Browsing by Author "Radkovets, Natalia"

Now showing 1 - 2 of 2

Dynamics of sedimentation within the southwestern slope of the East European platform in the silurian-early devonian
(Видавництво Львівської політехніки, 2028-02-22) Радковець, Наталія; Колтун, Юрій; Radkovets, Natalia; Koltun, Yuriy; Інститут геології і геохімії горючих копалин; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals
Мета роботи – вивчення карбонатно-глинистого комплексу осадових порід силуру та нижнього девону (локхівський ярус) південно-західного схилу Східноєвропейської платформи, формування якого стало результатом єдиного циклу геодинамічних та седиментаційних подій у літологічному літописі південної континентальної окраїни Балтики. Методика передбачає кореляцію геофізичних досліджень свердловин, літологічне та геохімічне вивчення кернового матеріалу та петрографічний аналіз порід. Одержані результати використано для встановлення закономірностей зміни речовинного складу досліджених нашарувань у часі й просторі з метою з’ясування динаміки розвитку басейну континентальної окраїни південно-західного схилу Східноєвропейської платформи у силурі-ранньому девоні. Результати. Встановлено, що формування карбонатно-глинистої товщі являє собою єдиний седиментаційний цикл і стало результатом комплексу геодинамічних, седиментаційних та палеокліматичних подій, які відбувалися на південній континентальній окраїні Балтики. Для силурійського часу був характерний інтенсивний розвиток бентосних організмів та формування рифових побудов у проксимальній частині басейну і глинисто-карбонатних мулів, збагачених розсіяною органічною речовиною, в його дистальній частині. У ранньому девоні карбонатна біогенна седиментація продовжувалась у межах всього басейну. Максимальний вміст карбонатів (80–98 %) фіксує існування в седиментаційному літописі басейну рифових побудов. Нижчі значення вмісту карбонатів характерні для мергелів (40–55 %) та біодетритових вапняків (56–75 %), які становлять основну частину розрізу силуру. У розрізі локхівського ярусу девону рифові побудови відсутні, а вміст карбонату кальцію у породах змінюється від 45 до 83 %. Вміст СаСО3 в аргілітах та вапнистих аргілітах силуру – від 5 до 15 %. Наукова новизна. Застосований комплекс літологічних, геохімічних, геолого-геофізичних та палеогеографічних досліджень дав змогу вивчити динаміку розвитку дослідженого осадового басейну у силурі-ранньому девоні з оцінкою можливості участі цих нашарувань у генерації нафтових і газових вуглеводнів. Практична значущість. Одержані результати показують, що карбонатно-глинистий комплекс осадових порід силуру та нижнього девону (локхівський ярус) дослідженого регіону може розглядатися, як окрема нафтогазова система, що містить материнські породи, породи-колектори і можливі традиційні й нетрадиційні поклади нафти і газу.
Lithology, facies and dynamics of formation of the albian-cenomanian reservoir rocks of the Pokuttya-Bukovyna part of the Carpathian autochthon
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-26) Радковець, Наталія; Колтун, Юрій; Radkovets, Natalia; Koltun, Yuriy; Інститут геології і геохімії горючих копалин, НАН України; Institute of Geology and Geochemistry of Combustible Minerals, NAS of Ukraine
Метою цього дослідження є вивчення псамітового комплексу верхнього альбу–нижнього сеноману платформового фундаменту Покутсько-Буковинської частини Передкарпатського прогину, який є однією із основних колекторських товщ Лопушнянського нафтового родовища. Методологія. Комплекс досліджень охоплює кореляцію геофізичних досліджень свердловин, літологічні дослідження кернового матеріалу та мінералого-петрографічний аналіз порід та палеогеографічне вивчення седиментаційного басейну. Результати. На основі аналізу всіх наявних свердловин встановлено, що відклади пізньоальбського-ранньосеноманського віку у межах всієї території автохтону Покутсько-Буковинських Карпат представлені здебільшого пісковиками, які складаються із кварцу (50–80 %), польового шпату (1– 5 %), мусковіту (0,1–3 %), піриту (0,1–3 %), акцесорних мінералів – циркону й епідоту. Значну частку в складі пісковиків становлять аутигенні мінерали і мінеральні утворення – глауконіт (10–15, іноді до 45 %) та фосфатна речовина (1–3, до 10 %). Цемент у породах переважно поровий і контактово-поровий (10–15 % від об’єму породи), що забезпечує цим псамітам хороші колекторські властивості. На основі палеогеографічних реконструкцій встановлено, що у пізньоальбському-ранньосеноманському віці на теренах усього шельфового басейну Карпатської гілки Мезо-Тетису переважала теригенна седиментація, що спричинило нагромадження потужної товщі пісковиків. Занурення і постседиментаційна еволюція відкладів відбувались під впливом насування Карпатського складчастого поясу, результатом якого стало формування порід-колекторів і пасток у нашаруваннях верхнього альбу – нижнього сеноману. Особливості міграції вуглеводнів у дослідженому регіоні вказують на високу ймовірність відкриття нових родовищ в автохтоні Покутсько-Буковинських Карпат. Наукова новизна. Застосований комплекс літологічних, геолого-геофізичних та палеогеографічних досліджень дав змогу дослідити особливості поширення альб-сеноманського псамітового комплексу порід як по площі, так і у розрізі, їх мінералогопетрографічних характеристик, умов седиментації. Постседиментаційна еволюція досліджених відкладів та особливості міграції вуглеводнів зумовлені динамікою насування Карпатського флішового поясу на край Східноєвропейської платформи. Практична значущість. Одержані результати показують, що верхньоальбські-нижньосеноманські пісковики, які є нафтогазоносними на Лопушнянському родовищі, з огляду як на товщини, так і на речовинний склад, є потенційними колекторами у межах усього автохтону Покутсько-Буковинських Карпат. Оскільки Покутський розлом міг слугувати шляхом міграції вуглеводнів із флішової товщі Карпат у відклади платформового фундаменту, висока ймовірність відкриття нових родовищ в аналогічних до Лопушнянської структурах, виявлених сейсмічними дослідженнями в автохтоні Покутсько-Буковинських Карпат.