Тривожність як чинник труднощів адаптації внутрішньо переміщених осіб, постраждалих від військових дій

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена аналізу ролі тривожності у процесі адаптації. У дослідженні розглядаються теоретичні аспекти проблеми, зокрема визначення та характеристика тривожності як психологічного феномену, а також особливості адаптації з точки зору сучасних психологічних концепцій. Основний акцент зроблено на емпіричному дослідженні, яке дозволяє виявити специфіку взаємозв’язку між рівнем особистісної тривожності та характеристиками особистісної адаптації учасників. Результати дослідження використовуються для розробки програм зниження рівня тривожності та оптимізації процесу адаптації. Зроблені висновки підкреслюють значущість тривожності як чинника, що впливає на адаптацію, і можуть слугувати основою для створення стратегій підтримки психологічного благополуччя.

The qualification work is devoted to the analysis of the role of anxiety in the process of adaptation. The study examines the theoretical aspects of the problem, in particular the definition and characterization of anxiety as a psychological phenomenon, as well as the peculiarities of adaptation from the point of view of modern psychological concepts. The main emphasis is placed on empirical research, which allows to reveal the specificity of the relationship between the level of personal anxiety and the characteristics of personal adaptation of the participants. The results of the study are used to develop programs to reduce anxiety and optimize the adaptation process. The conclusions drawn emphasize the importance of anxiety as a factor affecting adaptation and can serve as a basis for creating strategies to support psychological well-being.