Бухгалтерський облік, аналіз і контроль доходів загального та спеціального фондів Західного офісу Держаудитслужби

Abstract

Організація і методика бухгалтерського обліку як основа інформаційного забезпечення управління діяльністю установ державного сектору економіки України займає важливе місце у формуванні якісної інформаційної бази для задоволення потреб зовнішніх і внутрішніх користувачів з метою прийняття ними обґрунтованих управлінських рішень. Це стосується й обліку доходів, що є одним із найбільш складних об’єктів облікової системи бюджетних установ. У цьому контексті важливим аспектом постає визначення сутності доходів. Зокрема, Левицька С. О. [1] і Канєва Т. В. [2] у своїх працях дотримуються схожої думки, і пропонують розглядати доходи установ державного сектору як «асигнування, отримані з державного або місцевих бюджетів». Аналогічною до вказаного тлумачення сутності доходів є позиція Черничук Л. В. [3], Свірко С. В. [4, с. 229] і Лемішовського В. І. Водночас, цими авторами доповнено визначення з точки зору «надходжень», одержані установою «для виконання кошторису доходів і видатків». Крім того, Лемішовський В. І. у своєму доробку також трактує доходи бюджетних установ як «кошти державного та/або місцевих бюджетів», і наголошує на їх безповоротності [5, с. 456]. Зрозуміло, що з метою виконання затверджених установчими документами своїх функцій, бюджетній установі насамперед потрібен своєрідний план, що встановлює доходи, які вона повинна отримати протягом бюджетного періоду, а також відповідні видатки, що будуть проведені нею для здійснення повноважень. Таким плановим документом виступає кошторис доходів і видатків. Вважаємо, що для всебічного та ґрунтовного аналізу дохідної частини кошторису його

5 необхідно проводити за напрямками, які сходяться із класифікацією, наведеною як у фінансовій, так і бюджетній звітності, зокрема: за природою формування виділяють доходи від обмінних і необмінних операцій; за джерелами надходжень – доходи загального та спеціального фондів. Нашкерська М. М. [6] зазначає, що дослідження надходжень фінансових

ресурсів бюджетної установи безпосередньо полягає у здійсненні їх структурно- динамічного аналізу, а головним інструментарієм для проведення аналітичних

процедур служить горизонтальний та вертикальний аналіз кошторису; аналіз абсолютних, відносних та структурних відхилень. Враховуючи це, пропонуємо здійснювати аналіз у такій послідовності: 1) аналіз динаміки доходів за загальним та спеціальним фондами; 2) аналіз структури доходів за загальним та спеціальним фондами; 3) аналіз виконання плану надходжень до спеціального фонду. У сучасних умовах здійснення внутрішнього контролю над формуванням й виконанням бюджетних програм та порядків використання бюджетних коштів, структурою доходів та видатків, ефективністю роботи установи, правильністю ведення обліку, складання та подання фінансової звітності, а також надання вищим органам і, в окремих випадках, оприлюднення інформації, отриманої за результатами внутрішнього контролю, стає об’єктивною необхідністю. На думку Кощинець М. І. [7], для створення дієвої системи внутрішнього фінансового контролю в бюджетній сфері, керівництво повинно забезпечити підготовку відповідних організаційно-правових засад та затвердити технологічні регламенти, які визначають порядок, правила й послідовність виконання операцій працівниками та їх взаємодію з іншими учасниками контрольних процесів. Об’єкт дослідження – доходи загального та спеціального фондів Західного офісу Держаудитслужби. Предмет дослідження – організація та методика обліку, аналізу і контролю доходів загального та спеціального фондів Західного офісу Держаудитслужби. Мета дослідження: узагальнення і систематизація теоретичних, методичних й організаційних засад обліку, аналізу та контролю доходів загального та спеціального фондів бюджетних установ; визначення напрямів їх удосконалення з

6 метою підвищення ефективності фінансово-господарської діяльності суб’єктів державного сектору.фонд, внутрішній фінансовий контроль.The organization and methodology of accounting, as the foundation of information support for managing the activities of public sector institutions in Ukraine, play a crucial role in forming a high-quality information base to meet the needs of external and internal users for making informed managerial decisions. This also applies to the accounting of revenues, which is one of the most complex objects within the accounting system of budgetary institutions. In this context, defining the essence of revenues becomes a significant aspect. In particular, Levytska S. O. [1] and Kanieva T. V. [2] in their works share a similar view and propose considering the revenues of public sector institutions as “allocations received from the state or local budgets.” Similar to the above interpretation of the essence of revenues is the position of Chernychuk L. V. [3], Svirko S. V. [4, p. 229] and Lemishovskyi V. I. At the same time, these authors expand the definition by considering “revenues” as “inflows received by the institution for executing the estimate of the revenue and expenditure”. Furthermore, Lemishovskyi V. I. in his work also defines the revenues of budgetary institutions as “funds from the state and/or local budgets” and emphasizes their irretrievability [5, p. 456]. It is clear that in order to fulfill the functions established by its founding documents, a budgetary institution primarily requires a specific type of plan that outlines the revenues it is expected to receive during the budgetary period, as well as the corresponding expenditures that will be made to exercise its powers. Such a planning document is the estimate of the revenue and expenditure. We believe that for a comprehensive and thorough analysis of the revenue part of the estimate, it is necessary to conduct the analysis in directions aligned with the classifications presented in both financial and budget reporting, namely: by the nature of formation, revenues are

8 classified into exchange and non-exchange transactions, and by sources of funding – into those of the general and the special funds. Nashkerska M. M. [6] notes that the study of financial resource inflows of a budgetary institution directly involves conducting a structural and dynamic analysis. The main tools for performing analytical procedures are horizontal and vertical analysis of the estimate, as well as the analysis of absolute, relative, and structural deviations. Taking this into account, we propose conducting the analysis in the following sequence: 1) analysis of the revenue dynamics for the general and special funds; 2) analysis of the revenue structure for the general and special funds; 3) analysis of the implementation of the revenue plan for the special fund. In modern conditions, the implementation of internal control over the formation and execution of budget programs and procedures for the use of budget funds, the structure of revenues and expenditures, the efficiency of the institution’s operations, the accuracy of accounting, the preparation and submission of financial reports, as well as the provision of information to higher authorities and, in certain cases, the disclosure of information obtained as a result of internal control, becomes an objective necessity. According to Koshchynets M. I. [7], to create an effective system of internal financial control in the budgetary sphere, the management must ensure the development of appropriate organizational and legal frameworks and approve technological regulations that define the procedures, rules, and sequence of operations performed by employees, as well as their interaction with other participants in the control processes. Study object – general and special funds revenues of the Western Office of the State Audit Service. Scope of research – organization and methodology of accounting, analysis and control of general and special funds revenues of the Western Office of the State Audit Service. Goal of research: generalization and systematization of theoretical, methodological and organizational principles of accounting, analysis and control of general and special funds revenues of budgetary institutions; identification of areas for

9 their improvement in order to increase the efficiency of financial and economic activities of public sector entities.