Самотність особистості та способи її подолання: вплив соціальних мереж

Abstract

Дослідження присвячене аналізу феномену самотності, її психологічних характеристик, методів подолання та зв’язку із соціальними мережами. Самотність визначено як багатовимірний стан, що включає об’єктивну ізоляцію та суб’єктивне відчуття відчуженості. Показано, що самотність негативно впливає на психологічне благополуччя, спричиняючи депресію, тривожність та емоційне виснаження. Соціальні мережі виступають двояким фактором: вони можуть сприяти соціальній інтеграції або ж посилювати самотність через поверхневі взаємодії, соціальне порівняння та інтернет-залежність. Емпіричне дослідження серед молоді (21–24 роки) виявило, що пасивне використання мереж (перегляд контенту) корелює з підвищенням самотності, тоді як активне спілкування знижує цей показник. Учасники з високим рівнем самотності частіше демонстрували депресивні симптоми, знижену самооцінку та меншу задоволеність життям. Встановлено, що якість онлайн-взаємодій впливає більше, ніж їхня кількість. Надмірне використання мереж погіршує психологічний стан, підвищуючи рівень ізоляції. Результати підкреслюють важливість усвідомленого використання соціальних мереж та розробки програм із підвищення цифрової грамотності для зменшення негативного впливу самотності.

The research is devoted to the analysis of the phenomenon of loneliness, its psychological characteristics, methods of overcoming and connection with social networks. Loneliness is defined as a multidimensional condition that includes objective isolation and subjective feelings of alienation. It has been shown that loneliness has a negative impact on psychological well-being, causing depression, anxiety and emotional exhaustion. Social media can be a dual factor: it can promote social integration or increase loneliness through superficial interactions, social comparison, and internet addiction. An empirical study among young people (21-24 years old) found that passive use of social media (viewing content) correlates with increased loneliness, while active communication reduces this indicator. Participants with high levels of loneliness were more likely to demonstrate depressive symptoms, lower self-esteem, and lower life satisfaction. It was found that the quality of online interactions has a greater impact than their quantity. Excessive use of networks worsens psychological well-being, increasing the level of isolation. The results emphasise the importance of conscious use of social media and the development of digital literacy programmes to reduce the negative impact of loneliness.