Browsing by Author "Galyarnyk, M."

Now showing 1 - 6 of 6

Аналіз забезпечення територій пунктами Державної геодезичної мережі
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-22) Тревого, І.; Кухтар, Д.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Kukhtar, D.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Мета роботи – дослідити можливості використання геопросторового аналізу з метою оцінювання стану геодезичного забезпечення територій для картографування різних масштабів на прикладі Івано-Франківської області. Методика. Для досліджень використано методи геопросторового аналізу, зокрема зонування території за допомогою буферних полігонів, а також застосування гексагональної сітки. Результати. Запропоновано алгоритм оцінювання стану геодезичного забезпечення територій із застосуванням методу буферних зон і методу гексагональних полігонів. Виконано порівняння методів і подано графічні схеми обох методів. Аналіз результатів дав змогу встановити, що стан геодезичного забезпечення територій досліджуваних районів варіює у широких межах. Для картографування у масштабах 1:10000 та 1:25000 геодезичне забезпечення коливається у межах 65–92 %, залежно від району. Найвищі показники у Богородчанському районі, найнижчі – у Городенківському. Відсоткова забезпеченість територій знижується для більших масштабів 1:5000 та 1:2000. Картографування у таких масштабах потребує додаткового згущення мережі. Метод гексагональних полігонів у середньому показав кращі на 6,4 % результати, ніж метод буферних зон. Максимальна різниця забезпечення, обчисленого двома методами, 9,7 %; мінімальна – 2,4 %. Наукова новизна та практична значущість. Дослідження забезпечення пунктами ДГМ за допомогою геопросторового аналізу (на прикладі Івано-Франківської області) засвідчило доцільність його використання для вказаних цілей. Порівняння методів геопросторового аналізу для оцінювання стану геодезичного забезпечення на основі графічних матеріалів і кількісних характеристик показало, що кращі результати можна отримати у разі використання методу гексагональних полігонів. Метод буферних зон дає менш достовірні результати. Запропонований і досліджений підхід можна використати для вивчення забезпеченості пунктами Державної геодезичної мережі як всієї території України, так і територій окремих ОТГ, районів та областей.
До питання зняття інформації із “закритих” геодезичних пунктів
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-08-21) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Тревого, И.; Илькив, Е.; Галярник, М.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Встановлено, що виконання будівельних робіт, зокрема, облицювання й утеплення будівель (споруд), влаштування нових та відновлення доріг та доріжок призвело до закриття багатьох геодезичних пунктів. Ускладнюють цю проблему невирішені юридичні питання користування і власності щодо забезпечення функціонування ДГМ. Для розв’язання цієї задачі запропоновано використати технології мікрогеофізики, а також розробити відповідні юридичні документи.
Дослідження технічних характеристик стінових нівелірних знаків у контексті етимології термінів
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-02-16) Тревого, І.; Дрбал, А.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Trevoho, I.; Drbal, A.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Lviv Polytechnic National University; Topographic and Cartographic Institute; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Мета – з’ясувати етимологію термінів “стінова нівелірна марка” та “стіновий нівелірний репер” у контексті історичної черговості появи нівелірних мереж на українських землях для висвітлення авторського погляду щодо цих визначень у науково-довідковій та енциклопедичній геодезичній літературі. Здійснити хронологічне дослідження появи нівелірних стінових знаків різних конструкцій та відповідних технологій прив’язки до них у нівелірних мережах, які створено на українських землях протягом ХІХ–ХХІ ст. Звернути увагу на те, що нівелірні марки і стінові репери, які є чинними (робочими) самостійними геодезичними знаками в нівелірних мережах, внаслідок тривалого в часі функціонування є носіями важливої геодезичної інформації. Методика. Для опрацювання результатів аналізу історичних першоджерел, стандартів, довідкової, енциклопедичної та наукової літератури в контексті аналізу визначень “нівелірна марка” і “стіновий репер” використано аналіз закономірностей функціонування відповідних геодезичних термінологічних одиниць. Результати. На території України протягом ХІХ–ХХІ ст. створювали нівелірну (висотну) мережу, яка функціонує до сьогодні. Функціонування нівелірної (висотної) мережі врегульовано законодавчо-правовими актами та нормативними документами. Завдяки створеному НДІГК геопорталу ДГМ України можна отримати інформаціюпро збережені нівелірні знаки. Особливість нівелірної (висотної) мережі полягає у тому, що її створювали різні відомства різних країн із різними системами висот та з урахуванням виходу українських земель до Чорного моря. Все це зумовило застосування різних конструкцій стінових нівелірних знаків і, відповідно, їх трактування, що не відображено достатньо в геодезичній довідковій і нормативній літературі. Наукова новизна. Виконаний комплексний аналізінформаційних джерел може слугувати основоюдля вироблення науково-технічних рекомендацій для моніторингу нівелірних знаків ДГМ України і дасть змогу виявити недоліки у їх функціонуванні, спричинені змінами в життєдіяльності міського середовища. Практичне значення роботи полягає у вирішенні проблеми розмежування виробничих характеристик стінової нівелірної марки та стінового нівелірного репера, якими закріплено нівелірні знаки в геодезичних мережах згущення та в нівелірних мережах, для вироблення технічних напрацювань з обстеження та оновлення пунктів нівелірних мереж І, ІІ, ІІІ і IV класів та геодезичних мереж згущення в контексті моніторингу геодезичних пунктів ДГМ України та відповідного висвітлення їх у науковій і довідковій геодезичній літературі.
Пропозиції щодо розширення номенклатури типів межових знаків для адміністративно-територіальних одиниць
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-06-14) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Єршов, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Yershov, M.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Topographic and Cartographic Institute
Мета роботи – обґрунтування методологічних підходів до розроблення науково-технологічних рекомендацій щодо визначення оптимальних типів межових знаків для встановлення (закріплення) меж адміністративно-територіальних одиниць. Методика. Для досліджень використано методи історичного аналізу конструкцій межових знаків, зокрема: впливу на конструкції межових знаків природно-кліматичних умов; вимог земельних кадастрів у різні історичні періоди; дослідження взаємозалежності центрів геодезичних пунктів та властивостей ґрунту під час вибору центрів межових знаків. Результати. Запропоновано розширену номенклатуру типів межових знаків, що враховує властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці, та пропозиції щодо вибору відповідних матеріалів для виготовлення межових знаків з метою збільшення терміну їх збереження. Це дасть змогу ефективніше управляти земельними ресурсами адміністративно-територіальних утворень. Розробленими пропозиціями можна скористатись у проєктах землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, зокрема в описанні їх меж. Наукова новизна та практична значущість. Виконаний аналіз типів межових знаків у поєднанні із наявною інформацією про ґрунти України показує, що під час вибору їх типів не враховують властивості ґрунтів місцевості, через які пролягає межа адміністративно-територіальної одиниці. Внаслідок цього не можна ідентифікувати межі на місцевості, що відповідно призводить до неузгодженостей між органами влади та неефективного використання земельних ресурсів. Для вирішення цієї проблеми запропоновано використати добре розвинені науково-технічні та нормативні напрацювання про застосування різних типів геодезичних пунктів, які враховують глибину промерзання та фізико-механічні властивості ґрунту; наявність у місцях закладання ґрунтових вод та їх хімічний стан; заболоченість і, відповідно, на їх основі запропонувати розширену номенклатуру межових знаків. Запропоновані типи межових знаків можна використати для меж ОТГ, районів, міст та областей, які проходять по суходолу.
Сучасний стан головної висотної основи в контексті характеристик пунктів нівелювання Ι та ІΙ класів у західних областях України
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-02-22) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Житар, Д.; Боровик, Д.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Zhytar, D.; Borovyk, D.; Drbal, A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Lviv Polytechnic National University; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas; Research Geodetic, Topographic and Cartographic Institute
Мета – проаналізувати технічні характеристики нівелірних пунктів для встановлення їх реального стану в контексті об’єднання нівелірної головної висотної основи України з Європейськими лініями нівелювання для виявлення недоліків функціонування і з метою вироблення науково-технічних пропозицій для підвищення ефективності моніторингу стану ліній нівелювання Ι та II класів на території Західної України. Методика. Для аналізу технічних характеристик нівелірних пунктів, які подано на геопорталі ДГМ України, використано методи статистичного аналізу, основою яких є виконання послідовних дій із вивчення та інтерпретації технічних характеристик нівелірних пунктів у контексті моніторингу ДГМ України. Результати. Запропоновані науково-технічні рекомендації дають змогу підвищити ефективність організаційно-технологічних процесів, які є основою моніторингу стану геодезичних пунктів ДГМ України, та практично довести необхідність науково-технічних розробок для моніторингу нівелірних стінових пунктів. Наукова новизна. Виконаний статистичний аналіз характеристик пунктів нівелювання є основою для розроблення авторських науково-технічних та організаційних рекомендацій щодо моніторингу нівелірних знаків ДГМ України для відповідних управлінських структур Держгеокадастру. Це також дасть змогу виявити недоліки в їх функціонуванні, спричинені різними за характером змінами, накопиченими протягом тривалого життєвого циклу нівелірних пунктів. Визначено сукупність технічних характеристик пунктів, які потребують доопрацювань або змін, що підвищить ефективність обстеження та оновлення пунктів нівелювання. Практичне значення роботи полягає в аналізі характеристик нівелірних пунктів (назва, тип центра, знака, клас мережі, метод визначення координат, опис, стан, попередня назва, рисунок), які представлені на геопорталі ДГМ України і розташовані на територіях Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької областей з метою встановлення сучасного стану нівелірних пунктів для вироблення наукових, технологічних, організаційних рекомендацій для управлінських регіональних структур Держгеокадастру, а також для фахівців, які виконують обстеження та оновлення пунктів ДГМ. Результати досліджень можна використати у перспективі для ведення моніторингу стану нівелірних пунктів головної висотної основи України.
Сучасні технічні характеристики нівелірних пунктів головної висотної основи України
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Тревого, І.; Ільків, Є.; Галярник, М.; Дрбал, А.; Trevoho, I.; Ilkiv, E.; Galyarnyk, M.; Drbal, A.; Науково-дослідний геодезичний, топографічний і картографічний інститут; Національний університет “Львівська політехніка”; Research Geodetic, Topographic and Cartographic Institute; Lviv Polytechnic National University
Мета – проаналізувати наявну інформацію про сучасний стан нівелірних пунктів з метою виявлення характерних тенденцій у наведених на геопорталі ДГМ України характеристиках пунктів нівелювання I та II класів, які потребують науково-технічного вивчення у поєднанні з різноплановими дослідженнями для розроблення рекомендацій щодо моніторингу нівелірних пунктів. Методика. Використання методів статистичного оброблення дає змогу узагальнити результати камеральних обстежень технічних характеристик нівелірних пунктів, а також виявити не висвітлені на геопорталі ДГМ України закономірності або тенденції та запропонувати способи вирішення виявлених науково-технічних проблем. Результати. Проаналізовано характеристики 2965 нівелірних пунктів I класу та 1884 пунктів II класу, серед яких 1076 стінових реперів та 496 марок I класу, відповідно для II класу – 743 реперів та 306 марок, які закріплені на місцевості, в стінах будівель, споруд та в горизонтальних площинах інженерно-будівельних конструкцій – 56 типів центрів. Наукова новизна. Виконаний аналіз характеристик нівелірних пунктів дав змогу виявити нові технічні суперечності у використанні контрольних і горизонтальних марок, а також стінових реперів та марок з урахуванням їх процентного складу в нівелірних ходах I і II класів, окреслити напрями подальших наукових досліджень з перспективою їх упровадження в сферу топографо-геодезичного виробництва, зокрема для створення цільової науково-технічної лабораторії на базі НДІГК. Практичне значення полягає у виявленні тенденцій змін технічних характеристик нівелірних пунктів, що дало можливість виявити технологічні суперечності під час камерального моніторингу пунктів нівелірних мереж I і ІІ класів на місцевості. Визначено необхідність здійснення наукових досліджень різного спрямування за виявленими технологічними і технічними протиріччями в головній висотній основі.