Стресостійкість працівників організацій з різним типом спрямованості особистості

Abstract

У роботі висвітлено соціально-психологічні чинники, що впливають на стрес і стресостійкість працівників. На основі теоретичного аналізу та емпіричних досліджень виявлено, що стрес є багатовимірною реакцією, яка залежить від індивідуальних характеристик, організаційного середовища та зовнішніх стресорів. Стресостійкість визначається як динамічний конструкт, що змінюється під впливом особистісних орієнтацій, механізмів подолання стресу та організаційної культури. Емпіричний аналіз показав, що працівники, зорієнтовані на завдання, частіше використовують стратегії вирішення проблем, тоді як орієнтовані на стосунки працівники покладаються на емоційні механізми подолання стресу. Установлено, що внутрішній локус контролю та вищий рівень освіти корелюють із підвищеною стресостійкістю. Жінки продемонстрували більшу схильність до міжособистісного стресу порівняно з чоловіками. Організаційні фактори, такі як стиль керівництва та фізичне робоче середовище, можуть бути як буфером, так і тригером стресу. Результати підкреслюють важливість створення в організаціях середовища, яке сприяє розвитку стратегій вирішення проблем і підтримує внутрішній локус контролю працівників. Багатовимірний підхід до управління стресом має інтегрувати індивідуальні та організаційні аспекти для ефективного підвищення стресостійкості, особливо у контексті глобальних і соціально-політичних викликів, які ускладнюють робоче середовище.The paper highlights the socio-psychological factors that influence stress and stress resistance of employees. Based on theoretical analysis and empirical research, it is found that stress is a multidimensional reaction that depends on individual characteristics, organizational environment and external stressors. Stress tolerance is defined as a dynamic construct that changes under the influence of personal orientations, coping mechanisms and organizational culture. Empirical analysis has shown that task-oriented employees are more likely to use problem- solving strategies, while relationship-oriented employees rely on emotional coping mechanisms. It has been found that internal locus of control and higher level of education correlate with increased stress resistance. Women demonstrated a greater exposure to interpersonal stress than men. The results emphasize the importance of creating an environment in organizations that fosters problem-solving strategies and supports employees' internal locus of control. A multidimensional approach to stress management should integrate individual and organizational aspects to effectively increase stress resilience, especially in the context of global and socio- political challenges that complicate the work environment.