Browsing by Author "Юрійчук, Олена Орестівна"

Filter results by typing the first few letters
Now showing 1 - 1 of 1
  • Thumbnail Image
    Item
    Правовий мультикультуралізм: аксіологічний вимір
    (Національний університет "Львівська політехніка", 2020) Юрійчук, Олена Орестівна; Романова, Альона Сергіївна; Національний університет "Львівська політехніка"; Омельчук, Олег Миколайович; Івануса, Зоряна Зенонівна
    У дисертації вперше у вітчизняній юридичній науці досліджено правовий мультикультуралізм, його поняття, типологію, принципи та функції у контексті філософсько-правових поглядів. Обґрунтовано основні ознаки правового мультикультуралізму, головні тенденції розвитку правових культур. Удосконалено наукові дослідження з питань філософсько-правового бачення мультикультуралізму та його аксіологічного виміру. Розвинуто положення щодо основоположних ідеї правового мультикультуралізму у контексті науки філософії права. Відзначено існування різноманітних підходів до трактування мульти-культуралізму, розмежовано співвідношення понять мульти-, полі- та багато-культурності, констатовано, що активізація розвитку теорії мульти-культуралізму припадає на основні соціо-політичні і економічні етапи прогресу суспільства. На підставі проведеної концептуальної характеристики правового мультикультуралізму наведено авторське визначення поняття як теорії, яка спрямована на визнання існування в межах певного відкритого суспільного прошарку культурно відмінних груп, дії яких спрямовані на збереження та розвиток своєї самобутності та, водночас, дотримання у міжкультурних відносинах принципів рівності, толерантності, взаємоповаги і людиноцентризму. Проаналізовано роль права та суспільної моралі у контексті правового мультикультуралізму. Доведено, що на розвиток правового мультикультура-лізму великий вплив мали ідейно-світоглядні принципи римського права в поєднанні з набутками античності: так, принцип космополітизму на перший план висуває інтереси і цінності людини, а не держави; право скомпонувало у собі справедливістю з моральними установками, які разом визначили людину як частину нової культури та самостійного індивіда з невід’ємними правами та здатністю до контролю й регуляції поведінки; індивідуалізм посприяв наділенню особи можливості до здійснення контролю власного становища у соціумі та відстоювання стратифікаційних позицій; мультикультурність проде- монструвала можливість об’єднання процесів впливу та проникнення правових феноменів з однієї культури в іншу, при цьому зберігаючи їх унікальність. Розглядаючи види правових культур, проаналізовано їх сучасне втілення та зазначено, що сьогодні можна виокремити чотири основних фактори їх розвитку та подальшої практичної реалізації, зокрема: 1) визнання важливості постійного внутрішнього оновлення традицій правової думки; 2) заохочення історичної пам’яті стосовно правових традицій та правових культур; 3) схвалення внутрішніх розбіжностей та розуміння важливості проникнення правових культур; 4) актуалізація ціннісних орієнтирів правових культур. У контексті правового мультикультуралізму з’ясовано, що проблема людини та її духовності є спричинені осмисленням екзистенційності впродовж різних епох, тому для кращого втілення філософсько-правової теорії мультикультуралізму важливим є максимальне втілення людиноцентричних світоглядних поглядів на основі самобутньої, стійкої правової нації. Дисертація має науково-практичне значення для філософії права, проблем філософії та інших філософсько- і теоретико-правових наук. В диссертации впервые в отечественной юридической науке исследован правовой мультикультурализм, его понятие, типология, принципы и функции в контексте философско-правовых взглядов. Обоснованы основные признаки правового мультикультурализма, основные тенденции развития правовых культур. Усовершенствованы научные исследования по вопросам философско-правового видение мультикультурализма и его аксиологического измерения. Развиты положения относительно основных идей правового мультикультура-лизма в контексте науки философии права. Отмечено существование различных подходов к трактовке мульти-культурализма, довершено разраничение соотношение понятий мульти-, поли- и мультикультурализма, констатировано, что активизация развития теории мультикультурализма приходится на основные социо-политические и экономические этапы прогресса общества. На основании проведенной концептуальной характеристики правового мультикультурализма приведены авторское определение понятия как теории, которая направлена на признание существования в пределах определенного открытого общественного слоя культурно отличных групп, действия которых направлены на сохранение и развитие своей самобытности и одновременно соблюдение в межкультурных отношениях принципов равенства, толерантности, взаимоуважения и человекоцентризма. Проанализирована роль права и общественной морали в контексте правового мультикультурализма. Доказано, что на развитие правового мульти-культурализма большое влияние имели идейно-мировоззренческие принципы римского права в сочетании с достижениями античности: так, принцип космополитизма на первый план выдвигает интересы и ценности человека, а не государства; право объединило в себе справедливость с моральными установками, которые вместе определяют человека как часть новой культуры и самостоятельного индивида с неотъемлемыми правами и способностью к контролю и регуляции поведения; индивидуализм поспособствовал наделению лица возможностей к осуществлению контроля над собственным положением в социуме и отстаивания стратификационных позиций; мультикультурность продемонстрировала возможность объединения процессов влияния и проникно-вения правовых феноменов из одной культуры в другую, при этом сохраняя их уникальность. Рассмотрено виды правовых культур, проанализировано их современное воплощение и отмечено, что сегодня можно выделить четыре основных фактора их развития и дальнейшей практической реализации, в частности: 1) признание важности постоянного внутреннего обновления традиций правовой мысли; 2) поощрение исторической памяти о правовых традиций и правовых культур; 3) одобрение внутренних разногласий и понимание важности проникновения правовых культур; 4) актуализация ценностных ориентиров правовых культур. В контексте правового мультикультурализма выяснено, что проблема человека и его духовности является вызванные осмыслением екзистенциаль-ности в течение различных эпох, поэтому для лучшего воплощения философско-правовой теории мультикультурализма важно максимальное воплощение человекоцентрических мировоззренческих взглядов на основе самобытной, устойчивой правовой нации. Диссертация имеет научно-практическое значение для философии права, проблем философии и других философско- и теоретико-правовых наук. In the thesis for the first time in the national legal science legal multiculturalism, its concept, typology, principles and functions in the context of philosophical and legal views were investigated. The main features of legal multiculturalism, main tendencies of development of legal cultures were explained. Scientific research on philosophical and legal vision of multiculturalism and its axiological dimension has been improved. The position on the fundamental ideas of legal multiculturalism in the context of science of the philosophy of law is developed. It was established that the main ideas of the theory of multiculturalism began to take shape in the XVI-XVII centuries in the first philosophical developments on the definition of culture, freedom, equality and tolerance. It was emphasized that the formation of such principles of legal multiculturalism as cosmopolitanism, tolerance, individualism, justice and cultural diversity was largely influenced by the achievements of Roman law, imposed on the first challenges of socio-cultural changes in society. The existence of various approaches to the interpretation of multiculturalism was noted, the correlation of the concepts of multi- and poly- culturalism was distinguished: the terms multiculturalism and multiculturalism are essentially synonymous with the origins of the first parts. They emphasize the diversity within society, while the concept of multiculturalism – relatively new – has added legal, economic and political meaning, supposedly hidden behind a cultural «screen», armed with bases in the form of public morality, tolerance and awareness of the importance of national identity. It was stated that the activation of the development of the theory of multiculturalism accounts for the main socio-political and economic stages of the progress of society. On the basis of the conceptual characterization of legal multiculturalism, there is author's definition of the concept as a theory, which aims at recognizing the existence within the limits of a certain open social stratum of culturally distinct groups, whose actions are aimed at the preservation and development of their identity and, at the same time, observance of the principles of equality, tolerance in intercultural relations, mutual respect and human-centeredness. The role of law and social morality in the context of legal multiculturalism was analyzed. It was proved that the development of legal multiculturalism was strongly influenced by the ideological and ideological principles of Roman law in conjunction with the achievements of antiquity: the principle of cosmopolitanism highlights the interests and values of man, not the state; law comprised a fairness with moral attitudes that together identified a person as a part of a new culture and an independent individual with inalienable rights and the ability to control and regulate behavior; individualism contributed to empowering a person to exercise control over her own position in society and advocating for stratification positions; multiculturalism has demonstrated the ability to combine the processes of influence and penetration of legal phenomena from one culture to another, while preserving their uniqueness Considering the types of legal cultures, their current implementation was analyzed and it was noted that today it is possible to distinguish four main factors of their development and further practical realization, in particular: 1) recognition of the importance of constant internal renewal of the traditions of legal thought; 2) the promotion of historical memory in relation to legal traditions and legal cultures; 3) approval of internal differences and understanding of the importance of penetration of legal cultures; 4) actualization of values of landmarks of legal cultures. In the context of legal multiculturalism, it has been found that the problem of man and his spirituality is caused by the conception of existentialism in different epochs, therefore, for the best implementation of the philosophical and legal theory of multiculturalism, the maximal realization of human-centric ideological views is essential on the basis of a distinct, stable legal nation. It was stated that the intensification of the development of the theory of multiculturalism falls on the main socio-political and economic stages of society's progress: the beginning of improving the position of multiculturalism in terms of theories of liberalism and communitarianism coincides with the challenges left by the First and Second World Wars, the economic and immigrant crisis of the 70-80's contribute to improving the theoretical basis of multiculturalism as a political theory, globalization challenges of the XXI century need proper philosophical and legal design of the doctrine, its analysis and improvement. The content of anthropocentrism is analyzed, it is proved that the problem of man and his spirituality had not suddenly arisen, but was caused by the comprehension of existentialism during different epochs. Examples of conceptual statements of the theory of anthropocentrism in antiquity, the Middle Ages, the Renaissance, European humanism, «new» humanism, etc. were given. Cultural diversity, which creates a confrontation of national identification and cultural unification, requires the fullest and highest quality implementation of legal multiculturalism. This process is best done through adherence to the principles of tolerance. Dissertation has a practical value for philosophy of right, problems of philosophy and other philosophical, theoretical and legal sciences.