Проєкт зміни схеми руху на тролейбусному маршруті № 22 у м. Львові

Abstract

У другій половині XX століття автомобільна індустрія почала інтенсивно розвиватися, насамперед у США протягом 1960–1970-х років. Згодом цей процес поширився на більшість країн світу [1–2]. Попри серйозні нафтові та економічні кризи, галузь зуміла адаптуватися до нових реалій, зберігши темпи зростання та розширивши свою популярність. Наразі автотранспорт залишається одним з провідних джерел забруднення повітря в урбанізованих зонах. Особливо відчутними є його негативні наслідки у великих містах, де фіксуються високі рівні викидів шкідливих речовин і шуму [3]. Попри поширення екологічно орієнтованих технологій, зокрема гібридних та електричних авто, відмова від двигунів великого об'єму відбувається повільно, що ускладнює швидке покращення екологічної ситуації [4]. У містах із розвиненою промисловою базою та переважанням економічних інтересів над якістю життя зміни відбуваються мляво, зокрема через інертність демографічної структури. Водночас формування сталої транспортної політики та впровадження екологічно орієнтованих рішень у сфері дорожнього руху є критично необхідними. У деяких міських агломераціях це залишається єдиною реальною стратегією зниження техногенного тиску, оскільки кардинальні зрушення в структурі автопарку залишаються малоймовірними у найближчій перспективі [5]. Ефективність функціонування міського транспорту насамперед визначається оперативністю з’єднання між районами, а також рівнем зручності, безпеки й стабільності перевезень. Серед переваг електротранспорту важливу роль відіграє доступність тарифів, що зумовило тривале й успішне використання трамваїв у міському пасажирському сполученні. Для покращення його ефективності необхідне систематичне вивчення транспортних режимів та умов функціонування у щільній міській забудові. Окремою проблемою є розвиток агломерації, який в українських реаліях мало контрольований: забудовники зводять чисельні житлові комплекси за 0,5-2,5 км від межі міста, отримуючи прибуток, як за міське житло, проте, не даючи жодних внесків в міську інфраструктуру, якою будуть користуватись ці мешканці. ? Об’єкт дослідження – тролейбусний маршрут. Предмет дослідження – особливості зміни пасажиропотоку в різні періоди доби. Мета дослідження: використовуючи інформацію з відкритих джерел та результатів натурних досліджень, надати рекомендації щодо продовження тролейбусного маршруту №22 до с. Солонка та розрахувати оптимальні режими руху для нього. З урахуванням приросту населення в новобудовах села Солонка, що становить близько 1000–1100 осіб, а також із огляду на загальні тенденції розвитку міської агломерації та необхідність витіснення неформальних перевізників з автобусами, було ініційовано проєкт подовження тролейбусного маршруту. У межах цієї ініціативи передбачено облаштування до шести нових зупинок у кожному напрямку, а також продовження маршруту на 5–5,5 км. Попри те, що загальна довжина маршруту збільшилась більш як на третину, тривалість поїздок зросла лише на 10–15%. Такий результат пояснюється вищою технічною швидкістю руху на позаміській частині траси – між Автовокзалом і крайньою зупинкою в Солонці. Якщо в межах міської вуличної мережі середня швидкість становить 12–15 км/год, то на згаданому міжзупинковому відрізку вона сягає 30–37 км/год, що суттєво оптимізує час у дорозі..In the second half of the 20th century, the automotive industry underwent rapid development, particularly in the United States during the 1960s and 1970s. This trend gradually spread across most countries worldwide [1–2]. Despite several oil and economic crises, the sector demonstrated a strong adaptive capacity to new global conditions, maintaining growth and expanding its market share. At present, road transport remains one of the main sources of air pollution in urban areas. The adverse environmental impacts are most pronounced in large cities, where elevated levels of harmful emissions and noise pollution are recorded [3]. Although environmentally focused technologies, such as hybrid and electric vehicles, are gaining popularity, the widespread shift away from high-displacement internal combustion engines is progressing slowly, delaying notable improvements in urban ecological conditions [4]. In industrial cities, where economic priorities often prevail over quality of life considerations, transformational changes tend to proceed slowly, particularly due to demographic inertia. Under these circumstances, the formation of sustainable transport policies and the implementation of ecological traffic solutions are of critical importance. In certain urban agglomerations, such measures may constitute the only viable strategy to reduce anthropogenic environmental pressures, especially given the limited prospects for rapid structural transformation of vehicle fleets [5]. The efficiency of urban transport systems is primarily determined by the speed of inter-district connections, as well as the comfort, reliability, and safety of travel. Among the advantages of electric transport, fare affordability plays a key role, which has contributed to the long-standing and successful operation of tram services in cities. Improving the operational efficiency of such systems requires systematic research into movement patterns and conditions of electric vehicles in densely built-up urban environments. A separate issue concerns urban sprawl. In the Ukrainian context, the development of suburban residential complexes is often poorly regulated. Developers build large housing estates 0,5-2,5 km beyond official city limits, earning profits as though for urban housing but failing to contribute to the municipal infrastructure that new residents will inevitably use. ? Study Object – trolleybus route. Scope of Research – specific features of passenger flow variations at different times of day. The goal of the study is to formulate recommendations on extending trolleybus route №22 to the village of Solonka and to determine optimal operational parameters, using data from open sources and results of on-site surveys. Given the projected population increase of approximately 1000-1100 residents in newly constructed housing areas in Solonka, along with broader trends in agglomeration development and the need to displace informal bus carriers, a project to extend the trolleybus route was proposed. This initiative includes the addition of up to six new stops in each direction and an extension of the route by 5-5,5 km. Although the total route length increased by more than one-third, the overall travel time rose by only 10–15%. This outcome is explained by the higher technical speed observed on the suburban segment between the Bus Terminal and the final stop in Solonka. While average speeds within the urban road network remain between 12–15 km/h, the speed on the extended section reaches 30-37 km/h, significantly improving travel time.