Browsing by Author "Sybirna, Roma"

Now showing 1 - 4 of 4

Законодавче регулювання санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання у контексті благоустрою населених місць
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-01-10) Сибірна, Рома; Сибірний, Андрій; Зарічна, Ольга; Sybirna, Roma; Sybirny, Andrij; Zarichna, Olha; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Medical University named after Danylo Halytsky
Забезпечення сприятливих умов життєдіяльності населення й охорона громадського здоров’я безпосередньо пов’язані з комплексним розробленням архітектурно сільських поселень. Відповідно, проєктування населених місць повинно спиратися на закони України та регіональні програми щодо розв’язку найважливіших соціальних, архітектурних, економічних, екологічних і гігієнічних проблем. На сьогоднішньому етапі в детальних планах сільських поселень необхідно передбачати ділянки, на яких потенційно можуть бути розміщені водозабірні свердловини, насосні станції, очисні споруди. В іншому випадку при виготовленні проєктної документації часто виникає проблема із недотриманням санітарних зон споруд, будівництва в стиснених умовах. Поліпшення якості водопостачання у контексті благоустрою місць проживання населення є серйозною гігієнічною проблемою, яка вимагає врегулювання на законодавчому рівні. У зв’язку з цим, до участі у проєктних розробках нових та реконструкції існуючих населених місць треба одночасно з архітекторами, економістами, екологами та іншими спеціалістами широко залучати фахівців юридичного профілю. З метою підвищення вагомості правових чинників щодо регулювання санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання населених місць потрібно практикувати активну співпрацю державних структур, органів місцевого самоврядування та громадських організацій з правоохоронними органами та Національною поліцією України, що забезпечить ефективне здійснення правоохоронної діяльності у цьому напрямку роботи. Для гарантії екологічно безпечного середовища проживання необхідно удосконалити в цьому аспекті законодавство України, а у нормативно-правових актах передбачити посилення відповідальності за порушення державних стандартів, норм і правил у сфері санітарно-гігієнічних вимог до водопостачання та водовідведення у населених пунктах із врахуванням національного та міжнародного досвіду.
Місце судової експертизи у господарському процесі
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Сибірна, Рома; Сибірний, Андрій; Хомів, Олена; Sybirna, Roma; Sybirnyj, Andriy; Khomiv, Olena; Сибирная, Рома; Сибирный, Андрей; Хомив, Елена; Національний університет “Львівська політехніка”, Львівський державний університет внутрішніх справ; Lviv Polytechnic National University, Lviv State University of Internal Affairs
Розкрито вагоме значення судової експертизи у господарському процесі при доказуванні обставин особами для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Особливу увагу потрібно приділити обґрунтуванню необхідності проведення відповідної судової експертизи та ретельному формулюванню питань, які будуть поставлені перед експертом.
Особливості проведення судово-медичної експертизи лікарських помилок
(Видавництво Львівської політехніки, 2017-03-28) Сибірна, Рома; Сибірний, Андрій; Sybirna, Roma; Sybirnyj, Andrew; Сибирная, Рома; Сибирный, Андрей; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького; Lviv Polytechnic National University; Lviv National Medical University them Danila Galitsky
Здійснено аналіз особливостей проведення судово-медичних експертиз у ході слідства у провадженнях про лікарські помилки. У випадках притягнення до кримінальної відповідальності медичних працівників за професійні правопорушення в обов’язковому порядку слід призначати проведення комісійної судово-медичної експертизи. Обґрунтовано необхідність розробки логічної моделі стандартів проведення та аргументації висновків експертизи якості надання медичної допомоги.
Процесуальний статус захисника у кримінальному провадженні
(Видавництво Львівської політехніки, 2021-06-01) Сибірна, Рома; Гап’як, Сергій; Sybirna, Roma; Hapiak, Sergey; Національний університет “Львівська політехніка”; Львівський національний університет імені Івана Франка; Lviv Polytechnic National University; Ivan Franko National University of Lviv
За умов реформування кримінального процесуального законодавства України статус захисника набуває якісно нових, позитивних рис. Процес реформування кримінального судочинства зумовлює необхідність дослідження важливих питань гарантій прав і свобод особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, зокрема участі у ньому захисника. Важливими питаннями для розгляду залишаються участь захисника у кримінальному процесі як одного із найважливіших учасників кримінального провадження, дослідження проблем, пов’язаних із реалізацією законних прав та інтересів людини і громадянина. Сьогодні одним із аспектів цієї проблеми залишається невизначеність процесуальних прав, реалізацію яких здійснюють безпосередньо підозрюваний, обвинувачений; її не можна доручити захиснику. Визначення і чітке закріплення в КПК України відповідних прав і обов’язків захисника стане запорукою забезпечення ним ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів особи, оскільки недосконалі положення законодавства нині унеможливлюють реалізацію прав захисника щодо збирання доказів у повному обсязі. Задекларовані питання актуальні та своєчасні, оскільки правовий статус адвоката та захисника – це хоч і дещо суміжні, однак нерівнозначні поняття як за обсягом, так і за джерелом нормативно-правового регулювання. Згідно із положеннями КПК України, реалізація прав захисника відбувається виключно на основі КПК України, а діяльність адвоката як професійна діяльність особи унормована Законом України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, що зумовлює невизначеність процесуального статусу захисника-адвоката. Встановлено, що у положеннях ст. 46 КПК України доречно навести загальні положення щодо участі захисника у кримінальному провадженні, де серед іншого передбачити, що одна особа може мати декілька захисників, кожний з яких може з’являтися під час кримінального провадження і брати у ньому участь незалежно від іншого. Ст. 47 КПК України слід іменувати як “Права та обов’язки захисника”, закріпивши у ній відповідні права та обов’язки захисника, випадки відмови від виконання ним своїх обов’язків, а також те, що йому заборонено робити під час реалізації функції захисту. Однак під час формулювання положення наведених статей недоречно імплементувати усі норми ст. 20 “Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, оскільки окремі з них збігаються із положеннями КПК України і додаткового закріплення не потребують. Введення до новосформованих статей КПК України деяких норм цього закону недоцільне, оскільки вони фактично суперечать КПК України, що ускладнить захисникові реалізацію своїх прав та обов’язків у кримінальному провадженні. Зокрема, не варто в КПК України вказувати на “адвокатський” запит, оскільки положення цього кодексу регулюють відносини між учасниками кримінального провадження без ознак професійного спрямування, що, фактично, унеможливлює використання терміна “адвокатський запит”.