Browsing by Author "Koznarska, Halyna"

Now showing 1 - 2 of 2

Organization of the urban public park of culture and recreation in the city of Uzhhorod
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Боршовський, Олег; Кознарська, Галина; Лукащук, Галина; Borshovskyi, Oleh; Koznarska, Halyna; Lukashchuk, Halyna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено парки Ужгорода, аргументовано доцільність перенесення парку культури та відпочинку з Підзамкового до Боздоського. Підзамковий парк, площею всього 4 га, вже давно не витримує навантаження, яке на нього покладене та не відповідає вимогам ДБН, щодо подібних об’єктів. Подальше використання цього парку для культурно-масових заходів призведе до втрати цінних насаджень та руйнування історичного ландшафту міста. Тому, питання винесення з нього функцій парку культури та відпочинку на даний час постало надзвичайно гостро. Натомість, ця територія може бути використана як місце локального відпочинку навколишніх мешканців. Для функції загальноміського парку культури та відпочинку запропоновано Боздоський парк, який містить всі необхідні компоненти для організації проведення дозвілля населення міста: доступність, достатню площу та рекреаційні ресурси
The spatial organization of sacral squares in the system of city
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Кознарська, Галина; Koznarska, Halyna; Lviv Polytechnic National University
Сакральна архітектура є виявом духовності та естетичних смаків громади. Саме вона завжди була вирішальним чинником при формуванні світогляду, культури, смаків мешканців. Не менш важливе значення має і простір навколо храму, який не лише підсилює вагомість та сакральний зміст самої споруди, а й формує гармонійне середовище самого міста. Здавна в Україні для розташування храму вибирали найгарніше і найвище місце у ландшафті, щоб підкреслити велич і духовну значимість. Якщо проаналізувати найвеличніші церкви Європи, слід зауважити, що сакральний простір їхніх площ вирішений бездоганно з естетичної точки зору і підсилює велич та вагомість храму. Згідно з теоремою бачення, для найкращого сприйняття об’єкта архітектури, необхідно забезпечити оптимальний вертикальний кут споглядання 270 (тобто, відстань, що дорівнює двом висотам об’єкта). Власне, ці принципи, у такому випадку, чітко витримані, тому перед головним фасадом влаштована видовжена площа, з якої можна оглянути всю велич архітектури. При формуванні просторової структури історичних міст, часто вулиці орієнтували на домінанти, якими виступали сакральні об’єкти. Таким чином, фасади навколишніх будинків створювали площину, яка вела погляд споглядача до храму, тим самим підсилюючи його значимість, а вулиця набувала композиційного завершення. Поєднання кількох сакральних просторів у єдину композиційну структуру є основою для формування образу міста. На відміну від досвіду християнської архітектури європейських міст, організація сакрального простору мусульманських країн є не менш цікавою. У арабських містах, де переважає щільна забудова, сакральним площам відводять особливе значення. Серед густозаселених міст особливо виразно виділені просторі площі з мечеттю. Основний акцент зроблений на використанні граничного видового пункту, коли після перебування тривалий час серед щільної забудови з обмеженою видимістю ми потрапляємо у відкритий простір з можливістю широкого погляду, різким збільшенням яскравості світла. У такому середовищі сакральний об’єкт сприймається більш значимим і величним. Візуальна межа між буденним і сакральним чітко виражена, що підсилює сприйняття духовного перед сакральним об’єктом. Таким чином, проаналізувавши просторову структуру сакральних площ, можна стверджувати, що сакральна площа є невід’ємним елементом храму, яка підкреслює його функціональне і естетичне значення. Найбільш виразними та привабливими з естетичної точки зору є ті, які дозволяють максимально зорово оглянути храм. Своєю чергою, найбільш атрактивними і затишними є замкнуті площі, які дають можливість більше зосередитись на духовності, підсилюють відчуття сакрального, спонукають до відвертої розмови з Богом.