Browsing by Author "Baran, P."

Now showing 1 - 4 of 4

Effective methods of approximation and prognostication of settling engineering buildings
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Баран, П.; Baran, P.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk national technical university of oil and gas
Удосконалення методів апроксимації осідань експоненціальною, дрібнораціональною, поліномінальною та синусоїдними функціями з визначенням інтервалів між циклами спостережень. Методика і результати роботи. Розглянуто методи апроксимації та прогнозування осідань контрольних реперів і марок споруд. Особливу увагу звернено на експоненціальну функцію з використанням простого і точного способу визначення коефіцієнта інтенсивності осідання за середніми значеннями самих осідань і часових інтервалів, який дає змогу суттєво зменшити обсяг ітераційних обчислень. Запропонований у статті точний (інтегральний) метод визначення коефіцієнта інтенсивності осідання практично дає можливість вилучити ітераційний процес обчислень і за даними апроксимації осідань уточнювати коефіцієнти стискування або пористості ґрунту, які визначаються із лабораторних досліджень ґрунту. Для заміни методів поліному і синусоїди розроблено алгоритм апроксимації осідань методом дрібнораціональної функції, що його запропонував В. В. Зіборов [Зиборов, 1972], та методику визначення міжциклових часових інтервалів для виконання раціональних моніторингових спостережень за вертикальними зміщеннями споруд. Показано ефективність застосування методу дрібнораціональної функції та практичну недоцільність використання функції поліному та синусоїди для апроксимації осідань. Доведено, що запропонований В. В. Зіборовим метод дрібнораціональної функції є найпростішиим в організації обчислень. Наукова новизна. Виконані удосконалення підвищують ефективність і репрезентативність даних апроксимації, сприяють зменшенню обсягу обчислень. Практична цінність. Розроблення методики розрахунку часових інтервалів між циклами спостережень для різних функцій апроксимації практично дає змогу вилучити ітераційний процес визначення коефіцієнта інтенсивності осідання для експоненти та використання цього коефіцієнта для уточнення коефіцієнтів стисливості або пористості ґрунту, які визначаються за його лабораторними дослідженнями.
Автоматичне повторне ввімкнення в електричній мережі з ізольованою нейтраллю за однофазного замикання на землю
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-01-20) Баран, П. М.; Кідиба, В. П.; Пришляк, Я. Д.; Сабадаш, І. О.; Baran, P.; Kidyba, V.; Pryshliak, Ya.; Sabadash, I.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Електричні мережі 6–35 кВ працюють з ізольованою чи уземленою через дугогасний реактор нейтраллю. Цей режим нейтралі є причиною появи значних перенапруг з крутими фронтами хвиль в електричній мережі за однофазних замикань на землю (ОЗЗ), особливо за дугових замикань та різного роду ферорезонансних явищ. Ці перенапруги пошкоджують ізоляцію всієї електричної мережі. Тому для підвищення ефективності функціонування мережі 6–35 кВ необхідно до мінімуму зменшити час дії згубних для ізоляції мережі (особливо кабелів) перенапруг. Для цього необхідно застосовувати захисти, що діють на вимкнення приєднання з ОЗЗ із мінімальною витримкою часу. Для зменшення збитків від недовідпуску електроенергії за рахунок зменшення часу знеструмлення споживачів, що вимикалися захистом за ОЗЗ, доцільно застосовувати автоматичне повторне ввімкнення (АПВ), що діє на автоматичне увімкнення елемента електричної мережі, попередньо вимкненого захистом за ОЗЗ. Розроблено алгоритм функціонування АПВ. На основі розробленого алгоритму з застосуванням цифрових технологій виготовлений пристрій, за допомогою якого може бути організована функція АПВ для великої кількості приєднань до секції шин – до 28. Для перевірки працездатності пристрою створена фізична модель електричної мережі з ізольованою нейтраллю, що дозволяє моделювати ОЗЗ. Для захисту від ОЗЗ у фізичній моделі застосований серійний пристрій «Альтра», що успішно експлуатується на різних електроенергетичних об'єктах України – обленерго, теплових електричних станціях, заводських підстанціях тощо. Взаємна робота пристроїв захисту від ОЗЗ та АПВ опробувана на фізичній моделі. Моделювались різноманітні режими за ОЗЗ в електричній мережі (пошкодження в різних місцях електричної мережі) та різний характер ОЗЗ (короткочасні з самоліквідацією, стійкі без самоусунення). Аналіз результатів перевірки на фізичній моделі підтвердив високу ефективність комплексного використання пристроїв захисту за ОЗЗ та АПВ у мережах з ізольованою (компенсованою) нейтраллю. Зараз пристрій знаходиться в дослідній експлуатації на одній із підстанцій “Львівобленерго”.
Застосування ємнісних подільників для вимірювання напруг секцій шин 6 (10) кВ
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Баран, П. М.; Кідиба, В. П.; Равлик, Н. О.; Baran, P.; Kidyba, V.; Ravlyk, N.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Однією із проблем в електричній мережі з ізольованою (компенсованою) нейтраллю є селективне визначення пошкодженого елемента за однофазного замикання на землю. Для селективної та надійної роботи захистів від однофазних замикань на землю в мережах із ізольованою (компенсованою) нейтраллю, крім струму нульової послідовності приєднань, необхідна інформація про фазні напруги та напругу нульової послідовності електричної мережі. На багатьох трансформаторних підстанціях відсутні традиційні електромагнітні трансформатори напруги. Для таких підстанцій проблему вимірювання високовольтної напруги можна вирішити застосуванням ємнісних подільників. Для перевірки функціонування ємнісних подільників, призначених для вимірювання напруг секцій шин 6 (10) кВ, на кафедрі електроенергетики та систем управління розроблено фізичну модель. У схемі фізичної моделі застосовано сертифіковані ємнісні подільники, які використовують у системах індикації наявності напруги на секціях шин напругою 6 (10) кВ. Ці ємнісні подільники розробило НПП РЕЛСіС. Розроблено пристрій для узгодження під час функціонування схеми вимірювання напруг сигналів, які подаються з ємнісного подільника на вхід цифрового реєстратора. Для перевірки роботи ємнісних подільників у схемі фізичної моделі застосовано традиційний електромагнітний трансформатор напруги типу НТМИ-10-66, з вторинної обмотки якого напруга подається на цифровий реєстратор. Здійснено перевірку запропонованої системи в основних режимах роботи. Для аналізу записаних цифровим реєстратором осцилограм розроблена спеціальна програма. Ця програма містить функції аналізу координат режиму, які дають змогу виконувати гармонічний аналіз, здійснювати розрахунок симетричних складових, формувати інтегральні, диференційні характеристики тощо. З використанням перетворення Фур’є розроблено цифрову модель, яка дає змогу визначити діючі значення виміряних напруг та виділити їх симетричні складові – нульової та зворотної послідовностей. Дослідження показали, що вимірювання високої напруги за допомогою ємнісних подільників можна застосовувати в схемах із пристроями, для функціонування яких необхідний контроль фазних напруг мережі 6–10 кВ.
Методи непрямого передання координат пунктів внутрішньої геодезичної мережі будівлі на монтажний горизонт
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-12) Баран, П. І.; Baran, P.; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Розглянуто методи непрямого передання координат пунктів внутрішніх геодезичних мереж (ВГМ) будинків на монтажний горизонт (МГ), зокрема вертикального оптичного або лазерного проеціювання, механічної (струнної) вертикалі та створно-обернених лінійно-кутових засічок, які не потребуютьвлаштування зенітних отворів у плитах перекриття будинків та споруд. У методах вертикального проеціювання використовують стаціонарні й переносні навісні металеві консолі або столики, які закріплюють на зовнішніх стінах та плитах перекриття будівлі. Переважно здійснюють передання координат двох-трьох вихідних пунктів, розташованих на продовженні головних або основних осей споруди. Для побудови розмічувальної геодезичної мережі на монтажному горизонті на переданих наверх пунктах встановлюють трипельпризми або візирні марки та прокладають між ними ходи осьової полігонометрії з координатною або азимутальною прив’язками до напрямків на віддалені орієнтирні місцеві об’єкти. За відсутності умов для побудови позабудинкових вертикалей застосовують методи обернених створно-орієнтованих лінійно-кутових засічок (СОЛКЗ) із електронними тахеометрами для визначення планового (або просторового) розміщення пунктів ВГМ на МГ на основі наземних (трансляційних) пунктів зовнішньої геодезичної мережі (ЗГМ) будівельного майданчика або прилеглої до нього території. Проаналізовано різні моделі побудови СОЛКЗ залежно від умов забезпечення спостережень наземних пунктів, розташованих в зоні розміщення об’єкта будівництва. З метою спрощення технології інженерно-геодезичних робіт із передання пунктів ВГМ з вихідного на МГ та опрацювання результатів виконавчого знімання несних конструкцій на кожному поверсі координати трансляційних пунктів доцільно визначати в осевій системі координат ВГМ, побудованій на вихідному ярусі. Розрахунки точності вказаних методів свідчать, що середні квадратичні похибки передання пунктів та побудови внутрішньої геодезичної мережі на МГ не перевищать 5–9 мм, встановлених ДБН В.1.3.2 -2010 для чотирьох категорій споруд.