Стратегії взаємодії в дизайні функціонального житлового модулю

Abstract

Сучасне житло не завжди передбачає повну адаптацію до потреб умов проживання конкретної людини. Для гнучкої адаптації різних аспектів чи умов в сучасному дизайні часто використовується модульний підхід. В цій роботі було пояснено термін “функціонального житлового модуля” та створено різні стратегії взаємодії в ньому. Перший розділ роботи передбачає розгляд методики проведення дослідження та історичної ретроспективи модульності в дизайні і проєктуванні. Пояснюється термін “функціонального житлового модуля” і різних сценаріїв взаємодії в ньому, у контексті не лише прописаних норм, але й такої науки як “проксеміка”. Аналізується анкетне опитування респондентів, відповідно до їх побажань щодо житлових просторів. В другому розділі формується теоретична база для створення функціонального дизайну. Аналізується поняття “модуля” та “модульності” в дизайні. Переглядаються різні наукові джерела, вітчизняний та закордонний досвід практики подібного житла. Пояснюється концепція “сталості” і наводиться паралель між нею та темою роботи. Третій розділ містить в собі інформацію про антропометрію та особливості житлового середовища людей. В ньому міститься інформація, щодо стандартів комфорту житлового середовища. Розглядається наука “ергономіка” в контексті взаємодії людини з предметним середовищем. Пояснюється наука “проксеміка”, її відмінності від ергономічних особливостей та принципи використання в проєктуванні житла, за умов обмеженого простору. Наводяться приклади поведінкових активностей та різних сценаріїв взаємодії у просторі і системі “людина-людина”. 2 Четвертий розділ ставить за мету пояснення особливостей саме “функціонального житлового модуля”. В ньому йдеться про атрибути побудови такої концепції в контексті різної кількості житлового простору. Ставиться акцент на відповідності до вимог конкретних користувачів різних соціальних і вікових груп, персоналізації їх споживацьких потреб. Розглядається також й інклюзивність, відповідність щодо діючих нормативних та ергономічних норм, і можливість чи неможливість їх дотримання в різних умовах. У п’ятому розділі описується проєктна дизайн-пропозиція функціонального житлового модуля і сценаріїв взаємодії в ньому різних людей. Програмуються різні стратегії та предметно-просторові вирішення, зокрема в контексті різної кількості доступного простору. Моделюється житловий модуль. Останній шостий розділ, містить в собі обрахування вартості функціонального житлового модуля, його предметно-просторового вирішення. Наводяться актуальні рішення на момент 2025 року. Загальні висновки містять підсумки усієї проведеної роботи, відповідно до попередніх розділів.

Modern housing does not always provide full adaptation to the specific living needs of individuals. A modular approach is often used in contemporary design to allow 3 flexible adaptation to various conditions. This paper explains the term “functional residental module” and presents different strategies for interaction within it. The first chapter reviews the research methodology and provides a historical retrospective on modularity in design and architecture. It explains the concept of a "functional housing module" and outlines various interaction scenarios within it, considering not only established norms but also the science of proxemics. The chapter includes an analysis of survey responses concerning users’ preferences for residential spaces. The second chapter builds the theoretical foundation for creating a functional design. It analyzes the concepts of "module" and "modularity" in design, reviewing various academic sources and both domestic and international examples of modular housing practice. The concept of "sustainability" is also discussed, with parallels drawn between it and the central theme of the study. The third chapter addresses anthropometry and the specific features of residential environments. It discusses comfort standards for living spaces and explores ergonomics in the context of human interaction with physical environments. The science of proxemics is explained, highlighting its distinctions from ergonomics and its application in housing design under space constraints. The chapter provides examples of behavioral activities and interaction scenarios within space and human-tohuman systems. The fourth chapter focuses on the characteristics of a "functional residental module." It explores the structural attributes of such modules in relation to varying spatial capacities and emphasizes their alignment with the needs of different social and age groups, as well as the personalization of user requirements. Topics such as inclusivity, compliance with current ergonomic and regulatory standards, and the challenges of adhering to them in various contexts are also covered. The fifth chapter describes a design proposal for a functional housing module and the interaction scenarios it accommodates. Various strategies and spatial-object 4 solutions are programmed, particularly in relation to differing levels of available space. A housing module is modeled based on these principles. The final, sixth chapter includes cost calculations for the functional housing module and its spatial-object solution. It presents relevant solutions as of 2025. The general conclusions summarize the entire study in accordance with the content of the previous chapters.