Освітня міграція українців до Польщі (на прикладі Люблінського та Підкарпатського воєводств 2022–2024 рр.)

Abstract

У бакалаврській роботі представлено комплексне дослідження освітньої міграції українців до Польщі в період 2022–2024 років як форми міжнародної мобільності, зумовленої соціально-політичними, економічними та гуманітарними чинниками. У теоретичному розділі систематизовано підходи до визначення поняття «освітня міграція» та проаналізовано основні чинники еміграції студентської молоді за кордон, зокрема в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Виокремлено три основні групи факторів: соціально-економічні, освітньо-інституційні та політико-правові. У дослідженні проаналізовано правове поле та механізми інституційної підтримки освітніх мігрантів у Польщі, такі як програми тимчасового захисту, безкоштовний доступ до освіти та заходи з інтеграції. Особливу увагу приділено Люблінському та Підкарпатському воєводствам як прикордонним регіонам, що відіграють ключову роль у прийомі українських студентів. Розглянуто освітнє середовище Університету Марії Кюрі-Склодовської та Університету Ряшівського, зосереджуючи увагу на системах підтримки студентів та процесах інтернаціоналізації вищої освіти. У третьому розділі окреслено стратегічні наслідки масштабної освітньої міграції як для Польщі, так і для України, зокрема вплив на національні системи освіти, ризики «відтоку мізків» та перспективи розробки нових форматів освітнього співробітництва. Робота містить практичні рекомендації щодо державної освітньої політики з метою мінімізації негативних наслідків та зміцнення академічних зв’язків між двома країнами. Методи дослідження: системний аналіз, порівняльний підхід, контент-аналіз, статистичний метод.This thesis presents a comprehensive study of the educational migration of Ukrainian youth to Poland in 2022–2024 as a form of international mobility driven by socio-political, economic, and humanitarian factors. The theoretical section systematizes approaches to defining educational migration and analyzes the primary drivers of student emigration abroad, particularly in the context of the full-scale Russian invasion of Ukraine. Three main groups of factors are identified: socio-economic, educational-institutional, and political-legal. The research includes an analysis of the legal framework and institutional support mechanisms for educational migrants in Poland, such as temporary protection programs, free access to education, and integration measures. Particular attention is paid to the Lublin and Subcarpathian voivodeships as border regions that play a key role in receiving Ukrainian students. The educational environments of Maria Curie-Sklodowska University and the University of Rzeszow are examined, focusing on student support systems and the internationalization of higher education. The third chapter outlines the strategic implications of large-scale educational migration for both Poland and Ukraine, including the impact on national education systems, the risk of brain drain, and prospects for developing new formats of educational cooperation. The thesis proposes practical recommendations for national educational policies aimed at mitigating negative effects and strengthening academic ties between the two countries. Research methods: system analysis, comparative approach, content analysis, statistical method.