Аналіз даних з дезінформації та маніпуляції на основі світових рейтингів

Abstract

У бакалаврській кваліфікаційній роботі досліджено вплив дезінформації та інформаційних маніпуляцій на міжнародні рейтинги, що оцінюють рівень свободи слова та цифрових прав. Проаналізовано методологічні засади рейтингів World Press Freedom Index та Freedom on the Net як інструментів оцінки інформаційної стійкості держав. Встановлено, що політичний режим, воєнні конфлікти, рівень свободи медіа та активність дезінформаційних кампаній безпосередньо впливають на позиції країн у зазначених рейтингах. Здійснено порівняльний аналіз показників України та країн Європейського Союзу у 2014–2024 роках. Виявлено, що міжнародні індекси не завжди враховують специфіку країн у стані війни, що може призводити до спотворених уявлень про рівень свободи. У ході дослідження застосовано методи контент-аналізу, порівняльного аналізу, вторинного аналізу даних та критичної інтерпретації індексних показників. На основі результатів сформульовано рекомендації щодо підвищення інформаційної стійкості України, розвитку системи фактчекінгу, забезпечення прозорості в роботі медіа, вдосконалення цифрових політик та посилення присутності в міжнародному інформаційному просторі. Обґрунтовано необхідність глибшої участі національних експертів у формуванні рейтингів задля більш збалансованого й об'єктивного представлення держав у глобальних оцінках.

The bachelor's thesis examines the impact of disinformation and information manipulation on international indices that assess the state of press freedom and digital rights. The study focuses on the methodological frameworks of the World Press Freedom Index and Freedom on the Net, analyzing their role as tools for evaluating the information resilience of states. It has been established that political regimes, military conflicts, media freedom, and disinformation campaigns directly affect countries’ positions in these rankings. A comparative analysis of Ukraine and selected EU countries (2014–2024) was conducted, revealing that international indices often overlook the unique conditions of countries in wartime, which may lead to distorted perceptions of their freedom and openness. The research methodology includes content analysis, comparative analysis, secondary data analysis, and critical interpretation of index indicators. Based on the results, recommendations are proposed for enhancing Ukraine’s information resilience, developing fact-checking infrastructure, ensuring media transparency, improving digital policies, and strengthening its presence in the international information space. The study also emphasizes the importance of involving national experts in shaping global indices to ensure more balanced and accurate country representation.