Browsing by Author "Lisovska, L."

Now showing 1 - 6 of 6

Changing the paradigm of the innovation process on the basis of interaction
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-10) Лісовська, Л. С.; Юринець, О. В.; Шеремета, Б. О.; Lisovska, L.; Yurynets, O.; Sheremeta, B.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено термінологію теоретичної інноватики та уточнено зміст поняття інноваційного процесу. Автори дослідили зміст поняття інноваційної діяльності та інноваційного процесу у законодавстві України та наукових працях вітчизняних та зарубіжних вчених, виявили значні суперечності між ними та невідповідність сучасним реаліям. На підставі аналізування і виконаних досліджень автори запропонували власне вузьке та розширене трактування інноваційного процесу на засадах пріоритетності складової взаємодії. Інноваційні процеси можна здійснювати за різними моделями, яких у сучасній теорії інноватики нараховують сім: лінійна (технологічного поштовху), лінійна (ринкового витягування), лінійна із зворотними зв’язками взаємодії, інтегрована, мережева; модель відкритих інновацій; модель розширених інноваційних мереж. Автори дослідили еволюцію цих моделей, виділили ключові характеристики їх здійснення, переваги та недоліки реалізації. Авторами зроблено висновок, що підходи до розуміння та вимог до інноваційного процесу змінюються залежно від динаміки факторів ринку, економічного оточення суб’єктів інновацій: змінюються завдання, цілі, коло учасників. Тому ефективність інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій, переважно інформаційною ефективністю процесу, показниками налагодження комунікацій через інноваційну мережу.
Strategic guidelines of regional management development of systems interaction in innovative processes of the region
(Видавництво Львівської політехніки) Лісовська, Л. С.; Мрихіна, О. Б.; Шеремета, Б. О.; Іванець, Л. В.; Lisovska, L.; Mrykhina, O.; Sheremeta, B.; Ivanets, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Окремий структурний підрозділ “Техніко-економічний професійно-технічний коледж Національного університету “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University; Separate Structural Unit “Technical and Economic Vocational College of Lviv Polytechnic National University”
Обґрунтовано стратегічні засади розвитку систем взаємодії в інноваційних процесах регіону, що передбачає визначення цілей на концептуальній основі забезпечення цінності взаємодії, уточнення складу суб’єктів й об’єктів забезпечення розвитку систем регіональної взаємодії, виконання визначених етапів. Доведено, що регіональні інституції влади повинні всебічно підтримувати розбудову економіки на ринкових принципах, взявши на себе головну відповідальність за всеохопне загальне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку і безпосередню підтримку інноваційного процесу. Для кожного із зазначених блоків стратегічних цілей у статті обґрунтовано сукупність соціально-економічних інструментів реалізації завдань у системах регіональної взаємодії, які відрізняються складовими систем взаємодії, сферою застосування, характером спрямування, тривалістю дії, комплексністю використання, рівнем узгодженості, цілями використання, джерелом фінансування, напрямом залучення фінансових коштів.
Моделі обґрунтування ефективності ухвалення господарських рішень машинобудівних підприємств
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Теребух, А. А.; Лісовська, Л. С.; Terebukh, A.; Lisovska, L.; Національний університет «Львівська політехніка»; Lviv Polytechnic National University
У статті узагальнено теоретичні та методологічні основи обґрунтування господарських рішень. Концептуальні засади формування господарських рішень у статті передбачають виокремлення циклів господарювання суб’єктів. Автори розробили та розрахували економіко-математичні моделі оптимізації господарських рішень за даними господарської діяльності підприємств Львівщини, зокрема ПАТ «Алмаз- інструмент».
Обґрунтування сучасних моделей та систем підтримки організаційної творчості
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-02-26) Лісовська, Л. С.; Теребух, А. А.; Гацук, М. М.; Lisovska, L.; Terebukh, A.; Hatsuk, M.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Автори виокремили та обґрунтували шість моделей розуміння креативності та творчого процесу. Використання цих сучасних та загальноприйнятих моделей дає змогу пояснити феномен “креативності” різними компонентами, стадіями або фазами. Особливої уваги автори надали вивченню та проведенню характеристики процесу організаційної творчості на прикладі модифікованої моделі Уолласа, зокрема деталізовано компоненти формування етапів та фактори впливу на різних етапах. На підставі аналізування наукових джерел автори сформували узагальнену модель творчого процесу, визначили завдання кожного етапу організаційної творчості та силу та напрям дії факторів зовнішнього середовища. У статті проведено економічне обґрунтування доцільності впровадження Системи підтримки організаційної творчості на прикладі вітчизняної організації ТОВ “Енерготехпром”. Для розробки системи управління знаннями на підприємстві були визначені основні технічні вимоги до системи, на основі розробленої схеми була визначена приблизна вартість розробки та утримання даної системи (за умови аутсорсингу). Розрахунок ефективності впровадження цього інноваційного проекту був здійснений відповідно до міжнародних стандартів та підтвердив доцільність реалізації проекту.
Обґрунтування тарифів за зберігання нафти: методичні аспекти розрахунку
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Карий, О. І.; Лісовська, Л. С.; Karyy, O.; Lisovska, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано чинну систему стандартизації України, окреслено здійснені напрями її реформування та визначено перспективи удосконалення системи стандартизації. Зазначені перспективи вказують на необхідність врахування нових вимог інноваційного розвитку економіки країни та виникнення нових галузей економіки, зниження технічних бар’єрів під час виходу на світові ринки в зонах високих технологій. Окремо досліджено стан розвитку системи стандартизації у нафтогазовому комплексі України. В Україні нафтогазовий комплекс представлений підприємствами з видобування, перероблення, транспортування газу та нафти. Найефективніше та найрезультативніше працює галузь транспортування газу, значний виробничий потенціал мають сфери переробки та зберігання газу, а видобуток нафти є найменш прибутковим. Здійснено порівняльний розрахунок тарифу за зберігання нафти відповідно до існуючого та запропонованого підходу та зроблено висновки щодо завищення оплати за зберігання нафти на сучасному ринку нафти і нафтопродуктів.
Теорія взаємодії в інноваційних процесах
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-02-24) Лісовська, Л. С.; Lisovska, L.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Досліджено та обґрунтовано авторську теорію взаємодії у інноваційних процесах. Доведено необхідність перегляду положень сучасних теорій у сучасних умовах, оскільки вони ускладнюють можливості та призводять до неефективності використання для здійснення інноваційних процесів на різних рівнях. Розвиток інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій. Досліджено основні теорії економічного та особистісного розвитку, наявні в інформаційному полі менеджменту та інноватики. Автор дослідила теоретичні положення теорій особистісного розвитку, теорій інноваційного розвитку, теорій взаємодій та теорій партнерства, теорій інноваційної співпраці. Проаналізовано основні теоретичні внески цих теорій, а також можливість їх використання для формування авторської теорії взаємодії у інноваційних процесах. На підставі аналізування і виконаних досліджень автор виокремила положення теорії взаємодії у інноваційних процесах, які враховують зміну парадигми інноваційного процесу, еволюцію моделей інноваційних процесів, види взаємодій у інноваційних процесах. Авторська теорія містить визначення постулатів, гіпотез та очікуваних результатів. Розроблену теорію можна використовувати як підґрунтя для забезпечення інноваційного розвитку регіонів та країни за умови формування та реалізації дієвого механізму налагодження взаємодії між учасниками інноваційного процесу.