Browsing by Author "Юрас, Святослав"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Unconventional shale gas potential of lower visean organic-rich formations in Glynsko-Solohivskyi petroleum region
    (Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-26) Юрас, Святослав; Орлюк, Михайло; Левонюк, Сергій; Друкаренко, Вікторія; Круглов, Богдан; Iuras, Sviatoslav; Orlyuk, Mykhailo; Levoniuk, Serhii; Drukarenko, Viktoria; Kruhlov, Bohdan; Інститут геофізики НАН України; АТ «Укргазвидобування»; Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Institute of Geophysics NAS of Ukraine; JSC Ukrgazvydobuvannya; Taras Shevchenko National University of Kyiv
    Актуальність розвідки нетрадиційних ресурсів газу в Україні дуже висока, особливо для досягнення енергетичної незалежності України та Європи. Видобуток з наявних нафтових і газових родовищ та використання альтернативних джерел енергії є недостатнім для задоволення потреб населення сьогодні. Поки що неможливо повністю заповнити ці прогалини за допомогою енергоресурсів. В статті досліджено геологічне середовище, вік, мінералогічний склад та термальну зрілість нетрадиційних сланцевих і карбонатних газових колекторів нижнього візе в одному з найбільших родовищ Дніпровсько-Донецького басейну (ДДБ). Представлено вуглеводневий потенціал двох основних досліджуваних горизонтів В-23 і В-24-25 з використанням інтегрованого підходу до інтерпретації наявних даних аналізу керна. Результати геохімічного аналізу показують, що в рудівських шарах (В-23) рівень термальної зрілості сланців міститься в нафтовому вікні (Ro~0,8 %), що може давати змогу генерувати нафту в ранній фазі зрілості. Подібний рівень зрілості спостерігається у візейських карбонатів В-24-25 (Ro ~ 0,77 %). У досліджуваних породах високий загальний вміст органіки (TOC) – у середньому від 2 % для карбонатів, багатих на органіку, до 5,6 % для сланців, що свідчить про порівняно хороший або відмінний генеративний потенціал материнської породи. За даними XRD аналізу мінералів чорносланцевої товщі переважають кремнеземні мінерали (54,6 %), кальцит та глини (25,6 %) з незначною кількістю альбіту, польового шпату та піриту. Карбонатний горизонт В-24-25 логічно має значно більший вміст кальциту – 52,2 % за невеликої кількості доломіту – 5,5 %. Також є характерним доволі високий вміст кварцу – в середньому 30,7 %. Глинисті мінерали не ідентифікуються в кожному зразку, але за середніми значеннями їх вміст становить близько 18,9 %. Вміст піриту становить близько 6,8 %, що свідчить про безкисневе середовище цільових візейських утворень в межах Глинсько-Солохівського газонафтоносного району. Ці дані підтвердили, що горизонти В-23 і В-24-25 є крихкими шарами, сприятливими до багатостадійних гідророзривів. Аналіз шліфів підтверджує результати з мінералогічного погляду. Наявність тріщин у зразках керна є додатковим індикатором для здійснення гідророзриву та видобування газу з таких типів колекторів. Отже, нижньовізейські багаті на органіку шари Глинсько-Солохівського газонафтоносного району В-23 і В-24-25 є термально зрілими, мають високий вміст органічного вуглецю, достатню потужність (30–120 м) та велику площу залягання. Їх можна розглядати як потенційний об’єкт для видобутку газу.