Технологія створення ГІС об'єктів історико-культурної спадщини м.Львова

Abstract

Львів — це місто з багатовіковою історією, яке посідає особливе місце в культурному просторі України. Його розташування на перетині різних культурних та історичних впливів — від західноєвропейських до східнослов’янських — сформувало багатий і різноманітний архітектурний вигляд міста. Львів вирізняється великою кількістю пам’яток архітектури, історії, мистецтва, що становлять важливу частину національної спадщини. Однак у сучасних умовах активної забудови, змін міського середовища та нестачі сучасних засобів моніторингу культурні об’єкти поступово втрачають свою автентичність, а деякі й зовсім зникають (Четверіков, Хінціцький & Калинич, 2021). Це підкреслює потребу у створенні нових підходів до фіксації, обліку та збереження таких об’єктів. Одним із найефективніших інструментів для цього є геоінформаційні системи (ГІС), які дозволяють не лише точно закріплювати просторове положення пам’яток, а й інтегрувати їх у зручний візуальний формат (Slocum, McMaster, Kessler & Howard, 2009; MacEachren, 1995). Використання ГІС-технологій забезпечує можливість створення інтерактивних карт, де культурні об’єкти можуть бути доступними для дослідників, працівників міського управління, туристів та місцевих жителів (Четверіков, 2019; Tyner, 2010). Особливо актуально це стає в умовах війни, коли частина об’єктів культурної спадщини опиняється під безпосередньою загрозою знищення. Об’єкт дослідження – історико-культурна спадщина м. Львів. Предмет дослідження – технологія створення геоінформаційної системи для обліку та візуалізації об’єктів історико-культурної спадщини. Мета дослідження – реалізація технології створення ГІС об’єктів історико-культурної спадщини Львова на основі використання програмного забезпечення QGIS. У ході роботи було зібрано та проаналізовано інформацію про 122 точкові та 15 полігональних об’єктів, які згруповано за типами: архітектурні пам’ятки, могили, пам’ятники, монастирські комплекси, об’єкти історії та садово-паркового мистецтва. Результатом стало створення картографічного продукту, що має перспективу використання у сфері туризму, освіти, охорони культурної спадщини та урбаністичного планування.

Lviv is a city with a centuries-old history that holds a special place in the cultural landscape of Ukraine. Its location at the intersection of various cultural and historical influences—from Western European to East Slavic—has shaped its rich and diverse architectural character. Lviv stands out for its numerous architectural, historical, and artistic monuments, which constitute an essential part of the national heritage. However, in the context of active urban development, changes in the urban environment, and the lack of modern monitoring tools, cultural sites are gradually losing their authenticity, with some disappearing (Chetverikov, Khintsitsky & Kalinych, 2021). This highlights the need for new approaches to documenting, registering, and preserving such objects. One of the most effective tools for this purpose is Geographic Information Systems (GIS), which not only accurately record the spatial positions of monuments but also integrate them into a user-friendly visual format (Slocum, McMaster, Kessler & Howard, 2009; MacEachren, 1995). The use of GIS technologies enables the creation of interactive maps, making cultural heritage sites accessible to researchers, municipal workers, tourists, and local residents (Chetverikov, 2019; Tyner, 2010). This becomes especially relevant during wartime, when some cultural heritage objects are under direct threat of destruction. Object of the study: historical and cultural heritage sites of Lviv. Subject of the study: technology for creating a GIS for the registration and visualization of historical and cultural heritage sites. Aim of the study: to implement the technology for creating a GIS of Lviv's historical and cultural heritage sites using QGIS software.

During the project, information was collected and analyzed on 122 point objects and 15 polygonal objects, categorized by type: architectural monuments, graves, monuments, monastic complexes, historical sites, and landscape art sites. The outcome was the creation of a cartographic product with promising applications in tourism, education, cultural heritage protection, and urban planning.