Аналіз впливу змін клімату на міста

Abstract

Григорус А.В., Люта О.В. (керівник). Аналіз впливу змін клімату на міста. Бакалаврська кваліфікаційна робота – Національний університет «Львівська політехніка», Львів, 2025. Розширена анотація Інтенсивна урбанізація останніх десятиліть істотно змінила взаємодію між міським середовищем і глобальними кліматичними процесами. Міста, які займають лише близько 2% поверхні суші, виробляють понад 70% глобальних викидів парникових газів, зумовлюючи посилення змін клімату, що, у свою чергу, створює нові виклики для життя в міських агломераціях. Екстремальні погодні явища, такі як хвилі спеки, інтенсивні опади, повені, зсуви та тривалі посухи, дедалі частіше вражають густонаселені території, загрожуючи здоров’ю, безпеці та добробуту мільйонів людей [1]. Особливо вразливими до змін клімату є прибережні міста, а також населені пункти з нерозвиненою або застарілою інфраструктурою. Навіть у розвинених країнах значна частина критичних об'єктів – електростанції, транспортні вузли, водогони – розміщені в районах підвищеного ризику. Крім фізичних загроз, зміна клімату має суттєві соціальні наслідки: зростає нерівність у доступі до охорони здоров’я, знижується якість життя в малозабезпечених громадах, виникають нові загрози для засобів до існування [2]. Міграція, викликана деградацією довкілля або руйнуванням житла внаслідок стихійних лих, перетворюється на довгостроковий виклик для планування міського розвитку. На фоні зростання ризиків та непередбачуваності кліматичних явищ дедалі більшої актуальності набуває поняття адаптації міст до змін клімату. Однак адаптація – це не лише інженерні споруди чи плани дій на випадок надзвичайних ситуацій. Вона охоплює реакції домогосподарств, колективні зусилля громад, стратегічне планування органів місцевого самоврядування та відповідну державну політику. Місцеві жителі, особливо в містах країн, що розвиваються, змушені самостійно реагувати на кліматичні загрози – облаштовувати тимчасові захисні споруди, підвищувати фундамент будівель, накопичувати запаси води. Ці заходи, хоча й ефективні у короткостроковій перспективі, не можуть замінити цілісних рішень на рівні міської інфраструктури [3]. У свою чергу, міста, які мають інституційну спроможність і доступ до ресурсів, демонструють приклади успішної адаптації. У Лондоні реалізуються програми з озеленення міського простору, реконструкції дамб і підвищення енергоефективності будівель. Мельбурн впроваджує стратегії пасивного охолодження та збору дощової води. У Роттердамі формується модель «міста, стійкого до змін клімату», що поєднує технічні інновації, урбаністичне планування й міжнародну співпрацю [4]. У країнах Глобального Півдня адаптаційні зусилля часто мають інший характер: у місті Дацка (Бангладеш) або Дар-ес-Саламі (Танзанія) місцева влада співпрацює з громадами, створює системи раннього попередження, зміцнює дамби та оновлює дренажні мережі [5]. Паралельно з адаптацією виникає потреба у перебудові підходів до місцевого врядування. Децентралізація, участь громад у прийнятті рішень, прозорість бюджету та інтеграція питань клімату у стратегічне планування – ключові передумови стійкості міст у XXI столітті. Синергія між інфраструктурними, соціальними та управлінськими заходами є визначальною для ефективного подолання наслідків змін клімату. Таким чином, аналіз впливу змін клімату на міста та відповідних адаптаційних стратегій є надзвичайно актуальним у контексті посилення кліматичних ризиків. Комплексний підхід до проблеми – з урахуванням фізичних, соціально-економічних і політичних факторів – дозволяє не лише краще підготуватись до майбутніх викликів, а й формує передумови для сталого й безпечного розвитку міських територій у мінливому кліматичному середовищі. Об’єкт дослідження – комплексні кліматичні процеси та їхній вплив на міські системи. Предмет дослідження – вплив змін клімату на міське середовище тамеханізми адаптації до змін клімату на різних рівнях:. Мета дослідження – проаналізувати наслідки змін клімату для міст та оцінити можливості їх адаптації. У межах дослідження проаналізовано взаємозв’язки між урбанізацією та змінами клімату, оцінено фізичні, інфраструктурні, соціальні та економічні наслідки для міських територій. Розглянуто можливості реагування на кліматичні загрози з боку домогосподарств, місцевих громад і муніципалітетів. Особливу увагу приділено ефективним прикладам міської адаптації у країнах з різним рівнем розвитку. Узагальнено чинники, що визначають успішність адаптаційних стратегій, зокрема політичну волю, інституційну спроможність, участь громадськості та інтеграцію кліматичних питань у міське планування.Hryhorus A., Liuta O. (supervisor). Analysis of the impact of climate change on cities. Bachelor's thesis - Lviv Polytechnic National University, Lviv, 2025. Extended abstract The rapid urbanization of recent decades has significantly altered the relationship between urban environments and global climate processes. Cities, which occupy only about 2% of the Earth’s land surface, generate over 70% of global greenhouse gas emissions. This intensifies climate change and in turn creates new challenges for life in urban agglomerations. Extreme weather events—such as heatwaves, heavy rainfall, floods, landslides, and prolonged droughts—are increasingly affecting densely populated areas, posing threats to the health, safety, and well-being of millions of people [1]. Coastal cities and settlements with underdeveloped or outdated infrastructure are particularly vulnerable to climate change. Even in developed countries, a significant share of critical infrastructure—power plants, transportation hubs, water systems—is located in high-risk areas. Beyond physical threats, climate change also brings significant social consequences: growing inequality in access to healthcare, declining quality of life in low-income communities, and new threats to livelihoods [2]. Migration driven by environmental degradation or housing destruction due to natural disasters is becoming a long-term challenge for urban development planning. Amid increasing risks and the unpredictability of climate phenomena, the concept of urban adaptation to climate change is gaining urgent importance. However, adaptation is not limited to engineering structures or emergency plans. It also includes household responses, collective community efforts, strategic municipal planning, and supportive national policies. Local residents—especially in cities of the Global South—are often forced to respond independently to climate threats by constructing temporary barriers, elevating foundations, or storing emergency water supplies. Although these measures may be effective in the short term, they cannot substitute for comprehensive, city-wide infrastructure solutions [3]. Conversely, cities with institutional capacity and access to resources demonstrate successful examples of adaptation. In London, programs have been implemented to green urban spaces, reinforce flood defenses, and improve building energy efficiency. Melbourne promotes passive cooling strategies and rainwater harvesting. Rotterdam is developing into a "climate-resilient city" by combining technical innovation, urban planning, and international cooperation [4]. In cities such as Dhaka (Bangladesh) and Dar es Salaam (Tanzania), local governments collaborate with communities to create early warning systems, strengthen embankments, and rehabilitate drainage infrastructure [5]. Adaptation efforts must also be accompanied by a transformation of local governance systems. Decentralization, community participation in decision-making, budget transparency, and the integration of climate issues into strategic planning are critical prerequisites for urban resilience in the 21st century. The synergy between infrastructure, social, and administrative interventions is essential for effectively addressing the consequences of climate change. Thus, the analysis of climate change impacts on cities and the corresponding adaptation strategies is extremely relevant in the context of growing climate risks. A comprehensive approach that considers physical, socio-economic, and political factors makes it possible not only to prepare more effectively for future challenges but also to establish the foundation for sustainable and secure urban development in an increasingly volatile climate environment. Object of the study: complex climate processes and their impact on urban systems. Subject of the study: the influence of climate change on urban environments and adaptation mechanisms at various levels. Aim of the study: to analyze the consequences of climate change for cities and assess the possibilities for their adaptation. The research analyzes the interconnections between urbanization and climate change, evaluates the physical, infrastructural, social, and economic consequences for urban areas. It explores the range of adaptation responses by households, local communities, and municipalities. Particular attention is given to effective examples of urban adaptation in countries with different levels of development. The study identifies key factors for successful adaptation strategies, such as political will, institutional capacity, public participation, and the integration of climate issues into urban planning.