Чинники емоційної дезадаптації студентської молоді

Abstract

Дослідження емоційної дезадаптації студентів зосереджене на теоретичному аналізі та емпіричному вивченні цього явища, яке виникає під впливом індивідуальних, академічних і соціальних факторів. Теоретичний аспект роботи визначає емоційну дезадаптацію як хронічний емоційний стрес, що впливає на здатність студента адаптуватися до навчального процесу та соціального середовища, проявляючись через симптоми тривоги, депресії та емоційної нестабільності. Важливу роль у розвитку дезадаптації відіграють особистісні риси, такі як нейротизм, інтроверсія та низька емоційна регуляція. З іншого боку, позитивні риси, як емоційний інтелект і стратегії подолання стресу, можуть знижувати ризики емоційних розладів. Емпірична частина дослідження зосереджена на аналізі факторів, що сприяють емоційній дезадаптації серед студентів. Дослідження проводилось за участю студентів з сільської місцевості, що підкреслює специфічні труднощі, пов'язані з адаптацією до міського середовища. Результати показали високий рівень емоційного дистресу, зокрема тривоги та депресії, у студентів першокурсників. Виявлено, що студенти з високим рівнем нейротизму та низькою самооцінкою мають вищі показники стресу. У той час як студенти з високою самооцінкою, особливо у сферах самомотивації та самоманіпуляції, мали нижчий рівень тривоги та депресії. Крім того, у дослідженні було виявлено, що студенти старших курсів мали кращі стратегії подолання стресу і, як результат, виявляли знижену емоційну дезадаптацію порівняно з першокурсниками. Таким чином, результати підтвердили важливість підтримки соціальних зв’язків та розвитку позитивного самосприйняття для зниження емоційного стресу серед студентів.

The study of emotional maladjustment of students focuses on theoretical analysis and empirical study of this phenomenon, which occurs under the influence of individual, academic and social factors. The theoretical aspect of the paper defines emotional maladjustment as a chronic emotional stress that affects a student's ability to adapt to the educational process and social environment, manifesting itself through symptoms of anxiety, depression and emotional instability. Personality traits such as neuroticism, introversion and low emotional regulation play an important role in the development of maladjustment. The empirical part of the study focuses on analysing the factors that contribute to emotional maladjustment among students. The study was conducted with the participation of students from rural areas, which highlights the specific difficulties associated with adapting to the urban environment. The results showed a high level of emotional distress, including anxiety and depression, among first- year students. Students with high levels of neuroticism and low self-esteem were found to have higher levels of stress. While students with high self-esteem, especially in the areas of self-motivation and self-manipulation, had lower levels of anxiety and depression. In addition, the study found that senior students had better coping strategies and, as a result, showed reduced emotional distress compared to freshmen. Key words: emotional maladjustment, anxiety, depression, academic stress, resilience, emotional regulation, social support, personality traits.