Електронний архів
Національного університету "Львівська політехніка"
Архів зберігає опубліковані наукові матеріали переважно працівників Університету. Також доступна можливість "самоархівування". Працює з 2007 року
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- Фонд містить опубліковані наукові та навчальні праці зареєстрованих користувачів — працівників Університету, розміщені у ресурсі шляхом самоархівування
- Фонд містить електронні матеріали, що були опубліковані працівниками Університету, дисертаційні роботи та оцифровані видання з фонду бібліотеки
- Кваліфікаційна робота бакалавра або магістра є невід’ємною частиною атестації випускника вищого навчального закладу. Тут представлені повнотекстові версії робіт
- У фонді містяться документи, що були передані установами-партнерами
Recent Submissions
Створення ортомозаїки для розвідки СОУ в умовах бойових дій
(Національний університет "Львівська політехніка", 2025) Акімов, Сервер Шевкетович; Akimov, Server Shevketovych; Шило, Євгеній Олександрович; Національний університет "Львівська політехніка"
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена розробці методики створення топографічних ортомозаїк за даними безпілотного аерознімання в умовах відсутності або спотворення навігаційних даних від бортових ГНСС-приймачів внаслідок дії засобів радіоелектронної боротьби.
Об'єкт дослідження – процес створення ортофотопланів місцевості за матеріалами безпілотного аерознімання в умовах бойових дій.
Предмет дослідження – методи фотограмметричної обробки аерознімків для створення ортомозаїки без достовірних навігаційних даних від бортових ГНСС-приймачів.
Мета дослідження – апробувати методику створення топографічних ортомозаїк за даними аерофотознімання з БПЛА "Мара-2" для забезпечення потреб військової розвідки в умовах радіоелектронної протидії.
У роботі виконано комплексний аналіз сучасних методів створення ортомозаїки з використанням технологій БПЛА-фотограмметрії [3]. Розглянуто фундаментальні фотограмметричні принципи та метод Structure from Motion для автоматизованої обробки неорієнтованих зображень [2, 3]. Досліджено перспективні технології Visual SLAM для автономної навігації без залежності від супутникових систем та застосування методів машинного навчання для виявлення спотворень навігаційних даних [2,3]. Наведено детальну технічну характеристику безпілотного розвідувального комплексу "Мара-2" [1] та фотograмметричної камери ADTi Surveyor Lite 26S v2, верифіковано критичні технічні параметри сенсора Sony IMX571BQR.
Виконано експериментальні дослідження на території бойових дій. Проведено обробку 3842 цифрових аерознімків, отриманих з висоти 400-500 м в умовах впливу засобів радіоелектронної боротьби. У програмному середовищі Agisoft Metashape виконано фотограмметричну обробку цифрових знімків з повним видаленням недостовірних ГНСС-координат, створено щільну точкову модель, що містить понад 382 млн точок. Побудовано цифрову модель рельєфу з просторовою розрізненістю 24,3 см та ортомозаїку з розрізненістю 6 см/піксель. Продемонстровано можливість створення якісних топографічних продуктів методами автоматизованої фотограмметрії навіть за умови повної відсутності достовірних навігаційних даних.
Дослідження руслових процесів рівнинної частини русла Дністра з використанням матеріалів дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем
(Національний університет "Львівська політехніка", 2025) Гніт, Володимир Осипович; Gnit, Volodymyr Osypovych; Бурштинська, Христина Василівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Актуальність дослідження руслових процесів річки Дністер зумовлена як екологічними, так і соціально-економічними чинниками. Дністер є однією з найбільших річок Східної Європи та має стратегічне значення для України і Молдови. Руслова система Дністра зазнає суттєвих змін, пов’язаних із кліматичними трансформаціями, зміною режиму опадів, інтенсивністю стоку та активізацією ерозійних процесів. Додатково на морфодинаміку впливають техногенні фактори, серед яких — будівництво гідротехнічних споруд, зміна структури землекористування, водогосподарська діяльність, регулювання стоку та інші види антропогенного тиску. Такі процеси можуть спричиняти руслові деформації, що проявляються у вигляді зміни ширини та глибини русла, переформування меандрів, перерозподілу руслових потоків, а також розвитку берегової ерозії, що становить загрозу для навколишніх територій [Бурштинська Х. 2021, Burshtynska, K., Kokhan, S. 2023].
Одним із найефективніших інструментів контролю та аналізу просторово-часової динаміки річкових систем є технології дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) у поєднанні з геоінформаційними системами (ГІС). Завдяки високій оперативності, широкому охопленню території, точності та доступності супутникових даних стало можливим проводити комплексний аналіз стану руслових систем, визначати тенденції їх розвитку та моделювати можливі сценарії змін. ГІС-технології, у свою чергу, дозволяють інтегрувати різнорідну інформацію, здійснювати багаторівневий просторовий аналіз, візуалізувати результати та створювати цифрові моделі руслових процесів. Таке поєднання методів значно підвищує достовірність і наукову обґрунтованість досліджень, що є особливо актуальним у контексті сучасних викликів, пов’язаних зі зміною клімату та необхідністю сталого управління водними ресурсами.
З огляду на це, дослідження руслових процесів у межах рівнинної частини русла Дністра на основі матеріалів дистанційного зондування та геоінформаційного аналізу є надзвичайно важливим для розуміння динаміки річкової системи, оцінки ризиків та розробки рекомендацій щодо збереження і раціонального використання природних ресурсів. Застосування багатоспектральних супутникових знімків дозволяє аналізувати зміни у плановій конфігурації русла за різні відрізки часу, виявляти ділянки активної ерозії та акумуляції, визначати масштаби та інтенсивність деформацій. Використання ГІС забезпечує можливість точного порівняння даних за різні роки, побудови хронологічних моделей, аналізу морфометричних параметрів та створення тематичних карт руслової динаміки.
Актуальність роботи також підсилюється важливістю збереження екосистем Дністра. Руслова динаміка відіграє ключову роль у підтриманні біорізноманіття, формуванні гідрологічних умов та функціонуванні водно-болотних угідь. Надмірне руслове переформування може призводити до деградації важливих природних комплексів, зміни режиму живлення водних екосистем та порушення екологічної рівноваги. Тому детальний моніторинг руслових процесів на основі сучасних інструментів дистанційного зондування та ГІС є необхідною складовою ефективного екологічного менеджменту [Шевчук 2011, Burshtynska K. 2024].
Метою даної магістерської роботи є комплексне дослідження руслових процесів рівнинної системи русла Дністра з використанням матеріалів дистанційного зондування Землі та геоінформаційних систем з метою визначення динаміки, тенденцій та інтенсивності руслових деформацій.
Для досягнення мети у роботі передбачено виконання таких завдань:
– проаналізувати теоретичні основи вивчення руслових процесів рівнинних річок;
– охарактеризувати методи дистанційного зондування Землі, придатні для аналізу руслової динаміки;
– визначити можливості ГІС у дослідженні морфодинаміки річкових систем;
– зібрати, обробити та проаналізувати супутникові зображення русла Дністра за різні роки;
– виконати порівняльний геоінформаційний аналіз зміни планової конфігурації русла;
– встановити основні тенденції руслових процесів, зокрема ділянки активної ерозії та акумуляції;
– узагальнити результати та сформувати висновки щодо динаміки руслової системи Дністра.
Об’єктом дослідження є руслові процеси рівнинної частини річки Дністер.
Предметом дослідження є процеси руслової динаміки, їх просторово-часові особливості та методи їх оцінки за даними дистанційного зондування та ГІС.
Наукова новизна роботи полягає у комплексному застосуванні супутникових даних різних типів та джерел у поєднанні з глибоким ГІС-аналізом для оцінки руслових процесів Дністра, що дозволяє отримати високоточні просторові моделі змін морфології русла. Важливим аспектом є залучення багаторічних даних, що забезпечує можливість виявлення довготривалих тенденцій руслової динаміки та класифікації ключових морфологічних змін.
Практичне значення роботи визначається її можливістю бути використаною у діяльності природоохоронних структур, органів водного господарства, установ, що займаються проєктуванням інженерної інфраструктури, а також у наукових дослідженнях, присвячених динаміці річкових систем та управлінню водними ресурсами. Результати аналізу можуть слугувати основою для оцінки ризиків руслових деформацій, планування заходів щодо захисту берегів, а також для формування стратегій гармонійного розвитку прибережних територій.
Побудова цифрової моделі місцевості на територію Мукачівського гранітного кар’єру за даними, отриманими з БПЛА
(Національний університет "Львівська політехніка", 2025) Бабюк, Юрій-Андрій Миколайович; Babiuk, Yurii-Andrii Mykolaiovych; Шило, Євгеній Олександрович; Національний університет "Львівська політехніка"
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена дослідженню методики побудови цифрової моделі місцевості гірничих виробок за даними безпілотного аерознімання для визначення об'ємів видобутку корисних копалин.
Об'єкт дослідження – процес створення цифрових моделей місцевості кар'єрних виробок на основі фотограмметричної обробки знімків з БПЛА.
Предмет дослідження – методика фотограмметричної обробки матеріалів аерознімання з безпілотних літальних апаратів для побудови високоточних цифрових моделей місцевості та визначення об'ємів гірничих виробок.
Мета роботи – розробити технологічну схему створення цифрової моделі місцевості Мукачівського гранітного кар'єру за даними отриманими з БПЛА Trimble UX5HP для забезпечення точного визначення об'ємів видобутку.
У роботі виконано аналіз сучасних підходів до моніторингу кар'єрів із застосуванням безпілотних технологій (Colomina & Molina, 2014). Розглянуто особливості застосування фотограмметричних методів для створення тривимірних моделей складних техногенних об'єктів. Досліджено технологію високоточного позиціювання центрів фотографування методом Post-Processing Kinematic (Процик та ін., 2018).
Виконано експериментальні дослідження на території Мукачівського гранітного кар'єру площею близько 45 га. Проведено обробку 49 цифрових аерознімків, отриманих камерою Sony ?7R з фокусною відстанню 35 мм. За обсерваційними даними бортового ГНСС-приймача методом РРК визначено просторові координати центрів знімків з точністю 0,02-0,03 м. У програмному середовищі RealityCapture виконано фотограмметричну обробку знімків, створено щільну точкову модель, що містить понад 150 млн точок (Turner та ін., 2012). Побудовано цифрову модель місцевості з просторовою роздільністю 0,05 м та ортофотоплан з роздільністю 0,02 м. За створеною ЦММ у програмі GlobalMapper виконано обчислення об'ємів виробленого простору кар'єру, проведено порівняння з результатами традиційних геодезичних вимірювань (Грицьків & Бабій, 2019).
Практична цінність роботи полягає у можливості застосування розробленої методики для оперативного моніторингу стану гірничих виробок, визначення об'ємів видобутку корисних копалин та контролю дотримання меж гірничого відводу. Результати досліджень можуть використовуватися гірничодобувними підприємствами для автоматизації обліку видобутку.
Методика створення ГІС Вараської міської територіальної громади за даними ДЗЗ
(Національний університет "Львівська політехніка", 2025) Петрушка, Назар Васильович; Petrushka, Nazar Vasylovych; Четверіков, Борис Володимирович; Національний університет "Львівська політехніка"
Магістерська робота присвячена теоретичним основам та практичним аспектам створення геоінформаційних систем (ГІС) для муніципальних територіальних громад, зокрема на прикладі Вараської міської територіальної громади. У роботі розглянуто поняття геоінформаційних систем, їхню структуру та складові, а також функціональні можливості для забезпечення ефективного просторового планування та управління територіями. Особлива увага приділена ролі ГІС у прийнятті управлінських рішень, оптимізації ресурсів та підвищенні прозорості діяльності органів місцевого самоврядування [1].
Робота також охоплює використання даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ) для формування актуальних просторових шарів, що дозволяє здійснювати моніторинг змін земельних ресурсів, ландшафтів та інфраструктури. Проаналізовано досвід створення муніципальних ГІС в Україні та світі, визначено переваги та проблемні аспекти їх впровадження, а також найефективніші практики, що можуть бути застосовані для українських громад [2,3].
Окрему увагу приділено джерелам супутникових даних, їх характеристикам та критеріям відбору для потреб територіальних громад. Розглянуто можливості застосування оптичних і радіолокаційних знімків та методи попереднього опрацювання даних перед інтеграцією у ГІС, включаючи корекцію, калібрування та геоприв’язку [4,5].
Практична частина роботи присвячена опрацюванню методики створення ГІС для Вараської громади, включно з технологічною схемою побудови системи на основі супутникових, картографічних та статистичних даних. Система дозволяє ефективно інтегрувати різноманітні інформаційні ресурси, забезпечуючи науково обґрунтовану підтримку прийняття рішень і просторове планування.
Робота поєднує теоретичні дослідження та практичну методику створення муніципальної ГІС, що робить її актуальною для впровадження у сфері місцевого самоврядування, моніторингу земельних ресурсів та розвитку цифрової інфраструктури громад.
Метою роботи є опрацювання методики створення геоінформаційної системи Вараської міської територіальної громади на основі даних дистанційного зондування Землі для підвищення ефективності управління територіальним розвитком та ресурсами громади.
Об’єктом дослідження є територія Вараської міської територіальної громади Рівненської області як просторовий об’єкт управління.
Предметом дослідження є метод створення, структурування та використання геоінформаційних даних громади на базі сучасних методів дистанційного зондування Землі та ГІС-технологій.
Запропоновано технологічну схему побудови геоінформаційної системи Вараської міської територіальної громади на основі інтеграції супутникових даних дистанційного зондування Землі, картографічних та статистичних матеріалів, з використанням оптичних і радіолокаційних знімків високої та середньої просторової розрізненості. Технологічна схема включає 6 етапів, від аналізу вхідних даних до аналізу отриманих результатів. Запропоновано і описано методику створення геоінформаційної системи Вараської міської територіальної громади на основі даних дистанційного зондування Землі. В ході реалізації методики створено векторні шари різної тематики на територію Вараської МТГ, включно з геодезичними пунктами побудованого геодинамічного полігону.
Аудит запасів вугілля Добротвірської ТЕС за знімками, отриманими з БПЛА та даними лазерного наземного сканування
(Національний університет "Львівська політехніка", 2025) Федечко, Марта Тарасівна; Fedechko, Marta Tarasivna; Шило, Євгеній Олександрович; Національний університет "Львівська політехніка"
Магістерська кваліфікаційна робота присвячена розробці та апробації технології високоточного визначення об'ємів вугільних штабелів на складі теплоелектростанції методом інтеграції даних безпілотного аерофотознімання та наземного лазерного сканування.
Об'єкт дослідження – процес тривимірного геопросторового моделювання поверхні штабелів сипучих матеріалів для визначення їх об'ємів.
Предмет дослідження – технологія інтеграції даних аерофотознімання з безпілотних літальних апаратів та наземного лазерного сканування для створення високоточних цифрових моделей промислових об'єктів складної геометричної форми.
Мета дослідження – розробка та експериментальна перевірка комбінованої технології визначення об'ємів вугільних штабелів з точністю, що перевищує нормативні вимоги до інвентаризації матеріальних ресурсів.
Дослідження останніх років демонструють активний розвиток технологій дистанційного визначення об'ємів промислових насипних матеріалів. Kim et al. (2020) встановили розбіжність між БПЛА-фотограмметрією та наземним лазерним сканування на рівні 0,73% для штабелів вугілля на електростанціях Південної Кореї. Chen et al. (2025) досягли точності 2,1% для гірничих відвалів у Китаї методом БПЛА-фотограмметрії. Tucci et al. (2019) визначили типову точність БПЛА на рівні ±3% для моніторингу будівельних матеріалів в Італії. Arango & Morales (2015) встановили розбіжність наземного лазерного сканування з традиційними методами 1,8% для відкритих гірничих виробок у Колумбії. Однак технології комбінованого застосування БПЛА та НЛС з інтеграцією методом ICP-реєстрації для вугільних штабелів теплових електростанцій залишаються недостатньо дослідженими, особливо для умов України, що обґрунтовує актуальність роботи.
В магістерській роботі експериментально підтверджено ефективність комбінованої технології БПЛА+НЛС для високоточного визначення об'ємів промислових об'єктів. Інтеграція двох методів дозволяє використати переваги кожного з них та компенсувати їх обмеження. Досягнута точність ±0,2% значно перевищує нормативні вимоги та підтверджує перспективність подальшого розвитку технології для застосування на інших промислових об'єктах.