Електронний архів
Національного університету "Львівська політехніка"
Архів зберігає опубліковані наукові матеріали переважно працівників Університету. Також доступна можливість "самоархівування". Працює з 2007 року
Communities in DSpace
Select a community to browse its collections.
- Розміщені раніше опубліковані наукові праці зареєстрованих користувачів
- Фонд містить електронні матеріали, що були опубліковані працівниками Львівської політехніки
- Кваліфікаційна робота бакалавра або магістра є невід’ємною частиною атестації випускника вищого навчального закладу. Тут представлені повнотекстові версії робіт
- У фонді містяться документи, що були передані установами-партнерами
Recent Submissions
Трансформація зовнішньої політики Японії у XXI столітті
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Безкопильна, Анастасія-Юліана Тарасівна; Bezkopylna, Anastasiia-Yuliana Tarasivna; Луцишин, Галина Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"
У ХХІ столітті міжнародна система переживає глибокі трансформації, пов'язані з переглядом існуючого світового порядку, зміщенням центрів сили та появою нових глобальних викликів. У цьому контексті особливої актуальності набуває аналіз зовнішньополітичної еволюції провідних держав світу, зокрема Японії – країни, яка протягом останніх двох десятиліть переосмислила свою роль у міжнародних відносинах, перейшовши від традиційної пасивної позиції до активного глобального лідерства.
Об'єктом дослідження є зовнішня політика Японії. Предметом дослідження є особливості трансформації зовнішньої політики Японії у ХХІ столітті, чинники її формування, основні напрями реалізації та характер взаємодії з ключовими міжнародними акторами. Метою дослідження є визначення сутності та напрямів трансформації зовнішньої політики Японії у ХХІ столітті, аналіз чинників, які впливають на її зміст і практичну реалізацію.
За результатами проведеного дослідження встановлено, що зовнішньополітичний механізм Японії є результатом унікального поєднання бюрократичної дисципліни, стратегічного прагматизму та нормативних обмежень. Інституційна структура побудована навколо чітко визначених повноважень ключових акторів – Міністерства закордонних справ, Ради національної безпеки, Кабінету Міністрів та прем'єр-міністра. Особлива увага приділена ролі чинного прем'єр-міністра Сігеру Ішіба, який демонструє новий підхід до дипломатії, що поєднує ініціативність, прагматизм і демонстративну рішучість [3].
Проаналізовано вплив глобальних і регіональних чинників на формування зовнішньополітичного курсу. Встановлено, що Японія не лише реагує на зовнішні виклики, а й формує проактивну політику стабілізації регіонального середовища. Серед ключових факторів впливу виділено зростання ролі Китаю, загрози з боку КНДР, пандемію COVID-19, енергетичну кризу та російсько-українську війну [3].
Досліджено основні напрями сучасної зовнішньої політики Японії. Встановлено, що країна спирається на концепт стратегічної автономії з ключовими орієнтирами: забезпечення безпеки, збереження доступу до ресурсів і зміцнення міжнародного іміджу. Особливу роль відіграє ініціатива «Вільний і відкритий Індо-Тихоокеанський регіон» (FOIP), яка стала платформою для формування альтернативної моделі регіонального порядку.
Проаналізовано діяльність Японії в міжнародних організаціях та багатосторонніх форматах співпраці. Встановлено, що країна поєднує фінансову відповідальність із прагненням до реформування глобальних інституцій, використовуючи участь в ООН, ADB, APEC, G7 як інструмент впливу та засіб закріплення власних норм і стандартів [3].
Визначено роль «м'якої сили» у зовнішній політиці Японії. Доведено, що японська «м'яка сила» трансформувалася з культурної привабливості у гібридний інструмент політичного впливу через ініціативи «Cool Japan», програми ODA та академічну дипломатію. Сучасна м'яка сила інтегрована в систему безпеки та економічного впливу держави.
Досліджено трансформацію відносин Японії з ключовими міжнародними акторами. Встановлено, що японсько-американський альянс еволюціонував у напрямку стратегічної симетрії [2]; відносини з Китаєм залишаються прикладом асиметричної взаємозалежності з постійною політичною напругою; взаємодія з ЄС демонструє зразок інституціоналізованого партнерства, орієнтованого на цінності, безпеку та інновації [5].
Розглянуто вплив російсько-української війни на зовнішню політику Японії. Виявлено, що конфлікт став каталізатором переходу від обережного балансу до активного залучення у глобальні процеси. Підтримка України у форматі «особливого глобального партнерства» з обсягом допомоги понад $12 млрд засвідчила готовність Японії діяти як суб'єкт глобальної відповідальності [1; 4].
Результати дослідження дозволяють краще зрозуміти механізми адаптації середніх держав до нової системи міжнародних відносин та можуть бути використані для прогнозування подальших зовнішньополітичних кроків Японії, розробки рекомендацій для міжнародного співробітництва, а також у навчальному процесі під час вивчення міжнародних відносин і зовнішньої політики держав.
Проєкт удосконалення організації дорожнього руху на перехресті доріг М06-Н17 з підвищенням рівня його безпеки
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Деркач, Марія Миколаївна; Derkach, Mariia Mykolaivna; Гіць, Іванна Іванівна; Національний університет "Львівська політехніка"
Проєкт удосконалення схеми організації дорожнього руху з аналізом умов руху на перехресті вулиць Словацького – Дорошенка
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Хом'як, Софія Мирославівна; Hlushko, Sofiia Myroslavivna; Лучків, Богдан Зіновійович; Національний університет "Львівська політехніка"
Зростання автомобільного парку у містах і підвищення інтенсивності дорожнього руху призводять до зниження швидкостей руху, виникнення затримок в транспортних потоках, погіршання умов руху, зростання аварійності на вулично-дорожній мережі. Усе це зумовлює необхідність розробки ефективних заходів із усунення подібних негативних проблем, особливо зниження кількості ДТП. Тому проблема організації і безпеки руху становить найважливішу роль у містах, від рішень якої залежить надійність і якість функціонування міської транспортної системи.
Дослідження у цій бакалаврській роботі відбуватиметься на ділянці ВДМ, зокрема регульованому перехресті вул. Дорошенка – Словацького. Вулиця Дорошенка має 1?1 смугу руху. Присутні трамвайні колії. Вулиця Словацького має 2 смуги з одностороннім рухом. Покриття єдине у вигляді бруківки.
Оскільки це центральна частина міста, тут тісно взаємопов’язані приватний і громадський транспорт. Вплив останнього на транспортні показники перехрестя характеризуючи його перевагу в русі.
Завданням цього проекту є дослідження усіх транспортних показників, зокрема інтенсивність, швидкість і склад транспортного потоку, за допомогою яких будуть розраховані такі показники як пропускна здатність на перехресті вул. Дорошенка – Словацького. На їхній основі буде прийнято рішення, щодо потреби впровадження проекту з ОДР для забезпечення безпеки руху, зменшення часових затримок та загальної оптимізації руху.
Проведено аналіз умов руху на регульованому перехресті вул. Словацького – Дорошенка. Вивчалась проблематика та шляхи їх вирішення. Заміряно тривалість світлофорного циклу а також здійснено його перерахунок. Проведено вдосконалення схеми організації дорожнього руху.
За допомогою натурних досліджень було отримано основні показники дорожнього руху, такі як інтенсивність, швидкість і склад транспортного потоку.
Проведено аналіз розподілу транспортних потоків за напрямками та складом. Опрацювавши дані дослідження, визначено, що транспортний потік здебільшого складається з легкових автомобілів, присутня невелика частка вантажних автомобілів та незначна частка громадського транспорту.
На підставі цих даних проведено розрахунок пропускної здатності кожної смуги за світлофорного регулювання. Заміряно інтервали та швидкості ТЗ за різних умов руху на прогоні вул. Дорошенка. Результати за різних умов опрацьовано та порівняно між собою.
В проекті було: застосовано методи заспокоєння руху; детально проаналізовано первинні показники транспортного потоку в районі перехрестя вул. Словацького – Дорошенка (швидкості, інтенсивність та склад ТП); розглянуто два проектних рішення та порівняно їх із існуючим станом ОДР при використанні програми «PTV Vissim 7».
Представлено існуючий та проектований пофазний роз’їзд транспортних потоків та їх циклограми. Проаналізовано ефективність світлофорної сигналізації за проектного та існуючого стану на перехресті за допомогою програми «PTV Vissim 7».
Вдосконалення процесу перевезення пасажирів на маршруті № 3А у м. Львові
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Миронченко, Ольга Сергіївна; Mynzar, Olha; Артимович, Павло Андрійович; Національний університет "Львівська політехніка"
У сучасних умовах стрімкого розвитку міського середовища та зростання потреб мобільності населення все більшої актуальності набуває раціональна організація системи пасажирських перевезень. Високий рівень комфорту, безпеки та швидкодії громадського транспорту є важливим чинником сталого функціонування міської інфраструктури. З огляду на зростання чисельності мешканців, щоденне збільшення пасажиропотоків і навантаження на транспортну систему, особливої важливості набуває вдосконалення існуючих маршрутів та впровадження інноваційних рішень у сфері міських перевезень.
Представлена бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена аналізу та розробці практичних рекомендацій щодо поліпшення організації перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті №?3А у Львові. Основна мета дослідження полягає у підвищенні ефективності функціонування маршруту через оптимізацію розкладу руху, покращення обслуговування пасажирів та забезпечення раціонального завантаження рухомого складу [1].
У процесі роботи проведено комплексне дослідження чинних умов функціонування маршруту: проаналізовано характеристики пасажиропотоків, інтервали руху, щільність завантаження транспорту в різні періоди доби, а також умови експлуатації автобусів. Було зібрано і проаналізовано статистичні дані, що охоплюють сезонні коливання, дні тижня та години пік. Застосовані сучасні методи аналізу, моделювання та візуалізації даних дали змогу виявити ключові проблеми в організації перевезень і сформувати реалістичні сценарії покращення [2].
Центральним елементом дослідження є розробка варіантів оновленого графіка руху, спрямованих на зменшення інтервалів між рейсами у години підвищеного попиту, що дозволить краще розподілити навантаження на маршрут. Запропоновано впровадження інтелектуальних систем обліку пасажиропотоку, а також технічне оновлення рухомого складу для покращення умов перевезень. Значну увагу приділено аналізу технічного стану автобусів, організації праці водіїв і дотриманню режиму роботи [3].
Економічна частина дослідження включає обґрунтування доцільності впровадження запропонованих змін, з урахуванням витрат, очікуваного зростання пасажиропотоку та поліпшення фінансових показників. Результати розрахунків підтверджують економічну ефективність реалізації заходів, що дозволяє досягти зростання рентабельності без значного збільшення витрат.
У роботі виконано такі основні завдання:
1. Проведено детальний аналіз специфіки маршруту №?3А, включаючи характеристики зупинок, протяжність, графік руху та навантаження на лінії. Оцінено технічний стан автобусів, умови праці водіїв і якість надання послуг з точки зору пасажирів. Встановлено основні проблеми маршруту, такі як нерегулярність руху, перевантаження автобусів та недостатній комфорт. Розраховано коефіцієнти наповненості у різні проміжки часу, що дозволило обґрунтувати потребу в оновленні розкладу.
2. Розроблено комплекс заходів щодо модернізації системи перевезень: оновлення графіка, збільшення частоти рейсів у години пік, впровадження сучасних засобів моніторингу. Проведено соціологічне опитування пасажирів для визначення рівня задоволеності транспортним обслуговуванням та врахування побажань у подальших рішеннях.
Узагальнюючи, слід зазначити, що результати проведеного дослідження можуть бути використані для покращення транспортного обслуговування не лише на маршруті №?3А, але й у ширшому контексті – як зразок для вдосконалення перевезень у межах міста Львова та в інших урбанізованих регіонах України.
Модифікація похідних нафтофталазину
(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Лань-Когут, Вікторія Романівна; Lan-Kohut, Viktoriia Romanivna; Болібрух, Лілія Дмитрівна; Національний університет "Львівська політехніка"