Browsing by Author "Bezruchko, K."

Now showing 1 - 2 of 2

Structural-kinematic relationships at the development of shear dislocations and their impact on localization of gas-dynamic phenomena on the example of Krasnoarmiiska monocline at Donbas
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-25) Безручко, К. А.; Д’яченко, Н. О.; Bezruchko, K.; Diachenko, N.; Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова Національної академії наук України; Institute of Geotechnical Mechanics named by N. Poljakov of National Academy of Sciences
Мета. Метою роботи є реконструкція геодинамічного розвитку зсувної дислокаційної зони (зсувних полів напружень) Красноармійської монокліналі (КМ) Донбасу (Східна Україна) та виявлення закономірностей її впливу на виникнення газодинамічних явищ (ГДЯ) у вугільних відкладах. Методика. Для аналізу структурно-геологічної інформації застосовано методи цифрової геологічної картографії, гірничо-геометричного моделювання, геолого-структурного аналізу та структурно-геоморфологічного реконструювання. Використано комплекс методів статистичного оброблення даних про тектонічну порушеність оцінювання частоти зустрічі азимутних орієнтувань методом роз-діаграм. Застосовано прийоми морфо-тектонічного аналізу вугільного пласта (математичний прийом виділення градієнтних структур). Результати. Запропоновано тектонічну модель формування пул-апартів у режимі транстенсії на теренах КМ (на прикладі шахти “Добропільська”), що зумовлює прояви ГДЯ (зокрема “мокрі суфляри”) у вигляді малих улоговин просідання у зонах кулісного перекриття зсувів. Останні сформовані під дією зсувного поля тектонічних напружень (вісь укорочення простору (σ1) внаслідок горизонтального зсуву орієнтована за азимутом 160–170° (340–350°), вісь подовження (σ3) – 70–80° (250–260°). Поєднання облямовувальних Y та T розривів в умовах транстенсії, швидше за все, забезпечує газопроникність та водопроникність зони. Досліджено структурно-кінематичні закономірності формування та розвитку зсувних дислокацій КМ Донбасу. Наукова новизна. Вперше на основі розробленої цифрової моделі фактичної тектонічної порушеності масиву гірських порід на прикладі групи гірничих відведень шахт КМ досліджено структурно-кінематичні закономірності формування та розвитку зсувних дислокацій Красноармійського району Донбасу та їх вплив на формування зон ГДЯ. Вперше встановлено, що: а) субпаралельні диз’юнктиви ПнС орієнтування (15–30°) незалежно від морфології слугують межами паралелограмоподібних блоків, утворюючи або лускаті пакети, або пакети скидних уступів (залежно від морфології розриву), обмежені за простяганням скидовими зміщувачами Пн-ПнС та ПдЗ падіння; в разі лускатих пакетів у орієнтуванні падіння зміщувачів домінує С-ПдС напрямок, розриви, що обмежують скидні уступи, характеризуються зустрічним ЗПн напрямком падіння; б) розриви ПдС орієнтування, морфологічно представлені зсуво-насуваами та з глибиною змінюють не тільки кут падіння з 35° до 85°, але й азимут простягання (з 20–25° до 50°), утворюючи в плані віялове оперення основного розриву; в) розриви різної морфології представлені не поодиноким зміщувачем, а серією порушень на всіх стратиграфічних горизонтах, які формують зону розривоутворення - вертикальну “тектоносмугу”; г) у ПнС частині шахти “Піонер” виявлено дуплекс-стиснення (режим транспресії), виражений складчастою системою (F), ширина яких до 287 м, і фрагментами пологих Новоіверських насувів, що змінюють простягання; д) зона розташованих ланцюгом дуплексів розтягу, що мають характерну ламано-ступінчасту конфігурацію на шахті “Добропільська”, до якої приурочені “мокрі суфляри”, розвивається завдяки локальному розтягу (транстенсії); е) параґенез деформацій на досліджуваній території відповідає зсувному полю тектонічних напруг із північ-північно-західним напрямком стиснення і схід-північно-східним - розтягування, в якому по розривах відбуваються скидо-зсувні зміщення. Практична значущість. Встановлені закономірності впливу зсувної тектоніки на формування ГДЯ у вугільних пластах важливі не тільки уточненням механізму тектоноґенезу та природи формування пул-апартів (кулісоподібних зон розтягу), але і можливістю використання додаткових прогностичних критеріїв пошуків скупчень вільного метану та його раптових проявів (ГДЯ) у вугільних пластах. Застосування на гірничовидобувних підприємствах цих закономірностей дасть змогу зменшити витрати на боротьбу з небезпечними проявами ГДЯ та надійно їх прогнозувати.
Вплив зсувної дислокаційної зони Західного Донбасу на формування газових скупчень у вугленосних відкладах
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Безручко, К.; Д’яченко, Н.; Уразка, М.; Bezruchko, K.; Diachenko, N.; Urazka, M.; Безручко, К.; Дьяченко, Н.; Уразка, М.; Інститут геотехнічної механіки НАН України ім. М. С. Полякова; Institute of Geotechnical Mechanics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Институт геотехнической механики НАН Украины им. Н. С. Полякова
Мета. Метою роботи є розроблення концепції геодинамічного розвитку зсувної дислокаційної зони Західного Донбасу (ЗД) на основі аналізу результатів визначення природної газоносності на прикладі ділянки розвідки Свидівська з використанням сучасних засобів опрацювання інформації та візуалізації; встановлення головних закономірностей впливу зсувної тектоніки на формування газових скупчень у вугленосних відкладах ЗД. Методика. Для аналізу структурно-геологічної інформації застосовані методи цифрової геологічної картографії, гірничо-геометричного моделювання та геолого-структурного аналізу (діагностична геометрія парагенезу розривних структур); використаний комплекс методів статистичного опрацювання даних про тектонічну порушеність – оцінювання частоти зустрічі азимутних орієнтувань розривів методом роз-діаграм. Для виявлення структурних елементів у вугільному пласті використовували комплексний аналіз, що містить морфометричні та морфоструктурні дослідження деформаційних процесів, тобто тренд-аналіз поверхні підошви вугільних горизонтів і оцінена швидкість деформаційного процесу на локальних ділянках з використанням градієнтного аналізу поверхні залишку через вилучення регіонального фону. Під час опрацювання та аналізу визначень природної газоносності за допомогою керногазонабірників КА 61, досліджень вугільних пластів випробувачем КВІ-65, газового каротажу використано прийоми інтерполяції початкових даних природної метаноносності вугільних пластів та візуалізації поверхонь ізогаз. Дослідження проводилися на 134 свердловинах по 8 вугільним пластам (с1, с4 2, с5,, с6в, с7н, c8в, c8н, c10в) та становили 102 проби газового вугілля. Результати. Запропонована модель формування дислокаційної зони ЗД в умовах утворення зсуво-розсуву уподовж трансформного розриву субмерідіанального простягання, транстенсії, що викликала формування пулл-апарта, з подальшим розвитком структур типу «доміно» в результаті лівозсувної активізації. Виявлено, що розриви північно-західного орієнтування (азимут простягання 340°) східного крила шахти Дніпровська та ділянки Свидівської утворюють єдину тектоносмугу, орієнтовану паралельно до Криворізько-Павлівської шовної зони та упродовж зміщувача якої спостерігається правий зсув. Виділена тектоносмуга розділяє Центральний блок Самарського блоку практично на дві рівні частини. На ділянці Свідовської (ЗД) виявлені зони знижених та підвищених значень природної газоносності, що зумовлені (відповідно) присутністю тектоносмуги – серії малоамплітудних розривів – ліві зколи (зсуви) Ріделя R1 та прирозривної складчастості, яка субпаралельна простяганню основних скидових структур району, що виникли унаслідок геодинамічного режиму стиску-розтягу в зсувній зоні. Наукова новизна. Вперше запропонована модель формування дислокаційної зони ЗД в умовах утворення зсуво-розсуву упродовж трансформного розриву субмерідіанального простягання, транстенсії, що викликала формування пулл-апарта, з подальшим розвитком структур «доміно» в результаті лівозсувної активізації, що безпосередньо вплинула на газоносність відкладів у зонах тектоносмуг зсувної природи. Вперше констатовано, що виявлена в межах вугільних пластів зона знижених значень природної газоносності північно-східного простягання зумовлена присутністю в масиві гірських порід тектоносмуги, що представлена серією малоамплітудних тектонічних порушень, морфологічно зсуви – ліві синтетичні зколи Ріделя R1, які простежені в межах гірничих відведень шахт Західно- Донбаська та Павлоградська. Практична значущість. Встановлені в роботі закономірності впливу зсувної тектоніки на формування газових скупчень у вугільних пластах Західного Донбасу важливі не тільки уточненням механізму тектоногенезу та природи формування вуглегазових родовищ, але і можливістю оптимізації пошуків газоносних структур, об’єктів та умов їхнього виникнення й локалізації у вуглепородному масиві. Структурно-тектонічний аналіз у сукупності з аналізом фактичних даних про природну газоносність вугільних пластів вугледобувних територій дасть змогу зменшити витрати на пошук перспективних (рентабельних) ділянок з підвищеним вмістом метану, а так само у разі експлуатації вугільного родовища, надійно прогнозувати структурно-тектонічні неоднорідності.