Browsing by Author "Vivat, A."

Now showing 1 - 2 of 2

A study of devices used for geometric parameter measurement of engineering building construction
(Видавництво Львівської політехніки, 2018-02-26) Віват, А.; Церклевич, А.; Смірнова, О.; Vivat, A.; Tserklevych, A.; Smirnova, O.; Національний університет “Львівська політехніка”; Lviv Polytechnic National University
Мета. Виконати дослідження можливостей електронних тахеометрів щодо контролю ними геометричних параметрів інженерних конструкцій. Методика. Проаналізовано нормативну літературу на виконання геодезичних робіт у промисловому виробництві та будівництві. Досліджено методи та прилади, які застосовують для цього. Результати. Запропоновано використовувати для таких задач електронний тахеометр та спеціальну методику. Для цього проведено дослідження віддалеміра електронного тахеометра. Для контролю виміру віддалей безпосередньо на будівельному майданчику розроблено установку з десятиметрового інварного дроту, яку попередньо повірено на еталоні 1-го розряду у науково дослідному інституті метрології з точністю, що не перевищувала 0,01 мм. Розроблено методику передачі еталонної віддалі, в якій використано спеціальні сфери та геодезичні пункти закріплені отвором. Для прямих вимірів відрізків досліджено методику натягу інварного дроту, а також виконано механічне врівноваження гирьової системи. Контроль кутових величин приладу здійснено на метрологічній установці вищого порядку. Встановлено вплив неперпендикулярності осей та ексцентриситету на точність виміру кутів. Для оптимізації наведення на світловідбивну марку проведено дослідження рисунка марки та спеціального кронштейна, що дало можливість з точністю в межах 10º зорієнтувати марку перпендикулярно до світлового променя електронного тахеометра. Також досліджено трипельпризму і встановлено залежність між висотою, діаметром та центром відбиття. Розроблено конструкцію сферичного відбивача та підставки для прокладання ходів з компенсацією похибок центрування, редукції та виміру висот для приладу і відбивача. Розроблено конструкцію кронштейна (вектора) з двома відбивачами для виконання обмірних робіт. Розроблено тримірну модель промислового об’єкта для оптимального планування місць для закріплення геодезичної основи та перехідних точок для встановлення електронного тахеометра. Наукова новизна Метод врівноваження сил у геодезичному штативі можна розглядати як основу для започаткування автоматизації центрування приладу. Оптичний розрахунок трипельпризми можна застосувати для визначення постійної поправки геодезичного приладу без вимірів на базисі. Розрахунок оптимального зображення геодезичної марки забезпечує однозначність візування та підвищує точність кутових вимірювань. Практична значущість. Користуючись розробленою методикою, можна будь-яким електронним тахеометром визначити просторові координати інженерної конструкції з контролем вимірів та оптимальною їхньою точністю.
Дослідження мобільної системи лазерного сканування STONEX X120GO
(Видавництво Львівської політехніки, 2023-06-01) Віват, А.; Горб, О.; Пашкевич, Є.; Маліцький, А.; Назарчук, Н.; Мандзюк, В.; Vivat, A.; Horb, O.; Pashkevych, Y.; Malitskyi, A.; Nazarchuk, N.; Mandziuk, V.; Національний університет “Львівська політехніка”; Харківський національний університет міського господарства; ТОВ “Навігаційно-геодезичний центр”; ПП “Геовіват”; Lviv Polytechnic National University; Kharkiv National University of Urban Economy; LTD Navigation and Geodetic Center; PE Geovivat
Мета цієї роботи – дослідити точність лазерного сканера Stonex X120GO та можливість його використання для топографічного знімання, вирішення інженерних завдань та створення 3D-моделей. Методика. Використано метрологічний метод порівняння з еталоном. Еталоном були координати, віддалі та перевищення, визначені іншою перевіреною технологією, яка на порядок точніша від досліджуваної. Для визначення точності вимірювання віддалі сканером X120GO використано навчальний геодезичний полігон (НГП) кафедри інженерної геодезії у діапазоні довжин 10–60 м, які визначені технологією TPS (Total Position System) із СКП 2 мм. Еталонні перевищення визначено методом геометричного нівелювання з СКП 1 мм, а абсолютні координати методом GNSS (Global Navigation Satellite Systems) із СКП 5 мм. Для визначення точності 3D-хмари точок досліджуваного сканера також використано наземний лазерний сканер Leica С-10. Результати. Досліджено точність вимірювання СМЛС Stonex X120GO на різних віддалях від 10 до 50 м. За результатами встановлено СКП вимірювання віддалі 10 мм, яка практично не залежить від віддалі. Від віддалі залежить тільки щільність точок на досліджуваній марці. На віддалі 50 м на марці розміром 20 на 17 см було лише 20 точок, що є причиною нерухомого встановлення сканера під час вимірювання віддалі. Визначаючи похибку положення інерційною системою (IMU), проклавши трек завдовжки 15 хв, замаркувавши шість точок по три рази кожну, ми отримали такі максимальне відхилення: в напрямі Х – 3,3 см, в напрямі Y – 2,8 см, в напрямі Z – 0,9 см. Перевірка точності 3D-хмари на семиповерховій будівлі Львівської політехніки, із прив’язкоюза чотирма точками, показала, що абсолютне відхилення від еталонних координат не перевищило 2 см, а локальні перевищення між першим та другим поверхом, порівняно з геометричним нівелюванням, не перевищили 1 см. Такі результати дослідження дали змогу здійснити сканування різних об’єктів природного та штучного походження. Наукова новизна та практична значущість. Запропоновано методику перевірки точності СМЛС вимірюванням еталонних довжин та порівнянням координат, визначених системою IMU. Досліджено вплив довжини треку на точність 3D-хмари точок. За результатами дослідження можна стверджувати про великі перспективи використання СМЛС Stonex X120GO в багатьох галузях народного господарства.