DSpace Repository

Item

Формування дизайну предметно-просторового середовища виробничих меблевих майстерень, як об'єктів туристичного зацікавлення

(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Цімерман, Олег Ярославович; Tsimerman, Oleh Yaroslavovych; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Національний університет "Львівська політехніка"

Item

Формування дизайну інтер’єру позашкільних навчальних центрів з урахуванням потреб дітей з інвалідністю

(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Обух, Катерина Романівна; Obukh, Kateryna Romanivna; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Національний університет "Львівська політехніка"

Item

Стратегії взаємодії в дизайні функціонального житлового модулю

(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Любицький, Остап Ігорович; Liubytskyi, Ostap Ihorovych; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Національний університет "Львівська політехніка"

Сучасне житло не завжди передбачає повну адаптацію до потреб умов проживання конкретної людини. Для гнучкої адаптації різних аспектів чи умов в сучасному дизайні часто використовується модульний підхід. В цій роботі було пояснено термін “функціонального житлового модуля” та створено різні стратегії взаємодії в ньому. Перший розділ роботи передбачає розгляд методики проведення дослідження та історичної ретроспективи модульності в дизайні і проєктуванні. Пояснюється термін “функціонального житлового модуля” і різних сценаріїв взаємодії в ньому, у контексті не лише прописаних норм, але й такої науки як “проксеміка”. Аналізується анкетне опитування респондентів, відповідно до їх побажань щодо житлових просторів. В другому розділі формується теоретична база для створення функціонального дизайну. Аналізується поняття “модуля” та “модульності” в дизайні. Переглядаються різні наукові джерела, вітчизняний та закордонний досвід практики подібного житла. Пояснюється концепція “сталості” і наводиться паралель між нею та темою роботи. Третій розділ містить в собі інформацію про антропометрію та особливості житлового середовища людей. В ньому міститься інформація, щодо стандартів комфорту житлового середовища. Розглядається наука “ергономіка” в контексті взаємодії людини з предметним середовищем. Пояснюється наука “проксеміка”, її відмінності від ергономічних особливостей та принципи використання в проєктуванні житла, за умов обмеженого простору. Наводяться приклади поведінкових активностей та різних сценаріїв взаємодії у просторі і системі “людина-людина”. 2 Четвертий розділ ставить за мету пояснення особливостей саме “функціонального житлового модуля”. В ньому йдеться про атрибути побудови такої концепції в контексті різної кількості житлового простору. Ставиться акцент на відповідності до вимог конкретних користувачів різних соціальних і вікових груп, персоналізації їх споживацьких потреб. Розглядається також й інклюзивність, відповідність щодо діючих нормативних та ергономічних норм, і можливість чи неможливість їх дотримання в різних умовах. У п’ятому розділі описується проєктна дизайн-пропозиція функціонального житлового модуля і сценаріїв взаємодії в ньому різних людей. Програмуються різні стратегії та предметно-просторові вирішення, зокрема в контексті різної кількості доступного простору. Моделюється житловий модуль. Останній шостий розділ, містить в собі обрахування вартості функціонального житлового модуля, його предметно-просторового вирішення. Наводяться актуальні рішення на момент 2025 року. Загальні висновки містять підсумки усієї проведеної роботи, відповідно до попередніх розділів.

Item

Особливості формування житлового середовища студентських гуртожитків засобами екодизайну

(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Пишна, Яна Сергіївна; Pyshna, Yana Serhiivna; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Національний університет "Львівська політехніка"

На сьогоднішній день постає велика проблеми з існуючим станом студентських гуртожитків. Більшість гуртожитків не відповідають державним нормам та стандартам, що зумовлює нагальну потребу у вдосконаленні умов проживання задля підвищення рівню комфорту. Дана магістерська робота присвячена вивченню особливостей формування житлового середовища студентських гуртожитків засобами екодизайну. Актуальність теми спричинена зростаючими вимогами до якості проектованого середовища та впровадженні принципів сталого розвитку, що забезпечується завдяки використанню тенденцій екологічного дизайну. У першому розділі проведено аналіз наукової літератури за обраною тематикою для формування чіткого теоретичного підґрунтя магістерської роботи. Також проведено порівняльний аналіз стану студентських гуртожитків серед підібраних українських та закордонних аналогів. До основних характеристик для порівняння було виокремлено: планувальну структуру, умови проживання, інтер’єрні рішення, відповідність сучасним стандартам та вимогам інклюзивності. На основі результатів сформовано загальну проблематику вітчизняних гуртожитків, яку пропрацьовано в наступних розділах. Другий розділ присвячено методології дослідження, яка формує поетапну структуру для проведення наукової роботи на теоретичному та емпіричному рівнях. Основну увагу приділено аналітичному методу оцінювання стану гуртожитків. За рахунок проведення соціального опитування молоді визначено рівень умов проживання, а також сформовано оцінку обізнаності про екологічну політику та її застосування у сучасному проектуванні студентських гуртожитків. Розділ акцентує увагу на теорії сталого розвитку та інтеграції принципів в структуру сучасного проектування за допомогою екологічного дизайну. 3 У третьому розділі зібрано актуальну базу державних норм та стандартів, які підкреслюють надання технічних, санітарно-гігієнічних та ергономічних вимог, на основі яких здійснюється проектна розробка. Розглянуто функціональну структуру предметно-просторової організації спільних зон (обідні, навчальні, відпочинкові зони) та житлових блоків, які враховують створення багатофункціонального простору та чіткого зонування, яке сприяє ефективному використанню обмеженої площі. Визначено, що гуртожиток відіграє не тільки роль житлового простору, але й соціального середовища для розвитку особистості. У розділі також обґрунтовано підходи до проектування інклюзивного середовища, з урахуванням потреб маломобільних груп населення у безбар’єрності. У четвертому розділі розкрито особливості формування дизайну інтер’єрів студентських гуртожитків із застосуванням засобів екодизайну. Узагальнено основні принципи, які формують дизайн інтер‘єру з урахуванням екологічності, функціональності та естетичної складової. Подано способи застосування екологічного та біофільного підходів у предметно-просторову середовищі з акцентом на створенні органічної системи «людина-природа» в умовах урбанізованого середовища за допомогою природніх елементів, озеленення та природнього освітлення. П’ятий розділ містить збір даних для об’єкту проектування, на основі яких відбувається розробка концептуальної пропозиції вирішення загального простору та типового житлового блоку студентського гуртожитку №4 Національного університету «Львівська політехніка». За допомогою виконаних планувальних рішень та візуальних матеріалів показано можливість впровадження тенденцій екологічного дизайну у студентських гуртожитках та покращення умов на проживання студентської молоді. Заключний розділ, а саме економічна частина, допомагає визначитись з кошторисом на реалізацію концептуального вирішення за підрахунком загальної вартості загально-будівельних робіт, закупівлі типового устаткування та виконання меблів за індивідуальною розробкою. 4 Узагальнені висновки свідчать, що застосування засобів екодизайну не лише підвищує якість житлового простору, а й сприяє формуванню екологічної культури серед студентської молоді, відповідає сучасним тенденціям дизайну та принципам сталого розвитку.

Item

Стратегії взаємодії в дизайні функціонального житлового модулю

(Національний університет "Львівська політехніка", 2024) Любицький, Остап Ігорович; Liubytskyi, Ostap Ihorovych; Михайлишин, Ольга Леонідівна; Національний університет "Львівська політехніка"

Сучасне житло не завжди передбачає повну адаптацію до потреб умов проживання конкретної людини. Для гнучкої адаптації різних аспектів чи умов в сучасному дизайні часто використовується модульний підхід. В цій роботі було пояснено термін “функціонального житлового модуля” та створено різні стратегії взаємодії в ньому. Перший розділ роботи передбачає розгляд методики проведення дослідження та історичної ретроспективи модульності в дизайні і проєктуванні. Пояснюється термін “функціонального житлового модуля” і різних сценаріїв взаємодії в ньому, у контексті не лише прописаних норм, але й такої науки як “проксеміка”. Аналізується анкетне опитування респондентів, відповідно до їх побажань щодо житлових просторів. В другому розділі формується теоретична база для створення функціонального дизайну. Аналізується поняття “модуля” та “модульності” в дизайні. Переглядаються різні наукові джерела, вітчизняний та закордонний досвід практики подібного житла. Пояснюється концепція “сталості” і наводиться паралель між нею та темою роботи. Третій розділ містить в собі інформацію про антропометрію та особливості житлового середовища людей. В ньому міститься інформація, щодо стандартів комфорту житлового середовища. Розглядається наука “ергономіка” в контексті взаємодії людини з предметним середовищем. Пояснюється наука “проксеміка”, її відмінності від ергономічних особливостей та принципи використання в проєктуванні житла, за умов обмеженого простору. Наводяться приклади поведінкових активностей та різних сценаріїв взаємодії у просторі і системі “людина-людина”. 2 Четвертий розділ ставить за мету пояснення особливостей саме “функціонального житлового модуля”. В ньому йдеться про атрибути побудови такої концепції в контексті різної кількості житлового простору. Ставиться акцент на відповідності до вимог конкретних користувачів різних соціальних і вікових груп, персоналізації їх споживацьких потреб. Розглядається також й інклюзивність, відповідність щодо діючих нормативних та ергономічних норм, і можливість чи неможливість їх дотримання в різних умовах. У п’ятому розділі описується проєктна дизайн-пропозиція функціонального житлового модуля і сценаріїв взаємодії в ньому різних людей. Програмуються різні стратегії та предметно-просторові вирішення, зокрема в контексті різної кількості доступного простору. Моделюється житловий модуль. Останній шостий розділ, містить в собі обрахування вартості функціонального житлового модуля, його предметно-просторового вирішення. Наводяться актуальні рішення на момент 2025 року. Загальні висновки містять підсумки усієї проведеної роботи, відповідно до попередніх розділів.

Електронний архів

Communities in DSpace

Recent Submissions