Browsing by Author "Bevz, M."

Now showing 1 - 4 of 4

Архітектурно-розпланувальні принципи ренесансного “ідеального міста“, реалізовані при закладенні та розбудові Жовкви наприкінці ХVІ та у ХVІІ столітті
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Бевз, М. В.; Bevz, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Місто Жовква (польською – Żółkiew) належить до пізніх ренесансних закладень приватних міст-резиденцій на території Галичини кінця XVI ст. Урбаністично-просторова структура міста була запроектована за взірцем ренесансного ідеального міста. Місто складалася з двох спряжених частин: замку власника та укріпленого середмістя. Поєднання цих двох частин мало специфічний характер – центральна площа середмістя була відкрита однією стороною до головного фасаду замкового комплексу. В’їхати до замку можна було лише з центральної міської площі. Ця функціонально-розпланувальна засада особливо підкреслювала ідейний ренесансний характер міського комплексу. Жовква належить до міст, яке має автора. Ним був італійський архітектор Паоло Кламенсі (відомий у Львові за іменем “Павло Щасливийˮ), член львівського цеху мулярів, який перейшов на службу до власника міста гетьмана Станіслава Жулкевського. Побудова замку та міста стали для архітектора амбіційним проектом та пожиттєвою справою. На основі аналізу історичних даних висунуто гіпотезу, що розплановуючи місто та замок, Павло Щасливий користувався опублікованими раніше італійськими теоретичними трактатами про архітектуру. Порівняння трактатів дало змогу стверджувати, що він використав одну зі схем ідеального міста, яка була опублікована у книзі П’єтро Катанео “Чотири книги про архітектуруˮ (видана у Венеції, 1567 р.). Отже, Жовква – це одне з міст, яке реалізоване на практиці за теоретичною моделлю П’єтро Катанео.
Забезпечення освітнього та наукового процесу реставрації в профільних інституціях Сполучених Штатів Америки
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Бевз, М. В.; Каплінська, М. В.; Bevz, M.; Kaplinska, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто особливості реалізації процесу підготовки фахівців з реставрації об’єктів культурної спадщини. Висвітлено організаційно-навчальні та інструментальні питання провадження реставраційної освіти та її наукового забезпечення в провідних профільних інституціях Сполучених Штатів Америки (Східного берега), зокрема в навчальних програмах в університетах, реставраційних лабораторіях при музеях та приватних фірмах.
Застосування полімерних дисперсій для очищення поверхні пам’яток архітектури
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Рибчинський, О. В.; Бевз, М. В.; Волошинець, В. А.; Rybchynskyi, O.; Bevz, M.; Voloshynets, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглянуто застосування водних полімерних дисперсій бутилакрилат-метилакрилатметакрилова кислота та полівінілацетату для очищення поверхні полив’яних кахлів XVII та XIX століть, фрагментів різьблених кам’яних блоків віконного обрамлення XVII, цегли XVIІI–XIX століть та гіпсових кронштейнів кінця ХІХ століття, кахельної плитки з фасаду будинку м. Львова, ділянки поверхні каплиці Боїмів у Львові, металевої пластини моделей каріатид та стюкового декору з головного корпусу Національного університету “Львівська політехнікаˮ. Показано з використанням відомого механізму формування плівок, що забруднення на поверхні можуть включатися до їх складу. Згідно з відомими енергіями зв’язків під час формування плівок з водних дисперсій між поверхнею та плівкою не виникає хімічних зв’язків, а тільки реалізуються міжмолекулярні взаємодії – орієнтаційні, індукційні та дисперсійні, а у випадку застосування карбоксилвмісного полімеру – виникають зв’язки зі значним іонним характером, які за міцністю наближаються до водневих. Це дає підставу стверджувати, що забруднення, які утримуються на поверхні міжмолекулярними зв’язками, здатні видалятися разом із плівками, отриманими з дисперсій. Проаналізовані особливості формування плівок на поверхні пам’яток архітектури і видалення плівок із поверхні разом із забрудненнями. Розглянута методика дає змогу швидко і легко очищати пам’ятки, не пошкоджуючи їхньої поверхні, а також цінних нижчих нашарувань. Використані матеріали негативно не впливають на фізичні розміри та естетичні властивості пам’ятки. Використовувані матеріали є легко доступними, не шкодять здоров’ю людини та навколишньому середовищу.
Катедра Пресвятої Богородиці ХІІІ ст. в Холмі (архітектурно-археологічні та історико-архітектурні аспекти)
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-03-20) Бевз, М. В.; Лукомський, Ю. В.; Петрик, В. М.; Бевз, В. В.; Bevz, M.; Lukomski, Y.; Petryk, V.; Bevz, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Інститут “Укрзахідпроектреставраціяˮ; Lviv Polytechnic National University; Instituie “Ukrzakhidproektrestavratsiyaˮ
За підсумком кількох сезонів досліджень спільної українсько-польської експедиції за участю кафедри архітектури та реставрації Національного університету “Львівська політехнікаˮ виявлено руїни літописної катедральної церкви Пречистої Богородиці ХІІІ ст. у Холмі, спорудженої за короля Данила Романовича. У статті повідомлено про застосування спеціальної методики досліджень, проаналізовано окремі архітектурно-археологічні та історичні й архітектурні аспекти нововиявленої пам’ятки, звернено увагу на її синтетичні риси, у яких поєднувалися риси візантійської (хрестово-банева структура) та західноєвропейської романської архітектури: окремі планувальні особливості (прямокутне завершення вівтарної частини) та модерні технологічні прийоми (цегляне мурування у вендійській системі). Автори здійснили спробу гіпотетичної графічної реконструції об’єкта на перший період його функціонування.