність (порядку 108 См×м). Істинна глибина визначається методами зондування: МТЗ над віссю КАЕ виконано тільки на двох ділянках, на яких властивості КАЕ виявилися різними. Електрична астеносфера в Паннонському басейні починається на меншій глибині (50-100 км), ніж на платформах (100-250 км), але результати неточні, подекуди суперечливі. Робота обґрунтовує доцільність Проекту синхронних ЕМ-спостережень уздовж осі КАЕ та на віддалі з упором на МТЗ і магнітний тензор. Carpathian electrical conductivity anomaly (CEA) is traced by construction and analysis of induction vectors from which maximum possible depth (20-25 km) and integral conductance (about 108 Sm×m) were estimated. The true depth is determined by sounding methods: MTS over the axis of CEA was performed in only two areas in which properties of the AEC were different. Electric asthenosphere in Pannonian Basin begins at smaller depth (50-100 km) than on platforms (100-250 km), but results are not accurate, sometimes contradictory. This work proves the feasibility of the Project of synchronous EM-observations along the CEA axis and apart focusing on MTS and magnetic tensor.