Browsing by Author "Sapuzhak, O. Ya."

Now showing 1 - 3 of 3

Evaluation of karst-chasm hazard processes by electroprospecting methods in the location of Stebnyk potassium deposit
(Lviv Polytechnic Publishing House, 2019-06-26) Максимчук, В. Ю.; Сапужак, О. Я.; Дещиця, С. А.; Романюк, О. І.; Підвірний, О. І.; Коляденко, В. В.; Тимощук, В. Р.; Maksymchuk, V. Yu.; Sapuzhak, O. Ya.; Deshchytsia, S. A.; Romanyuk, O. I.; Pidvirnyj, O. I.; Kolyadenko, V. V.; Tymoschuk, V. R.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Carpathian Branch of Subbotin Institute of Geophysics of NAS of Ukraine
Мета роботи – виявити потенційно еконебезпечні карстопровальні зони та спрогнозувати розвиток карсту на ділянці автодороги Східниця–Пісочне у межах впливу полів рудника № 2 Стеб- ницького родовища калійної солі електророзвідувальним методом зондувань становленням електро- магнітного поля (ЗС). Методика. Дослідження виконувались за допомогою методу ЗС у модифікації “контур у контурі”. Для вивчення верхньої частини розрізу до 100 метрів застосовано цифрову електророзвідувальну апаратуру “Стадія”. Для отримання інформації про глибини від 50–100 м і до 300–400 м використано цифрову електророзвідувальну станцію “Імпульс 3М”. Польові спостереження методом ЗС методично складались з трьох етапів, до яких входили: проведення зондувань на пара- метричних свердловинах, завдяки чому уточнюються електричні параметри геологічного середовища; проведення спостережень вздовж визначених профілів та побудова за отриманими результатами геоелектричних розрізів з прив’язкою до літології району робіт. Результати. На ділянці досліджень у північній її частині у відкладах гіпсо-глинистої шапки виділено зони аномальної електропровідності, природа яких пов’язується з фільтраційно-суфозійними процесами, а також аномалію виявлено у південній частині ділянки у відкладах Воротищенської свити на глибинах понад 100 метрів, що пов’я- зується з утворенням депресійної лійки. Наукова новизна. Досліджено можливості методу становлення електромагнітного поля для вивчення карстопровальних процесів на території Стебницького родовища калійної солі. Вперше за допомогою електророзвідувальних методів зроблено оцінку стану геологічного середовища у межах шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійної солі на ділянці автодороги Східниця–Пісочне. Показано, що метод ЗС при комплексуванні двох типів установок різної глибинності дозволяє детально діагностувати геологічне середовище у діапазоні глибин від 10 до 400 м з виділенням зон аномального електричного опору, що пов’язуються з суфозійно-фільтраційними процесами. Практична значущість. За результатами електромагнітних спостережень на ділянці автодороги Східниця–Пісочне у межах шахтних полів рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виділено зони, охоплені фільтраційно-суфозійними процесами. Зазначені зони є першочерговими об’єктами, які повинні бути предметом пильної уваги для подальшого моніторингу карстопровальних процесів, а факт їхньої наявності необхідно враховувати при прийнятті управлінських рішень органами влади про доцільність перенесення місць розташування автомагістралі та інших об’єктів інфраструктури.
Integration of electric prospectingmethods for forecasting the subsidence and sinkholes within the salt deposits in the Precarpathian area
(Lviv Politechnic Publishing House, 2019-02-26) Кузьменко, Е. Д.; Максимчук, В. Ю.; Багрій, С. М.; Сапужак, О. Я.; Чепурний, І. В.; Дещиця, С. А.; Дзьоба, У. О.; Kuzmenko, E. D.; Maksymchuk, V. Yu.; Bagriy, S. M.; Sapuzhak, O. Ya.; Chepurnyi, I. V.; Deshchytsya, S. A.; Dzoba, U. O.; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Carpathian branch of Subbotin Institute of Geophysics of the National Academy of Sciences of Ukraine; Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas
Мета. Метою роботи є дослідження ефективності комплексу методів природного імпульсного електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ) та зондувань становленням електромагнітного поля (ЗС) для попередньої оцінки ступеня стабільності гірничих масивів у межах родовищ калійних солей Передкарпаття, а також прогнозування розвитку деформаційних процесів у приповерховому шарі геологічного середовища. Методика. Проведення площівних та профільних спостережень методами ПІЕМПЗ та ЗС на території шахтних полів родовищ калійних солей та побудова моделей геоелектричних розрізів, визначення зон з аномальними значеннями електричної провідності та інтенсивності природного електромагнітного випромінювання. Результати. За результатами профільних електрометричних методів (ЗС) та площівних спостережень ПІЕМПЗ на території шахтного поля рудника № 2 Стебницького родовища калійних солей виявлено та оконтурено зони аномальних значень електропровідності та аномалії інтенсивності електромагнітного випромінювання. На основі комплексної інтерпретації виділено зони підвищеної карстопровальної небезпеки на ділянці автодороги Трускавець – Пісочне. Зроблено висновок про високу інформативність та ефективність комплексу методів ЗС і ПІЕМПЗ для оцінки ступеня карстопровальних процесів у зонах розроблення корисних копалин. Наукова новизна. Полягає в експериментально підтвердженій ефективності та високій інформативності комплексного застосування методів ЗС і ПІЕМПЗ для вивчення стану геологічного середовища, охопленого карстопровальними процесами у межах родовищ калійних солей. Практична значущість. Запропонований комплекс геофізичних методів ЗС і ПІЕМПЗ дає змогу з високою достовірністю спрогнозувати зони ймовірних карстових провалів та здійснити запобіжні заходи для мінімізації наслідків розвитку карстопровальних геологічних ситуацій.
Експрес-аналіз даних зондування становленням електромагнітного поля, отриманих на дамбі хвостосховища у Стебнику
(Видавництво Львівської політехніки, 2019-09-26) Ладанівський, Б. Т.; Савків, Л. Г.; Сапужак, О. Я.; Романюк, О. І.; Підвірний, О. І.; Коляденко, В. В.; Сироєжко, О. В.; Дещиця, С. А.; Ladanivskyy, B. T.; Savkiv, L. H.; Sapuzhak, O. Ya.; Romanyuk, O. I.; Pidvirny, O. I.; Kolyadenko, V. V.; Syroezhko, O. V.; Deshchytsya, S. A.; Національний університет “Львівська політехніка”; Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна Національної академії наук України; Lviv Polytechnic National University; Carpathian Branch of S. I. Subbotin Institute of Geophysics, National Academy of Sciences of Ukraine
Електромагнітні (ЕМ) методи геофізики дають змогу відобразити розподіл електропровідності підповерхневого середовища шляхом аналізу даних, отриманих на поверхні Землі. Метод зондування становленням поля у ближній зоні (ЗСБ) є ЕМ методом геофізики з керованим джерелом, який дає змогу вивчати розподіл електропровідності підповерхневих шарів землі, аналізуючи нестаціонарний перехідний процес загасання ЕМ поля у провідному середовищі після його збудження ступінчастим струмом, що описується функцією Хевісайда. Викладено математичні та алгоритмічні засоби для експрес-аналізу експериментальних даних зондування становленням електромагнітного (EM) поля у ближній зоні (ЗСБ), практичне застосування яких під час польових досліджень іноді має важливе значення, оскільки дає змогу приймати оперативні рішення щодо оптимізації виконання експериментальних польових робіт та швидко оцінювати стан досліджуваного об'єкта. Запропонований алгоритм експрес-аналізу розроблено на підставі трансформації експериментальної кривої методу ЗСБ, відомої ще як S-інверсія, котра водночас базується на апроксимації провідного півпростору тонкою плівкою, що занурюється у півпростір з плином перехідного процесу в ЕМ полі. Для зменшення впливу завад на дані вимірів в алгоритмі проведено апроксимацію експериментальної кривої зондування, що розроблена з врахуванням таких речей: розв'язків рівнянь поширення ЕМ поля у провідному середовищі; функції кубічного сплайну; елементів математичного аналізу неперервних функцій. За даними профільних спостережень з використанням розроблених засобів експрес-аналізу було отримано одновимірні моделі питомого електричного опору та на їхній основі побудовано псевдодвовимірну модель геоелектричного розрізу дамби хвостосховища, що розташована поблизу Стебника. Аналіз отриманих моделей дав змогу виявити дві ділянки, де бажано провести додаткові дослідження для уточнення геологічної ситуації. Звичайно, алгоритми інверсії експериментальних даних як з математичного, так і з погляду реалізації алгоритму, є набагато складнішими. Проте якщо реалізувати швидкий і ефективний алгоритм одновимірної інверсії даних ЗСБ, замість зазначеної вище трансформації, то можна буде значно підвищити достовірність результату.