Дизайн кавʼярні «Amiri» у м. Кропивницький, вул. Попова

Abstract

Перший розділ присвячено вивченню історичних, культурних та практичних аспектів розвитку дизайну інтер’єру кав’ярень. У підрозділі 1.1 простежено еволюцію кав’ярень як соціокультурного явища від близькосхідних «кахве хане» XVI століття до сучасних багатофункціональних концептуальних просторів. Особливу увагу приділено ролі кав’ярень у формуванні інтелектуального середовища в Європі та їх перетворенню на символи урбаністичного стилю життя у XXI столітті. У підрозділі 1.2 проаналізовано зарубіжний і вітчизняний досвід дизайну інтер’єрів кав’ярень. Наведено приклади оформлення з різних країн — від скандинавського мінімалізму до японської концептуальності та французької класики. Окремо розглянуто особливості українського підходу, що поєднує локальні традиції з сучасними тенденціями, а також зростання ролі кав’ярень як арт- та культурних просторів. Підрозділ 1.3 висвітлює актуальні світові тренди у проектуванні інтер’єру кав’ярень: еко-дизайн, мультифункціональність, технологічні інновації, інклюзивність, персоналізація простору та вплив нейродизайну. Окреслено зсув у напрямку створення комфортного, привабливого, естетично вивіреного середовища, що відповідає потребам сучасного відвідувача. Таким чином, розділ закладає теоретичну основу для подальшого аналізу та розробки дизайн-рішень, спираючись на історичний контекст, кращі світові практики та новітні тенденції. У другому розділі наукової роботи розглянуто ключові принципи формування інтер’єру кав’ярень з урахуванням сучасних дизайнерських підходів, функціональних вимог та нормативно-правових стандартів. Особлива увага приділяється популярному стилю лофт, що вирізняється індустріальною естетикою, відкритим плануванням та поєднанням автентичних і сучасних елементів, що надають простору креативного й неформального характеру. Розділ також висвітлює загальні особливості дизайну кав’ярень, зокрема важливість концептуальності, ергономіки, емоційного впливу та відповідності інтер’єру брендовій ідентичності закладу. Акцентовано на необхідності зонування приміщення відповідно до цілей і потреб користувачів, впровадження елементів акустичного, кольорового та ароматичного комфорту. Окремий підрозділ присвячений аналізу чинних будівельних, санітарних та ергономічних норм і стандартів, що регламентують проектування кав’ярень в Україні. Розглянуто вимоги до безпеки, доступності, мікроклімату та організації роботи персоналу. Завершальний пункт розділу детально описує функціональне зонування кав’ярень та необхідне технічне обладнання для кожної зони. Визначено оптимальні планувальні рішення для підвищення ефективності обслуговування, зручності користування простором і відповідності сучасним очікуванням споживачів. Розділ формує цілісне уявлення про комплексний підхід до організації предметно-просторового середовища кав’ярень як важливої складової комфортного і конкурентоспроможного закладу. У третьому розділі представлено концептуальне та дизайнерське рішення створення сучасної кав’ярні у стилі лофт, орієнтованої на молодіжну аудиторію, творчих осіб та міську спільноту. Розкрито ідею простору як креативного середовища для спілкування, роботи й культурного дозвілля, що поєднує індустріальну естетику з атмосферою домашнього затишку. Детально проаналізовано об’ємно-планувальне вирішення, стильову палітру, роль кольору, освітлення, меблів, обладнання та засобів мистецтва у формуванні емоційного комфорту й візуальної привабливості інтер’єру. Особливу увагу приділено екологічності, інклюзивності та трансформованості простору. Запропоновані рішення сприяють формуванню багатофункціонального, естетично насиченого й соціально орієнтованого середовища, що відповідає потребам сучасного урбаністичного споживача. Четвертий розділ присвячено економічним аспектам реалізації дизайн-проєкту кав’ярні. У ньому розглянуто основні фінансові параметри, що впливають на вартість створення інтер’єру: витрати на матеріали, меблі, освітлення, обладнання, декоративне оформлення, а також оплату праці фахівців. Розділ демонструє взаємозв’язок між дизайнерськими ідеями та їх економічною ефективністю, підкреслюючи важливість балансу між естетикою, функціональністю та фінансовою доцільністю у сучасному проєктуванні громадських просторів. У загальних висновках підсумовано головні аспекти аналізу та розробки середовища кав’ярень.The first chapter is devoted to the study of historical, cultural, and practical aspects of the development of cafe interior design. Subsection 1.1 traces the evolution of cafes as a socio-cultural phenomenon, from the Middle Eastern *kahvehane* of the 16th century to modern multifunctional conceptual spaces. Particular attention is paid to the role of cafes in shaping the intellectual environment in Europe and their transformation into symbols of urban lifestyle in the 21st century. Subsection 1.2 analyzes both international and domestic experiences in cafe interior design. Examples from various countries are presented — from Scandinavian minimalism to Japanese conceptualism and French classics. Special emphasis is placed on the unique features of the Ukrainian approach, which combines local traditions with contemporary trends, as well as the growing role of cafes as art and cultural hubs. Subsection 1.3 highlights current global trends in cafe interior design, including eco-design, multifunctionality, technological innovation, inclusivity, spatial personalization, and the influence of neurodesign. A shift is outlined toward creating a comfortable, appealing, and aesthetically balanced environment that meets the needs of the modern visitor. Thus, the chapter lays the theoretical foundation for further analysis and development of design solutions, grounded in historical context, best international practices, and current trends. The second chapter of the research explores the key principles of cafe interior design, taking into account modern design approaches, functional requirements, and legal standards. Special attention is given to the popular loft style, characterized by industrial aesthetics, open layouts, and a combination of authentic and modern elements, creating a creative and informal atmosphere. The chapter also outlines general features of cafe design, including the importance of conceptual integrity, ergonomics, emotional impact, and consistency with the brand identity of the establishment. Emphasis is placed on the necessity of zoning spaces according to user needs and purposes, incorporating elements of acoustic, color, and aromatic comfort. A separate subsection is dedicated to the analysis of current building, sanitary, and ergonomic norms and standards regulating cafe design in Ukraine. Requirements related to safety, accessibility, indoor climate, and staff workflow organization are examined. The final part of the chapter provides a detailed description of functional zoning and technical equipment requirements for each area of the cafe. Optimal layout solutions are proposed to enhance service efficiency, user convenience, and alignment with modern consumer expectations. This chapter forms a comprehensive understanding of the integrated approach to organizing the physical environment of cafes as a vital component of a comfortable and competitive establishment. The third chapter presents the conceptual and design solution for creating a modern cafe in loft style, targeting a youth audience, creative individuals, and the urban community. The concept envisions the space as a creative environment for communication, work, and cultural leisure, combining industrial aesthetics with the coziness of a home-like atmosphere. The chapter thoroughly analyzes spatial planning, stylistic palette, and the role of color, lighting, furniture, equipment, and art in shaping emotional comfort and visual appeal. Particular attention is given to ecological sustainability, inclusivity, and spatial transformability. The proposed solutions contribute to the creation of a multifunctional, aesthetically rich, and socially oriented environment that meets the needs of the modern urban consumer. The fourth chapter is devoted to the economic aspects of implementing the cafe design project. It examines key financial parameters affecting the cost of interior creation: expenditures on materials, furniture, lighting, equipment, decorative elements, and labor. The chapter demonstrates the relationship between design ideas and their economic efficiency, emphasizing the importance of balancing aesthetics, functionality, and financial feasibility in modern public space design. In the general conclusions, the main aspects of the analysis and development of the cafe environment are summarized.