Browsing by Author "Vereshchynska, H."
Now showing 1 - 1 of 1
- Results Per Page
- Sort Options
Item Method of arrangement of internal thermal insulation of external protective structures of the room(Видавництво Львівської політехніки, 2023-02-28) Лабай, В. Й.; Верещинська, Г. І.; Labay, V.; Vereshchynska, H.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National UniversityЗменшення енергоспоживання будівель нині є однією з ключових проблем у будівельній галузі. У будівлях з низьким енергоспоживанням втрати тепла не повинні перевищувати 5 %. Отже, існує нагальна потреба покращити теплові характеристики зовнішніх стін за допомогою теплоізоляції. В сучасному будівництві зазвичай застосовують зовнішнє утеплення стін будинків, проте трапляються випадки (пам’ятки архітектури), коли такий спосіб виконання неприпустимий. Тоді внутрішня ізоляція стає єдиним доступним рішенням. У статті розглянуто екстремальні умови, за яких можна запобігти конденсації, щоб уникнути руйнування огороджувальної конструкції. Висвітлено дослідження енергозбережної конструкції фасаду житлового будинку, в якому використано ізоляційні матеріали, придатні для цілей внутрішньої ізоляції історичних будівель. Проаналізовано вітчизняні та європейські літературні джерела, що стосуються підвищення рівня теплового захисту будівель та енергозбереження. Аналіз свідчить, що підвищення енергоефективності важливе для забезпечення сталої, доступної та безпечної енергетичної системи. Викладено результати дослідження, спрямованого на підвищення енергоефективності в житлових будинках, а також аналізу вологісного стану та можливості утворення конденсату в разі застосування внутрішнього утеплення. Для підтвердження результатів виконано числове моделювання. Отримані результати свідчать, що використання мінерального утеплювача “БЕТОЛЬ®” та алюмінієвої фольги як паробар’єра, накладених зсередини, сприяє поліпшенню теплоізоляції стін і знижує ризики утворення конденсату. Комп’ютерне моделювання продемонструвало, що за розглянутих умов конденсація не виникає. Це дослідження – важливий внесок у розвиток енергоефективних рішень для будівельної галузі, оскільки дасть змогу забезпечити мінімально допустиме значення опору теплопередачі зовнішніх огороджень, продовжити їх термін експлуатації.