Browsing by Author "Linda, Svitlana"

Now showing 1 - 10 of 10

Architectural education at Lviv Polytechnic during the interwar period
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Черкес, Богдан; Лінда, Світлана; Богданова, Юлія; Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Bohdanova, Julia; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто історію розвитку архітектурної освіти у Львівській політехніці у міжвоєнний період. Визначено основні напрямки розвитку архітектурної освіти цього часу, проаналізовано діяльність найвизначніших представників львівської архітектурної школи.
Architectural school of Lviv Polytechnic during the World War II
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Лінда, Світлана; Linda, Svitlana; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто питання функціонування архітектурного факультету львівської політехніки у період Другої світової війни. Показано діяльність професорів в умовах становлення радянської влади, а також у ситуації німецької окупації.
In search of the perfect form: the geometry of the city in the treatises by plato, T. More, T. Campanella
(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Лінда, Світлана; Федак, Анна; Linda, Svitlana; Fedak, Anna; Lviv Polytechnic National University
Статтю присвячено аналізу геометричних характеристик, містобудівної структури та архітектури утопічних міст та держав, а також їхнього взаємозв’язку з соціальними та політичними аспектами у трактатах Платона “Держава» та “Закони», Т. Мора “Золота книжечка, така ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія» та Т. Кампанелли “Місто Сонця». Дослідження ідеальних міст-держав, описаних філософами-утопістами, часто зводиться до аналізу їхніх політичних та соціальних характеристик. Однак, розглядаючи досконалі моделі суспільного устрою, філософи заторкували усі сфери людського життя, тим самим показуючи їхню взаємозалежність та рівнозначність у процесі формування єдиної системи. Для їхніх трактатів характерна увага до геометричних характеристик міст та архітектури, з метою створення відповідних умов життя для мешканців, в яких вони могли б реалізовувати ті типи поведінки, які передбачало від них суспільство. Фрагментарні описи архітектури та планувальної структури міст призводять до низки неточностей та різних варіантів інтерпретації планування міста. Філософи-утопісти, апелюючи до історично-сформованих уявлень людства про ідеальне, описуючи планувальну структуру міст-держав, використовували правильні геометричні форми, ідею симетрії та центричності. Формуючи досконалі моделі суспільного устрою, вони послуговувались архітектурою, як фоном для забезпечення комфортного та функціонального простору, який відповідав би вимогам ідеального суспільства. В статті представлено розроблені авторами схеми міст-держав, відповідно до їхнього опису, а також проаналізовано та систематизовано інформацію щодо геометричних характеристик міст, публічних просторів, громадських та житлових будівель, що описані в трактатах філософів. Так, у працях Платона, Т. Мора та Т. Кампанелли міста мають правильні геометричні форми (коло, квадрат), розбиті на рівні за площею частини, симетричне планування та уніфіковані житлові та громадські будівлі, – все це є важливим елементом досягнення утопічної моделі суспільства.
Kastelivka: romantic trends in the development of the historicisn architecture in Lviv at the turn of 19th – 20th centuries
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-10-10) Лінда, Світлана; Черкес, Богдан; Linda, Svitlana; Cherkes, Bohdan; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Інтенсивний будівельний рух Львова межі ХІХ–ХХ століть зумовив виникнення нових містобудівельних, типологічних та стильових тенденцій у розвитку архітектури міста. Ситезуючим прикладом новаторських вирішень стала забудова дільниці Кастелівка. Тому метою цієї статті є узагальнити попередні дослідження та на їхній основі створити цілісний образ формування архітектури Кастелівки у містобудівному, типологічному та стильовму аспектах. У 1885~р. ділянку придбали архітектори Ю. Захарієвич і І. Левинський, і відтоді почався новий період розбудови дільниці, яка зберегла свою історичну назву. Містобудівельна ідея Кастелівки ґрунтувалася на спробі створити гуманізоване, побудоване на глибокій єдності з природою середовище для проживання людини. Архітектори відмовилися від поширеної практики розбивки дільниці паралельними і перпендикулярними вулицями на однакові прямокутні квартали. Натомість була запроєктована мальовнича система криволінійних вулиць, які підкреслювали складний рельєф місцевості, підпорядковуючись природному оточенню. Вулиці розділили дільницю на невеликі, неправильної форми квартали, які, своєю чергою, були поділені на мальовничі різної форми ділянки під забудову. Котеджі, кожний за індивідуальним проєктом, розташовувалися в глибині ділянок, територія яких була розчленована криволінійними стежками. У планувальному вирішенні будівель реалізовані принципи функціональної доцільності, що зумовлювало переважну їх асиметрію. Це дозволяло створювати зручні комунікаційні зв’язки в середині приміщень, досягати оптимальної орієнтації кімнат. Приміщення об’єднані у просторові групи за функціональною ознакою й організовані, як правило, навколо коридору. Тераси, балкони, вежі функціонально виправдані і підсилюють комфорт приміщень. Наслідком реалізованих планувальнокомпозиційних принципів стала своєрідна багатогранність архітектурно-художнього образу. Асиметричні об’єми, прорізані вікнами різних обрисів, доповнені вежами з характерними завершеннями, а також використання різнохарактерних будівельних матеріалів створили складноконтрастну і мальовничу гру архітектурних мас. Архітектори прагнули створити цілісний архітектурний образ дільниці, що було принципово новим у львівській практиці. Ю. Захарієвич і І. Левинський намагалися створити єдиний містобудівельний ансамбль за допомогою єдиного стилю споруд. Це була нова, романтична течія у стильовій поліфонії львівського історизму, яка базувалася на інтерпретації мотивів народного будівництва. Aрхітектура Кастелівки стала особливою сторінкою розвитку Львова: новаторською була її містобудівельна структура, оригінальними стильові вирішення, які базувалися на формах народної архітектури. Всього за період з1889 р. по 1906 р. було реалізовано 23 особняки у стилі “народного романтизму”, ще кілька у першому десятилітті ХХ ст. було споруджено по вул. Котляревського і Горбачевського, хоча стильові характеристики їх свідчать про інший напрямок у львівській архітектурі. Ми повинні усвідомити цінність і унікальність забудови Кастелівки, яка свідчить про те, що розвиток львівської архітектури не лише органічно вписувався у загальноєвропейський архітектурний процес, але й був у авангарді архітектурних пошуків.
“Lviv Polytechnic – mother of technical education in Poland”: professors and graduates of the Lviv Polytechnic after the Second World War
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Лінда, Світлана; Волошин, Марія; Linda, Svitlana; Voloshyn, Maria; Lviv Polytechnic National University
Львівська архітектурна школа, сформована у стінах “Львівської політехніки” починаючи від 1875 р. вважалася однією із найкращих архітектурних шкіл тогочасної Європи. Після геополітичного перекрою карти Європи у 1939 р., а згодом після Другої світової війни доля багатьох архітекторів, життя та творчість яких була пов’язана із Львівською політехнікою, кардинально змінилася. Специфіки ситуації надає той факт, що львівські архітектори змушені були змінити не лише рідне середовище проживання та професійної діяльності, але й переорієнтувати та пристосувати свій традиційний світогляд до нових соціокультурних реалій Польської Народної республіки. Повоєнна діяльність цих архітекторів залишається поки що малодослідженою. Фрагментарні розвідки та статті ще не формують цілісної картини впливу традицій львівської архітектурної школи на формування польської архітектури після Другої світової війни. Мета статті – виявити значення випускників та викладачів “Львівської політехніки” для розвитку польської архітектурної освіти у повоєнний час. Їхня діяльність розглядається не лише не у вузькому професійному ракурсі, а з позицій соціальних та суспільних. У статті наголошено, що діяльність викладачів та випускників Львівської політехніки створили міцний фундамент для формування архітектурної освіти та практики у повоєнній Польщі. Виїхавши до Кракова, Вроцлава, Глівіц, Гданська, вони професійно пропрацювали до кінця свого життя. Багато з них займали керівні посади у різноманітних навчальних закладах архітектурного спрямування та в урядових органах. Важливими стали методи організації навчальної роботи, завдяки якій постала Політехінка Сльонська і Глівіцах та зміцнилися архітектурні школи у Вроцлаві. Оцінка значення діяльності цих архітекторів ще є попереду, а ця стаття – це спроба коротко оглянути їх доробок, пов’язавши його із практикою міжвоєнного Львова, проте всебічна оцінка їхньої діяльності – це справа майбутніх наукових досліджень.
The phenomenon of the “Greek Renaissance” in the architecture of imperial Rome
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Лінда, Світлана; Linda, Svitlana; Національний університет “Львівська політехінка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано явище запозичення форм грецької архітектури у зодчестві Давнього Риму епохи імператора Адріана (ІІ ст. н.е.). На прикладі таких об’єктів, як Арка Адріана в Афінах, храм Венери і Роми у Римі та вілли Адріана у Тіволі показано яким чином форми архітектури Давньої Греції впливали на формування специфічного еклектичного образу у будівництві епохи Адріана. Показано, що запозичення форм “зниклої” культури (на момент будівництва проаналізованих об’єктів минуло вже понад 600 років) були символічними. На підставі цього сформульований висновок про те, що феномен “грецького відродження” можна трактувати як одну з перших репрезентацій історизму в архітектурі: використання елементів колишньої культури в актуальній проектній творчості для передачі певних ідей та змістів. Наголошено на тому, що запозичення форм грецької культури у зодчестві Давнього Риму методологічно суттєво відрізняється від популярної у імператорські часи практики “єгиптоманії”: змішання форм римської та єгипетської архітектури і мистецтва. Показано, що “грецьке відродження” в архітектури імператорського Риму було органічною складовою загального процесу еллінофільства, властивого для культурного розвитку того часу.
The public space and the revival of multicultural identity in the city of Lviv
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Lviv Polytechnic National University
Models of architectural representation of multiculturalism related to the revival of historical myths about the “Polish” and “Jewish” Lviv are presented in this article. У статті розглянуто приклади архітектурної репрезентації культурної поліетнічності сучасного Львова, пов’язані із відродженням історичних міфів про “польський” та “єврейський” Львів.
Theory and practice of academic education in architecture and urban design: from bilateral cooperation to international projects
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Cherkes, Bohdan; Linda, Svitlana; Kolomyeytsev, Anton
This article presents analyses of thoughts and ideas expressed at the international symposium, which was dedicated to the 20th anniversary of cooperation between the Institute of Architecture of Lviv Polytechnic National University and the Faculty of Architecture and Planning of Vienna University of Technology.The results of cooperation and perspectives of its further development are considered in the context of presented ideas. Проаналізовано думки та ідеї, задекларовані на міжнародному симпозіуму, приуроченому 20-й річниці кооперації між Інститутом архітектури Національного університету “Львівська політехніка” та архітектурним факультетом Віденського технічного університету. Результати кооперації та перспективи її подальшого розвитку розглянуто у контексті поданих ідей.
Value of the formal and iconological approaches for conceptualizatio of style problem in architecture
(Видавництво Львівської політехніки, 2015) Linda, Svitlana
The article deals with the principles of formal and iconological approaches in art studies by which analysis of style in architecture is made. The value of these approaches for conceptualization of style is demonstrated. Розглянуто принципи формального та іконологічного підходів стосовно проблеми стилю у мистецтвознавчих дослідженнях. Показано значення цих підходів для концептуалізації проблеми стилю.
Історичний спосіб дії та сучасні процеси ревіталізації давніх міст Японії (на прикладі Хагі, Ономічі та Омі Хачіман)
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Шевцова, Галина; Лінда, Світлана; Shevtsova, Halina; Linda, Svitlana; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті розглянуто сучасні процеси і креативні стратегії ревіталізації давніх міст Японії: Хагі, Ономічі та Омі Хачіман. На цих прикладах виявлено пряму залежність між історичною моделлю управління і сучасною рушійною силою ревіталізації, кожного з міст, що дозволяє говорити про існування феномену їх сталого історичного способу дії, який зберігається і зараз.