Browsing by Author "Pavliv, Andriy"

Now showing 1 - 6 of 6

Ecological challenges in urban development of Lviv nowadays
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Pavliv, Andriy; Lviv Polytechnic National University
In this article we look at the problems of hazardous waste in Lviv, as well as the global experience in solving such problems. We review the main steps and measures Lviv authorities have been taking to tackle the issue of household waste, recycling of electrical and electronic equipment. We analyse the results of these steps and measures. У статті розглянуто проблеми у сфері поводження з небезпечними відходами у м. Львові, а також існуючий світовий досвід у вирішенні таких проблем. Висвітлено реалізовані заходи для вирішення проблем у сфері поводження з відходами побутового електронного та електричного устаткування у м. Львові. Проаналізовано результати впровадження цих заходів.
The factors of impulse modeling the territory as a part of transitional nature of modern city planning
(Lviv Politechnic Publishing House, 2017-03-19) Павлів, Андрій; Pavliv, Andriy; Lviv Polytechnic National University
Стаття розкриває проблему поступової зміни спрямованості містобудівельного дискурсу під впливом критичного переосмислення спадщини модерністського проектування та низки нових соціальних ы технологічних ініціатив межі ХХ–ХХІ століть.
The main features of housing development in Lviv over the period of 2008–2015
(Видавництво Львівської політехніки, 2016) Pavliv, Andriy
The article describes the patterns of housing development in Lviv over the recent years. It explains the basic causes and conditions of such development. It provides the findings of the study of the modern state of the real estate market of the city including the level of prices, quality of the architecture and the participation of foreign investors. Розглянуто закономірності розвитку житлового будівництва м. Львова впродовж останніх років. Висвітлено основні причини та передумови такого розвитку. Досліджено сучасний стан ринку житлової нерухомості міста, зокрема рівень цін, якість пропонованої архітектури, участь іноземних інвесторів.
The role of urban-planning impulses in the activity of city-wide institutions
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-02-26) Павлів, Андрій; Pavliv, Andriy; Lviv Polytechnic National University
Проаналізовано ситуацію стосовно пост-індустріального містобудування та проблем імпульсного розвитку та управлінням містом, в умовах інформатизованого соціуму, який виявився найбільш урбанізованим за всю історію людства. Зроблена спроба розглянути сучасну урбаністичну ситуацію, в контексті перегляду поняття про централізоване моделювання міського розвитку та компетенцію органів котрі його здійснюють. Усі ці дані, самі по собі, можна розглядати як теорію імпульсного розвитку крупного поселення у своєму розгорнутому викладі, однак крім того, також у вигляді прикладної системи знань та рекомендацій щодо теорії міста у ХХІ столітті. На початку ХХІ століття, “процесуальна” урбаністична модель, зазнала значних змін. Ріст сфери послуг змінив транспортні пріорітети, місця скупчення мас людей, вимоги до життєвого простору тощо. Обслуговування та непромислова діяльність, що переважно концентрується у центральній частині міст, створили нові інфраструктурні виклики, які неможливо вирішити в рамках мінливості “непромислової” діяльності, фактори успіху якої не є стабільними і потребують постійного креативного пошуку. Важливим кроком до окреслення теоретико-практичної схеми імпульсного моделювання пост-індустріальної містобудівної тканини, є роль та місце універсальних факторів стрімкого урбаністичного розвитку. Універсальні містобудівельні імпульси, чотири із них – інфраструктурні, демографічні, економічні, та легендарні тією чи іншою мірою можуть бути присутніми у прото-постіндустріальному досвіді проаналізованих гіпер-міст. Важливим чинником стимулювання людського потенціалу міста є відчуття конкуренції та змагальності щодо так само розвинутих та прогресуючих сусідніх міст, в яку залучена міська громада. Досвід обмеженого суперництва полісів класичної Греції та північно-італійських міст епохи Ренесансу, сприяли активному розвитку науки і знань, інтелектуальних видів діяльності та мистецтва. Отже, для конструювання містоперетворювальних імпульсів розвитку пост-індустріального міста, універсальні чинники стрімкого росту урбаністичних тканин, варто розділити на дві частини. Одна із них може бути віднесеною до повноважень загальноміського центру з адміністрування та регуляції. До них відносяться щойно виділені фактори: доступності, самодостатності, фаворитивності, нобілізації та мобілізаційності. Всі решта фактори можуть бути віднесені до масштабу локальних кластерів та реалізовуватись на їхньому рівні.
Urban space in the ХХІ century. The issues of scale and choice
(Lviv Politechnic Publishing House, 2018-05-02) Павлів, Андрій; Pavliv, Andriy; Lviv Polytechnic National University
Опираючись на аналіз формаційних змін постіндустріального суспільства та практичний досвід управлінням урбаністичним розвитком великого міста, зроблено спробу сформувати стратегічні засади ефективного визначення оптимальної щільності містобудівного розвитку на перспективу до середини ХХІ століття. Поняття великого міста, протягом ХХ століття фактично змінило свій зміст і стало означати обширну урбанізовану територію. З подальшим зростання міського населення цей зміст може зазнати видозміни, що не обов’язково означає територіальну експансію, як це може видаватись на перший погляд. Сформульовано перспективу трансформації містобудівної тканини у зв’язку із зменшенням впливу індустріальних факторів її розвитку, на зміну яким приходить специфіка високоінформатизованого суспільства. Вона полягає у тенденції перетворення великих функціональних зон промислового міста на локальні житлові кластери пішохідної доступності діаметром близько 2 км. Сукупність таких кластерів універсальної пішохідної доступності (“міських сіл”), на котру накладається ріст локальної самоорганізації та вертикальних ініціатив, може стати причиною ініціатив із часткового перегляду функцій загальноміського управління. Окреслено коло практичних питань пов’язаних із категорією оптимальної щільності як ключового показника міста ХХІ століття. На прикладах таких житлових кварталів як “Kowloon Walled City” у Гонконгу, “Pinnacle” та “Interlace” у Сінгапурі, “False Creek” у Ванкувері та щільно урбанізованих житлових районів м. Львова простежено еволюцію окремих містобудівельних утворень, котрі демонструють стан актуальної дискусії навколо конкретних показників кількості населення на одиницю площі. На основі показників якості життя, котрі демонструють ці та інші приклади, було відзначено граничні та бажані показники оптимальної щільності та просторові моделі її предметизації. Визначено, що для міського поселення, сформованого як тканина локальних кластерів пішохідної доступності до можливостей міського вибору (кількість благ, послуг, зайнятості тощо які доступні у місті), щільність може досягатись або за рахунок формування квартальної забудови середньої висотності (8–9 поверхів), або комбінаціями різноповерхових будівель із переважанням висотних. Кількісним діапазоном оптимальної щільності можна вважати показники, які коливаються від 5 000 до 10 000 мешканців на квадратний кілометр.
Імпульсний розвиток міст внаслідок дії інфраструктурних факторів. Форми та досвід
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Павлів, Андрій; Шулдан, Лариса; Pavliv, Andriy; Shuldan, Larysa; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Розглядається проблема імпульсного розвитку міст внаслідок дії інфраструктурних факторів. Під інфраструктурними факторами розуміємо радикальне переосмислення способів функціонування систем життєзабезпечення населеного місця, яке спричинило різке збільшення населення та диверсифікації зайнятості. Як правило, для перетворення інфраструктурного фактора на фактор стрибкоподібного росту, він повинен містити принаймні тимчасово низку особливих якостей. Для інфраструктурного типу змін виділено три якості: зручність, доступність та унікальність