Browsing by Author "Leta, Vasyl"

Now showing 1 - 1 of 1

Geological conditions of development and landscape differentiation of modern geological and geomorphological processes in the highlands of the Chornohora massif (Ukrainian Carpathians)
(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Карабінюк, Микола; Калинич, Іван; Лета, Василь; Микита, Михайло; Мельничук, Володимир; Karabiniuk, Mykola; Kalynych, Ivan; Leta, Vasyl; Mykyta, Mykhailo; Melnychuk, Volodymyr; Ужгородський національний університет; Uzhhorod National University
Мета досліджень – аналіз впливу геодинаміки регіону на формування колекторів вуглеводнів у карбонатній нижньовізейсько-турнейській товщі, обґрунтування пасток вуглеводнів у межах Мачусько-Тищенківської ділянки південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини, завдання пошукового буріння на нафту і газ і нових ефективних методів стимуляції припливів газу до свердловин. Методика. В роботі використано стратиграфічний, літологічний, тектонічний, палеотектонічний методи вивчення геології та нафтоносності, а також метод геологічних аналогій. Результати. Досліджено газоносні карбонатні породи ранньовізейсько-турнейського віку на Мачусько-Тищенківській ділянці. За результатами порівняння з іншими нафтогазоносними регіонами доведено, що вони є куполами карбонатних платформ (уолсортськими фаціями). В межах ділянки виділено три ешелони біогермних вапняків, показано етапи їхнього формування. Визначено залежність колекторських властивостей вапняків від їхніх біофаціальних типів. Показано роль тектонічної тріщинуватості у формуванні порід-колекторів. Зазвичай тектонічні тріщини зацементовані кальцитом внаслідок дії пластових вод. Висловлено припущення про формування мікротріщинуватості у щільних вапняках внаслідок плюмтектоніки. Воно полягає у вторгненні високоенергетичних флюїдів з глибин землі, природному флюїдорозриві порід і формуванні в них неантиклінальних вуглеводневих скупчень. Ймовірними місцями прориву флюїдів можуть бути зони глибинних розломів: Мачусько-Тищенківську ділянку перетинає Інгулецько-Криворізько-Крупецька шовна зона. Заповнення мікротріщин вуглеводнями запобігає їх цементуванню. Наведено приклади мікротріщинуватості в керні свердловин. Встановлено зменшений винос керна з мікротріщинуватих пластів. Для виділення у карбонатних товщах інтервалів з мікро-тріщинуватістю пропонується застосовувати інформацію про зменшення винесення керна, а також швидкості буріння порід. З метою стабілізації та збільшення припливів газу з карбонатних колекторів до свердловин запропоновано застосування скерованих багатоступеневих гідророзривів, а також кислотних гідророзривів, які забезпечать зв’язок свердловин з газонасиченими колекторами. Визначено ймовірні чинники негативного впливу на довкілля під час проведення гідророзривів. Наукова новизна. На значних глибинах крім тектонічної тріщинуватості можлива адіабатична мікротріщинуватість щільних літотипів порід, зумовлена природним флюїдоророзривом осадової товщі вуглеводневими газами. Це дає можливість відкриття вуглеводневих скупчень нового типу, які не пов’язані з антиклінальними пастками. Практична значущість. Рекомендовано геофізичні дослідження та розміщення шести свердловин з метою пошуків покладів вуглеводнів на Мачусько-Тищенківській ділянці. Рекомендовано застосовувати ефективні методи збільшення припливу газу до свердловин з низькопроникних карбонатних порід.