Browsing by Author "Pohranychna, Iryna"

Now showing 1 - 6 of 6

Methodological aspects of the scientific and design process of preserving the historical city
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-10-10) Погранична, Ірина; Ясінський, Максим; Pohranychna, Iryna; Yasinsky, Maksym; Національнийуніверситет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Висвітлено методологічні аспекти роботи архітектора в історичному середовищі, розкрито сучасні тенденції та процеси трансформації архітектурно-містобудівної структури історичних міст. Розглянуто та проаналізовано три основні підходи до їх відтворення та трансформації, що їх використовувано на теритирії Східної Європи в другій половині ХХ століття. Розкрито поняття центральної частини історичного міста як структурної одиниці міста та описано методику локалізації його межі. Також аргументовано важливість розуміння межі центральної частини історичного міста для збереження історичної архітектурно-містобудівної спадщини та які переваги можемо отримати за комплексного підходу до його регенерації. Висвітлено основні вимоги до відтворення та розвитку забудови центральних частини історичних міст дотримання яких дасть можливість стратегічно підійти до розвитку міста та його забудови, та мінімізувати кількість нових дисгармонійних об’єктів в історичному середовищі. Охарактеризовано архітектурно-містобудівні принципи відтворення та розвитку забудови кварталів центральних частин історичних міст, які ґрунтуються на спадкоємному розвитку, та допускають застосування сучасних архітектурно-будівельних новацій у конструктивному, інженерному та архітектурному вирішенні забудови. Охарактеризовано способи розвитку планувальної структури історично сформованого центру, підхіди до його трансформації та обґрунтовано переваги розроблення комплексного проекту регенерації центральної частини історичного міста, який повинен ґрунтуватись на результатах проведених досліджень під час розроблення історико-архітектурного опорного плану, передбачати можливе відтворення втраченої вуличної мережі, а відтак і розмірів кварталів, способу забудови кварталів, об’єктів історичної забудови (зокрема висотних домінант), місця та способи розміщення нової забудови, визначати наявні будівлі, які потребують реконструкції та передбачати гармонізацію великогабаритної дисгармонійної забудови. Розкрито програмний підхід до реконструкції окремих секторів історичної забудови
Архітектурний спадок Андера Палладіо – як навчальний матеріал для Якуба Кубицького
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Погранична, Ірина; Pohranychna, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У цій статті розглянуто творчий спадок Андреа Палладіо, а також напрацювання найвідоміших архітекторів цього періоду і проаналізовано їх вплив на творчість Якуба Кубицького – польського архітектора, засновника типової польської садиби, яскравого представника Палладіанської школи.
Особливості і характеристика історичної житлової забудови
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Демків, Мирон; Погранична, Ірина; Demkiv, Myron; Pohranychna, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Статтю присвячено актуальним проблемам щодо вибору підходів із перепланування існуючих квартир, реконструкції історичної забудови Львова з надбудовою мансард, додаткових поверхів або без них. У сучасній міській забудові сьогодні існує значний фонд житлових будинків із попередніх історичних епох і стилів. Стан планування переважноï більшості будинків не узгоджується із сучасними санітарними, протипожежними та функціональними вимогами і не відповідають сучасним умовам проєктування. Такий стан вимагає фахової роботи спеціалістів, здатниx вирішувати зазначені проблеми.
Поняття творчого методу. Особливості творчого методу архітектора
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-03-01) Погранична, Ірина; Pohranychna, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано поняття творчого методу, визначено закономірності, особливості та принципи формування творчого методу архітектора, адже архітектура має багато спільного з іншими дисциплінами, як-от: соціальні науки, історія, філософія, дизайн, математика тощо. Проте, крім технічних і професійних навичок, якими повинен володіти кожен архітектор, він повинен мати просторове мислення та фантазію, бути творчим на багатьох рівнях, а також набути мистецьких та інтелектуальних здібностей.
Пошук архітектурного вирішення сучасного освітньо-наукового центру
(Видавництво Львівської політехніки, 2022-03-01) Погранична, Ірина; Аврамук, Олександр; Pohranychna, Iryna; Avramuk, Olexandr; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
У статті проаналізовано проблеми існуючих та перспективи розвитку сучасних освітньо-наукових центрів у Львові. Виникнення багатофункціональності освітньо-наукових закладів зумовлено сучасними потребами освіти. Можливий принцип вирішення цих питань розглядається на прикладі функціональної організації освітньо-наукового центру, створенні комфортного освітнього простору, який уособлює собою розвиваючу функцію для людей різного віку.
Творчий метод Якуба Кубицького в архітектурі палацових комплексів кін. XVIII – поч. XIX ст.
(Видавництво Львівської політехніки, 2020-03-01) Погранична, Ірина; Pohranychna, Iryna; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Стаття присвячена творчому методу відомого польського архітектора Якуба Кубицького, який працював в кін. XVIII – поч. ХІХ ст. на території сучасних Польщі та України. Є автором таких палацових комплексів: палац у с. Бережце та смт Вишнівець Тернопільської обл., у с. Ладиги, с. Лашки (Морозівка), с. Деркачі, с. Семереньки, с. Морозівка, с. Ілляшівка, с. Самчики Хмельницької обл., с. Нападівка Вінницької обл. Україна; та на території сучасної Польщі палацово-паркових комплексів у Радзейовіце (Radziejowice), у Бейсце (Bejsce), в Плавовіце (Pławowice), у Млохуві (Młochów ), у Бялачуві (Białaczów), у Геленуві (Hełenow) та палацу Бельведер (Belweder) у Варшаві. У дослідженні визначено сукупність принципів і правил, які формують творчий метод архітектора.