Кафедра комп'ютеризованих систем автоматики
Permanent URI for this communityhttps://ena.lpnu.ua/handle/ntb/62531
Browse
Search Results
Item Аналіз та оптимізація продуктивності веб-додатків за допомогою сучасних фреймворків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Галишич, Маркіян Іванович; Halyshych, Markiian Ivanovych; Сиротюк, Степан Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Дипломна робота присвячена дослідженню ефективного використання сучасних фреймворків для розробки веб-додатків. У сучасних умовах цифрової трансформації веб-додатки відіграють ключову роль у забезпеченні бізнес-процесів, комунікацій та надання послуг користувачам. Продуктивність таких додатків безпосередньо впливає на їхню успішність, зручність використання та задоволення користувачів. Аналіз і оптимізація продуктивності стають критичними завданнями для розробників, які прагнуть забезпечити високу швидкість роботи, стабільність і масштабованість своїх продуктів. У роботі розглядаються сучасні фреймворки, які надають інструменти для вдосконалення продуктивності веб-додатків. Особливу увагу приділено методам оптимізації, таким як зменшення часу завантаження сторінок, ефективне управління ресурсами та адаптивність до змінних умов використання. Ці аспекти є важливими для створення конкурентоспроможних і якісних веб-продуктів. У першому розділі розглянуті основні інструменти для створення веб-додатків, такі як HTML, CSS, DOM і JavaScript, які є базовими технологіями для розробки фронтенд-частини. HTML визначає структуру веб-сторінок, CSS відповідає за оформлення і стиль, тоді як DOM (Document Object Model) забезпечує можливість динамічного доступу до елементів сторінки та їх модифікації. 5 JavaScript виступає головним інструментом для створення інтерактивних функцій, включаючи обробку подій, динамічне завантаження контенту та роботу з API. Другий розділ присвячений вивченню методу оцінювання продуктивності веб-додатків Core Web Vitals, за допомогою якого визначаються ключові показники, що впливають на зручність користування веб-ресурсом. Третій розділ присвячений розгляду і аналізу робіт які відносяться до теми розробки і поліпшення користувацького досвіду в роботі з веб-додатками задля ширшого розуміння теми. У четвертому розділі представлена практична частина роботи яка включає проведення тестів продуктивності популярних фронтенд фреймворків, розглянута методологія тестів, аналіз їх результатів і підведення підсумків.\ У п’ятому розділі розглянута економічна ефективність даної магістерської роботи, її наукова доцільність, розраховані витрати на дослідження, супутні витрати, розраховані зарплати викладачам і консультантам. Висновки підсумовують результати виконаної роботи, вказуються поради щодо застосування фреймворків для різних цілей. Об’єкт дослідження – актуальні веб фреймворки та їхня продуктивність під час виконання різного типу задач. Предмет дослідження – ефективність використання фреймворків для створення різних частин веб-додатків, дослідження методів їхньої оцінки. Мета дослідження – оцінка ефективності роботи фреймворків для виконання різних задач.6Item Оптимізація маршрутів самокерованих автомобілів за допомогою навчання з підкріпленням(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Логвіненко, Іван Іванович; Lohvinenko, Ivan Ivanovych; Сиротюк, Степан Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"В магістерській роботі розглянуто застосування методів навчання з підкріпленням (Reinforcement Learning, RL) для вирішення задач оптимізації маршрутів самокерованих автомобілів. RL дозволяє самокерованим транспортним засобам адаптувати свої дії до динамічних змін умов середовища, таких як дорожній трафік, погодні умови та аварійні ситуації, що робить цей підхід перспективним для підвищення ефективності автономного транспорту. У першому розділі розкрито основні теоретичні аспекти навчання з підкріпленням, описано принципи функціонування алгоритмів RL, функцію винагороди, а також підходи до моделювання середовища для автономного транспорту. Наведено огляд сучасних досягнень у сфері застосування RL в транспортних системах та їх інтеграції з іншими технологіями, такими як прогнозування трафіку, комп'ютерний зір і глибоке навчання. Другий розділ присвячено аналізу існуючих методів планування маршрутів самокерованих автомобілів. Детально описано особливості реалізації RL у контексті оптимізації маршрутів: використання симуляцій для навчання моделей, облік реального трафіку, прогнозування небезпечних ситуацій, а також інтеграція технологій для оцінки витрат палива та екологічної ефективності. У третьому розділі подано результати моделювання автономного автомобіля із застосуванням RL. Описано блок-схему оптимізації маршруту, що базується на симуляціях реального середовища, розроблено функцію 8 винагороди для досягнення балансу між швидкістю, безпекою та витратами енергії. Проведено серію експериментів, які демонструють, що використання RL дозволяє досягти скорочення часу в дорозі на 15-20% у порівнянні з традиційними методами. Об’єкт дослідження: процеси планування маршрутів самокерованих автомобілів. Предмет дослідження: методи та алгоритми навчання з підкріпленням для оптимізаціїмаршрутів. Мета роботи: розробка ефективного методу оптимізації маршрутів автономних транспортних засобів з використанням RL. Результати дослідження: в результаті роботи розроблено модель оптимізації маршрутів із застосуванням RL, яка дозволяє підвищити ефективність маршрутів автономних автомобілів на основі симуляційного навчання. Ця модель може бути інтегрована у сучасні транспортні системи для забезпечення вищого рівня адаптивності до змінних умов середовища.оптимізація маршрутів, алгоритми, симуляція, функція винагороди, трафік.Item Дослідження продуктивності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Литвин, Юрій Андрійович; Lytvyn, Yurii Andriiovych; Влах-Вигриновська, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Актуальність теми: У сучасних умовах розвитку штучного інтелекту та машинного навчання дослідження нових архітектур нейронних мереж набуває особливої значущості. Нейронна мережа Колмогорова-Арнольда (KAN), яка базується на теоремі Колмогорова, є перспективною моделлю для апроксимації багатовимірних функцій за допомогою одновимірних компонент. Завдяки своїм теоретичним перевагам, таким як здатність зменшувати розмірність задачі, мережі KAN мають потенціал стати ефективним інструментом у багатьох галузях, включаючи обробку сигналів, класифікацію даних та прогнозування. Вивчення їхньої продуктивності є актуальним завданням для вдосконалення алгоритмів машинного навчання Мета і завдання дослідження: підвищення ефективності роботи нейронної мережі Колмогорова-Арнольда шляхом аналізу її продуктивності та порівняння з багатошаровим персептроном (MLP). Завдання дослідження: Уперше виконано порівняльний аналіз продуктивності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда (KAN) та багатошарового персептрона (MLP) на основі наборів даних, таких як Beans Dataset, Titanic Dataset та CIFAR-100. Розроблено новий підхід до оцінювання продуктивності, який враховує як метрики точності, так і обчислювальні витрати. Запропоновано методику оптимізації архітектури KAN для покращення результатів у задачах класифікації та регресії. У першому розділі детально розглянуто основи теореми Колмогорова-Арнольда (KAN), яка є фундаментом для побудови нейронної мережі цього типу. Викладено математичні основи теореми, що дозволяє звести багатовимірні функції до суми одновимірних функцій, та обговорено її застосування в 5 контексті машинного навчання. Зосереджено увагу на її теоретичних аспектах, перевагах і обмеженнях. У другому розділі описано підхід до оцінювання продуктивності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда (KAN). Наведено методологію проведення експериментів, включаючи вибір наборів даних, метрики продуктивності, критерії порівняння з багатошаровими персептронами (MLP) та налаштування параметрів. Особливу увагу приділено способам оптимізації архітектури мережі KAN. Третій розділ присвячений практичній реалізації нейронних мереж KAN та MLP. Описано архітектури та алгоритми навчання, що застосовувалися у дослідженні. Реалізацію мереж виконано на обраних наборах даних, таких як Beans Dataset, Titanic Dataset, CIFAR-100 тощо, з використанням популярних фреймворків для машинного навчання. Наведено ключові особливості програмної реалізації. У четвертому розділі наведено результати дослідження, включаючи порівняння продуктивності мереж KAN та MLP за ключовими метриками. Висвітлено переваги та обмеження кожного підходу в контексті розв'язання задач з різних наборів даних. Узагальнено отримані висновки щодо продуктивності та доцільності використання нейронних мереж Колмогорова-Арнольда для вирішення задач машинного навчання. П?ятий розділ присвячений розрахунку економічної ефективності впровадження нейронної мережі Колмогорова-Арнольда (KAN) у задачах машинного навчання. Оцінено витрати на реалізацію та використання мережі KAN порівняно з традиційними моделями, такими як багатошаровий персептрон (MLP), у практичних застосуваннях. Проаналізовано переваги та обмеження моделі KAN в реальних умовах, включаючи її продуктивність, обчислювальну вартість та потенціал для інтеграції в сучасні системи аналізу даних. Висновки підсумовують результати виконаної роботи, підкреслюючи доцільність використання нейронної мережі Колмогорова-Арнольда для вирішення задач машинного навчання. Проаналізовано продуктивність мережі 6 KAN порівняно з багатошаровим персептроном (MLP), визначено її переваги у розв'язанні задач з обраних наборів даних, а також окреслено ключові аспекти, що підтверджують ефективність цього підходу. Об’єкт дослідження – продуктивність нейронної мережі Колмогорова-Арнольда в задачах машинного навчання. Предмет дослідження – методи реалізації та оцінки ефективності нейронних мереж Колмогорова-Арнольда у порівнянні з багатошаровим персептроном. Мета дослідження – розробка та оцінка ефективності нейронної мережі Колмогорова-Арнольда для вирішення задач класифікації та регресії в різних наборах даних.Item Система автоматизованого управління кімнатними рослинами(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Брановський, Валентин Віталійович; Branovskyi, Valentyn Vitaliiovych; Мичуда, Зиновій Романович; Національний університет "Львівська політехніка"Ця магістерська робота присвячена розробці та реалізації системи автоматизованого управління кімнатними рослинами для покращення догляду за ними та підвищення ефективності догляду за рахунок використання технологій Інтернету речей (IoT). Автоматизовані системи моніторингу стану рослин представляють собою інноваційне рішення, яке поєднує сенсорні технології з програмним забезпеченням, що дозволяє автоматично відстежувати умови вирощування рослин та надавати користувачеві своєчасні рекомендації. У роботі виконується аналіз існуючих рішень на ринку автоматизованих систем догляду за рослинами, вивчаються наукові та технічні розробки у цій галузі. На основі отриманих даних розробляється концепція системи автоматизованого управління, визначаються основні функціональні можливості та вимоги до системи. Далі проводиться розробка апаратно-програмного комплексу для автоматизованого управління кімнатними рослинами. Вона включає проектування та реалізацію електронної системи, вибір та інтеграцію необхідних датчиків, програмування мікроконтролера та створення відповідного програмного забезпечення для взаємодії з користувачем. Після завершення розробки виконується прототипування системи та її тестування для перевірки функціональності, надійності та ефективності роботи. Результати тестування аналізуються та оцінюються відповідно до визначених критеріїв. У роботі також досліджується взаємодія апаратної та програмної частин системи через безпроводовий обмін даними, реалізований на основі технології Wi-Fi або Bluetooth. Це дозволяє передавати дані про стан рослин на мобільний додаток або Telegram-бот, що забезпечує зручне управління системою. Практична частина роботи включає розроблений мобільний додаток, що надає користувачеві можливість отримувати дані від системи та управляти нею дистанційно. У підсумку, магістерська робота спрямована на створення комплексної системи автоматизованого управління кімнатними рослинами, яка спрощує процес догляду та підвищує його ефективність. Результати досліджень та розробок можуть бути використані для подальшого розвитку автоматизованих рішень у галузі догляду за рослинами та їх впровадження в побутові й комерційні сфери. Висновки відображають готовність до впровадження розробленої системи та її інтеграції з мобільними платформами для підвищення зручності використання.Item Система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Програмна частина(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Фединяк, Ілля Володимирович; Fedyniak, Illia Volodymyrovych; Дзелендзяк, Уляна Юріївна; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська робота присвячена розробці системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля з використанням сучасних технологій моніторингу та телематики. В умовах зростаючих вимог до комфорту, безпеки та економічності використання транспортних засобів важливою є можливість інтеграції віддаленого управління основними функціями автомобіля. Робота включає аналіз існуючих рішень у сфері віддаленого контролю автомобіля, а також проєктування архітектури системи з програмними та апаратними складовими. Основними елементами є веб-сервіс для управління, база даних для зберігання інформації, а також мікроконтролери та датчики, які забезпечують моніторинг ключових параметрів, таких як стан палива, температура двигуна, тиск у шинах тощо. Розроблена система надає можливість здійснювати контроль і керування автомобілем дистанційно, що значно покращує зручність користування транспортним засобом, забепечує безпеку та сприяє зменшенню експлуатаційних витрат. У першому розділі представлено аналіз існуючих систем віддаленого контролю та керування автомобілем. Здійснено загальний огляд, описано їхню структуру, основні характеристики та функціональні можливості. Проведено огляд доступних рішень, порівняно їхні сильні та слабкі сторони. Висвітлено основні проблеми й недоліки сучасних систем, зроблені висновки щодо можливостей удосконалення [1]. Другий розділ присвячений архітектурі та основним функціям системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Докладно описано функціональні можливості системи, включаючи параметри моніторингу та дистанційного керування. Розглянуто основні програмні та апаратні компоненти, 2 такі як веб-сервіс, база даних, датчики та мікроконтролери, а також їхню взаємодію для реалізації функцій контролю та керування [2]. У третьому розділі описано програмну частину розробленої системи. Представлено структуру проєкту та застосовані технології. Описано можливості веб-сервісу, візуалізовано інтерфейс веб-сайту, деталізовано його функції з моніторингу та керування функціями автомобіля, а також розглянуто інтерфейс користувача та основні елементи веб-сервісу [3]. Четвертий розділ – економічна частина, де наведений розрахунок витрат, а також досліджено економічну доцільність розробленої моделі. Висновки відображають результати досліджень та виконаної роботи і підтверджують ефективність розробленої системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Система демонструє здатність відображати відповідні показники з автомобіля в режимі реального часу, а також керувати певними функціями автомобіля. Результати підтверджують, що система є ефективним інструментом для підвищення рівня безпеки, комфорту та зручності користування автомобілем, забезпечуючи користувачу можливість оперативного доступу до ключових показників і функцій транспортного засобу. Об’єкт дослідження – система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Предмет дослідження – функціональні можливості автомобільних систем для дистанційного моніторингу та керування. Мета дослідження – розробити та впровадити систему віддаленого контролю та управління функціями автомобіля, що забезпечить моніторинг ключових показників і контроль основних функцій автомобіля на відстані.3Item Оптимізація систем клімат контролю об’єктів захищеного ґрунту(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Бардин, Максим Ігорович; Bardyn, Maksym Ihorovych; Проць, Роман-Богдан Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"У магістерській кваліфікаційній роботі розглянуто питання розробки та оптимізації систем клімат-контролю для об’єктів захищеного ґрунту[1], зокрема теплиць, оранжерей і зимових садів. Актуальність теми обумовлена необхідністю створення енергоефективних, точних і доступних рішень для підтримки мікроклімату в умовах глобальних змін клімату, зростаючого попиту на екологічно чисті продукти та оптимізації енергоспоживання. Розробка сучасної системи клімат-контролю передбачає інтеграцію датчиків новітнього покоління, таких як AM2305[2] для вимірювання температури і вологості, BME680[3] для оцінки якості повітря, MH-Z19 для моніторингу рівня CO2, TSL2561 для вимірювання освітленості, а також сенсорів вологості ґрунту. Основна увага приділена забезпеченню високої точності збору даних та їхньої обробки в реальному часі. У роботі здійснено детальний аналіз літературних джерел, присвячених питанням автоматизації клімат-контролю. Проведено порівняння існуючих рішень, зокрема автоматизованих систем для теплиць на базі IoT, таких як Arduino та Raspberry Pi. Результати дослідження показують, що сучасні системи мають обмеження у гнучкості налаштувань, інтеграції з хмарними сервісами та енергоефективності, що потребує розробки нових підходів. Запропонована система складається з апаратної частини (датчики, мікроконтролери NodeMCU V3 ESP8266 [4]) та програмного забезпечення, розробленого на основі Spring Boot для серверної частини, React для 1 клієнтської частини та PostgreSQL як бази даних. Для забезпечення інтеграції використано хмарні сервіси AWS. Основні функції системи включають моніторинг параметрів мікроклімату, автоматизацію управління, збереження даних і відображення статистики через веб-інтерфейс. Оптимізація системи досягнута шляхом впровадження алгоритмів аналізу даних і розробки моделі управління на основі реальних показників. Ефективність запропонованого рішення оцінено під час тестування в умовах реального середовища, що продемонструвало зменшення енергоспоживання на 20% порівняно з традиційними методами. Практичне значення роботи полягає у створенні універсальної системи, яка може бути адаптована для різних об’єктів захищеного ґрунту, забезпечуючи високу якість корисного викорсиатння при зменшенні витрати на енергоресурси. Отримані результати можуть бути використані для подальшого вдосконалення систем управління мікрокліматом та інтеграції з іншими технологіями розумного сільського господарства.автоматизація, IoT, енергоефективність.Item Система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Апаратна частина(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Дзюба, Євген Олегович; Dziuba, Yevhen Olehovych; Самотий, Володимир Васильович; Національний університет "Львівська політехніка"Магістерська робота присвячена дослідженню та реалізації системи віддаленого контролю та керування функціями автомобіля [1]. У сучасних умовах стрімкого розвитку технологій автомобільна індустрія вимагає впровадження інноваційних рішень для забезпечення зручності, безпеки та ефективності експлуатації транспортних засобів. Дослідження включає аналіз концепцій побудови віддалених систем керування [2], таких як інтеграція апаратних компонентів, використання протоколів бездротового зв’язку, організація збору, обробки та передачі даних. Особливу увагу приділено розробці апаратної частини системи, що базується на мікроконтролері, сенсорах та інтерфейсах [3], які забезпечують контроль стану автомобіля, віддалене управління окремими функціями та моніторинг показників у режимі реального часу. Запропонована система спрямована на оптимізацію використання ресурсів автомобіля, підвищення зручності експлуатації, а також створює передумови для інтеграції з іншими інтелектуальними транспортними системами. Перший розділ присвячений аналізу існуючих систем віддаленого контролю та керування функціями автомобілів. Описано їх характеристики, структуру та ключові особливості. Проведено порівняння сучасних рішень, виявлено їх переваги та недоліки, що дозволяє оцінити актуальність запропонованого проектного рішення. У другому розділі висвітлено процес проектування системи. Детально розглянуто архітектуру системи, технічні характеристики та вибір комплектуючих. Особливу увагу приділено вибору бази даних, що забезпечує 5 надійне зберігання інформації, та розробці програмного забезпечення для інтеграції та налаштування системи. Третій розділ демонструє працездатність системи через приклади її роботи, аналізує процес збереження та передачі даних до бази, а також оцінює ефективність і надійність функціонування. Результати підтверджують точність, стабільність і доцільність впровадження розробленої системи. Четвертий розділ – економічна частина, де проведені розрахунки економічної доцільності розробки та виготовлення системи. Висновки відображають результат виконаної роботи. Полягають у можливості викорстання даної системи в автомобілях. Об’єкт дослідження – система віддаленого контролю та керування функціями автомобіля. Предмет дослідження – технології та засоби реалізації дистанційного моніторингу і керування функціями автомобіля. Мета дослідження – розробка системи віддаленого керування та моніторингу функцій автомобіля, яка забезпечить ефективність, безпеку та зручність управління транспортним засобом на відстані.Item Аналіз та дослідження системи автомобіль-зовнішнє середовище на основі взаємодії з дорожніми знаками(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Горб, Нікіта Станіславович; Horb, Nikita Stanislavovych; Наконечний, Адріан Йосифович; Національний університет "Львівська політехніка"Метою даної магістерської роботи є розробка та моделювання системи взаємодії автомобіль-дорожній знак із застосуванням технологій V2X.[1] Для забезпечення надійної та ефективної передачі даних між транспортними засобами і дорожньою інфраструктурою використані протоколи IEEE 802.11p та LTE-V2X.[2] Це дає змогу інтегрувати сучасні технології у транспортну інфраструктуру, покращуючи безпеку та оптимізацію транспортних потоків. У першому розділі проаналізовані існуючі технології V2X, їхні ключові протоколи зв’язку та можливості інтеграції у реальні дорожні системи. Також проведено порівняльний аналіз протоколів IEEE 802.11p і LTE-V2X, їхні переваги, обмеження та потенційні сфери застосування.[3] Другий розділ присвячений опису проблеми складності дорожнього руху та необхідності підвищення безпеки через впровадження інтерактивних дорожніх знаків. Представлено основні вимоги до системи, функціональність та її структурну схему. У третьому розділі описано методи і засоби розробки, включаючи використання симуляційного середовища Veins, що об'єднує платформи OMNeT++ та SUMO.[4] Детально розглянуто алгоритми передачі та обробки даних, а також методологію моделювання взаємодії між компонентами системи. Четвертий розділ зосереджений на реалізації моделі у середовищі Veins, включаючи тестування сценаріїв передачі даних у різних дорожніх умовах. Визначено ключові показники ефективності: стабільність зв’язку, затримка передачі та точність реакції автомобіля на сигнали. П’ятий розділ – економічна частина, де наведений розрахунок витрат на виконання даної роботи. 5 У висновках узагальнено результати моделювання, підтверджено відповідність розробленої системи поставленим цілям та окреслено перспективи впровадження інтерактивних дорожніх знаків у реальну транспортну інфраструктуру. Об’єкт дослідження - Інтелектуальні транспортні системи для забезпечення безпеки та оптимізації дорожнього руху. Предмет дослідження - Методи передачі даних між автомобілями та дорожньою інфраструктурою із застосуванням протоколів IEEE 802.11p і LTE-V2X. Мета дослідження - Розробка та моделювання інтерактивної системи взаємодії автомобіль-дорожній знак для підвищення безпеки дорожнього руху. У результаті досліджень було розроблено і протестовано симуляційну модель системи взаємодії автомобіль-дорожній знак на основі технологій V2X. Проведено аналіз стабільності зв’язку, швидкості передачі даних та точності реакції автомобілів на інформацію від дорожніх знаків. Комбінація протоколів IEEE 802.11p та LTE-V2X забезпечила баланс між швидкістю передачі критичних даних і загальною надійністю системи. Моделювання включало різні дорожні сценарії, такі як висока щільність трафіку, обмеження видимості та перешкоди. Алгоритми передачі даних і реакції автомобіля продемонстрували ефективність, забезпечуючи точне виконання дій, наприклад, обмеження швидкості чи зупинку перед перешкодами. Протокол IEEE 802.11p виявився ефективнішим у міських умовах, тоді як LTE-V2X забезпечив стабільність на магістралях. Отримані результати підтверджують здатність системи адаптуватися до різних умов, що відкриває перспективи її впровадження у транспортну інфраструктуру. Це дозволить підвищити безпеку дорожнього руху та оптимізувати транспортні потоки.OMNET++, інтелектуальні транспортні системи, симуляційне моделювання. 6Item Модульна автомобільна архітектура С-ІТS збору даних давачів, автомобільного зв’язку(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Будзін, Максим Романович; Budzin, Maksym Romanovych; Влах-Вигриновська, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Дослідження модульної автомобільної архітектури C-ITS (Cooperative Intelligent Transport Systems) спрямоване на вдосконалення збору, обробки та передачі даних із сенсорів, інтеграції автомобільного зв’язку та хмарних технологій. C-ITS є основою сучасних інтелектуальних транспортних систем, які забезпечують кооперативну взаємодію між транспортними засобами, дорожньою інфраструктурою та учасниками руху. Використання таких технологій, як CAN, MQTT і V2X, дозволяє підвищити безпеку, оптимізувати транспортні потоки та зменшити екологічне навантаження. У першому розділі розглянуто сучасні підходи до модульних архітектур C-ITS з акцентом на технології зв’язку V2X, V2V та V2I. Проаналізовано роль сенсорів (CAN, BLE, Wi-Fi, LTE, 5G) у зборі та обробці даних для підвищення безпеки дорожнього руху. Описано інтеграцію сенсорів, хмарних технологій і мобільних додатків як ключові елементи гнучкої та масштабованої системи. Другий розділ присвячений розгляду шляхів вдосконалення архітектури C-ITS із фокусом на обробку та синхронізацію даних від різних сенсорів у реальному часі. Розроблено підходи до оптимізації передачі даних через CAN і OBD-II для забезпечення мінімальних затримок і точності аналізу параметрів транспортних засобів. Досліджено характеристики каналу V2I у міському середовищі, включаючи фактори стабільності сигналу та динаміку змін. Третій розділ включає аналіз алгоритмів обробки даних, зокрема кореляції Пірсона та лінійної інтерполяції, які дозволяють визначати залежності між параметрами транспортних засобів. Проведено оцінку даних із CAN і OBD-II для таких параметрів, як швидкість, оберти двигуна та положення педалі акселератора. Також розглянуто прогнозування якості каналу V2I у 5 умовах за допомогою GRU та VMD-BO-BiLSTM. Окрему увагу приділено розробці мобільного додатка з відображенням повідомлень CAM, CPM і HDMap, що сприяє своєчасному реагуванню на небезпечні ситуації. Четвертий розділ містить економічний аналіз із детальним описом витрат, пов’язаних із впровадженням C-ITS. Об'єкт дослідження - модульна архітектура C-ITS для збору, обробки й передачі даних сенсорів, із акцентом на хмарні технології та автомобільний зв’язок. Предмет дослідження – технології для збору даних сенсорів. Мета дослідження - аналіз існуючих підходів до створення модульної архітектури C-ITS із наголосом на сенсорні системи, протоколи зв’язку та хмарні технології. Дослідження зосереджено на рішеннях, спрямованих на підвищення безпеки, оптимізацію транспортних потоків і інтеграцію в існуючу транспортну інфраструктуру. Результати роботи демонструють, що використання сучасних алгоритмів забезпечує ефективну обробку сенсорних даних, а інтеграція хмарних технологій сприяє створенню масштабованих, надійних систем обробки даних. Це підтверджує актуальність і перспективність впровадження C-ITS для підвищення безпеки дорожнього руху, зменшення аварійності та оптимізації транспортних мереж.OBD-II, хмарні технології, MQTT, мобільні додатки.Item Дослідження безключових систем доступу та аналіз використання мобільних застосунків(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Доскочинський, Денис Семенович; Doskochynskyi, Denys Semenovych; Влах-Вигриновська, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"Пропонується інноваційна система безключового доступу PEPS (Passive Entry Passive Start), яка реалізує сучасні підходи до інтеграції технологій Bluetooth Low Energy (BLE), мобільних додатків та базової апаратної архітектури. Об’єктом дослідження є безключові системи доступу в рухомих об’єктах. Предметом дослідження виступають технології та методи реалізації PEPS на основі мобільних застосунків, Bluetooth Low Energy (BLE) та біометричних даних у транспортних засобах. Мета роботи полягає в аналізі та порівнянні безключових систем доступу на основі мобільних застосунків, з акцентом на використанні в рухомих об’єктах, для визначення їхньої ефективності, безпеки та зручності використання[1]. У межах даного дослідження реалізовано базову версію мобільного додатка, який автоматично розблоковує двері автомобіля при наближенні користувача. Завдяки використанню BLE система ідентифікує пристрій користувача в радіусі дії, виконуючи операції без зайвих дій з боку власника і забезпечує можливість запуску двигуна[2] . Система розроблена з урахуванням потенційних ризиків втрати зв’язку, як між мобільним додатком і блоком керування, так і між блоком керування і хмарними сервісами. Реалізовано схеми алгоритмів, які передбачають локальне зберігання даних автентифікації, використання зашифрованих токенів і резервних протоколів дій. Модульна архітектура системи забезпечує легку адаптацію до різних типів транспортних засобів, включаючи автомобілі, літальні апарати, дрони та водний транспорт. Для забезпечення високого рівня безпеки впроваджено криптографічні алгоритми, які захищають систему від ретрансляційних атак, перехоплення сигналів та інших кіберзагроз [3]. Додатковий рівень захисту передбачає використання біометричних методів, таких як розпізнавання обличчя або відбитків пальців, які можуть бути інтегровані на наступних етапах розробки [4]. Мобільний додаток, розроблений на базі Flutter, забезпечує кросплатформенність, високу продуктивність і гнучкість у масштабуванні. Архітектура додатка включає модулі для шифрування даних, бездротового зв’язку, локального зберігання і взаємодії з хмарними сервісами. Взаємодія через хмару дозволяє зберігати історію доступу, отримувати оновлення в режимі реального часу і забезпечувати віддалене керування транспортним засобом [5]. Базова версія мобільного додатка забезпечує візуалізацію стану автомобіля, аналізує дії користувача і автоматично налаштовує доступ відповідно до заданих сценаріїв. Основні переваги системи включають високу швидкість виконання операцій, енергоефективність, стійкість до збоїв зв’язку та можливість подальшого масштабування. Розробка орієнтована на створення багаторівневих систем безпеки, які інтегрують BLE, біометричну автентифікацію та сучасні криптографічні методи. Інтеграція з іншими компонентами IoT-екосистеми відкриває перспективи для використання PEPS у різних галузях, включаючи побутові рішення [6].