Вплив політичних процесів Республіки Польща на польсько-українські відносини у 2015–2023 роках

Abstract

У магістерській роботі комплексно досліджено українсько-польські відносини у період 2015–2023 років у контексті внутрішніх політичних трансформацій у Республіці Польща. Здійснено аналіз концептуальних засад зовнішньої політики Польщі, простежено еволюцію наукових підходів до вивчення українсько-польських взаємин. Особлива увага приділена дослідженню внутрішньополітичних процесів у Польщі – від приходу до влади консервативної партії «Право і Справедливість» у 2015 році до формування нового уряду під керівництвом Дональда Туска у 2023 році, аналізу ідеологічних засад сучасного польського консерватизму та їх впливу на зовнішньополітичний курс держави. У роботі детально досліджено різні аспекти двосторонньої співпраці, зокрема політичну та економічну взаємодію, гуманітарну підтримку України та прийом українських біженців після початку повномасштабного вторгнення Росії, а також безпрецедентну військово-технічну допомогу, надану Польщею Україні з 2022 року. Важливе місце в кваліфікаційній праці займає аналіз політики пам’яті як чинника двосторонніх взаємин, зокрема питання Волинської трагедії 1943 р. в польському політичному дискурсі та спроби історичного примирення між двома народами. У вступі охарактеризовано об’єкт та предмет дослідження, мету та завдання, представлено наукові методи та джерела праці. Перший розділ присвячено концептуальним засадам дослідження зовнішньої політики Польщі та українсько-польських відносин, зокрема через призму теорій п’ястівської, ягеллонської, Ґедройця–Мєрошевського. У другому розділі розкрито причини, характер та наслідки політичних змін в Польщі (2015–2023), проаналізовано виборчі кампанії 2015, 2019, 2020 та 2023 років, ідеологічні засади консервативної партії «Право і Справедливість». В третьому розділі показано політичний, соціально-економічний, військовий вимір польсько-українських взаємин. Акценти зроблено на польській гуманітарній допомозі українцям та опіці над біженцями від російської війни. Важливою частиною розділу є аналіз воєнно-технічної допомоги, яка надійшла до України після російського повномасштабного вторгнення у 2022 р. Останній, четвертий розділ показує місце й значення політики пам’яті для двосторонніх польсько-українських відносин. Зроблено наголос на питаннях відображення Волинської трагедії 1943 р. в польському політичному дискурсі та різнорівневим ініціативам для історичного поєднання поляків з українцями. На основі широкого кола джерел та літератури сформульовано висновки щодо особливостей, викликів та перспектив розвитку українсько-польських відносин у контексті європейської інтеграції України та спільної протидії російській агресії, наголошуючи на стратегічному характері партнерства між державами попри наявні історичні суперечності.The thesis comprehensively examines Ukrainian–Polish relations during the period 2015–2023 in the context of internal political transformations in the Republic of Poland. An analysis of the conceptual foundations of Poland’s foreign policy was conducted, and the evolution of scientific approaches to studying Ukrainian-Polish relations was traced. Particular attention is given to researching internal political processes in Poland – from the conservative «Law and Justice» party’s rise to power in 2015 to the formation of a new government under Donald Tusk’s leadership in 2023 and to analyzing the ideological foundations of contemporary Polish conservatism and their impact on the state’s foreign policy course. The work provides detailed research on various aspects of bilateral cooperation, particularly political and economic interaction, humanitarian support for Ukraine and the reception of Ukrainian refugees after Russia’s full-scale invasion began, as well as the unprecedented military-technical assistance provided by Poland to Ukraine since 2022. An important place in the qualification work is occupied by the analysis of memory politics as a factor in bilateral relations, specifically the issue of the Volhynia Tragedy of 1943 in Polish political discourse and attempts at historical reconciliation between the two nations. The introduction characterizes the object and subject of research, goals and objectives, and presents the scientific methods and sources of the work. The first chapter is devoted to the conceptual foundations of studying Poland’s foreign policy and Ukrainian-Polish relations, particularly through the lens of Piast, Jagiellonian, and Giedroyc–Mieroszewski concepts. The second chapter reveals the causes, character, and consequences of political changes in Poland (2015–2023), analyzes the electoral campaigns of 2015, 2019, 2020, and 2023, and examines the ideological foundations of the conservative «Law and Justice» party. The third chapter demonstrates the political, socio-economic, and military dimensions of Polish-Ukrainian relations. Emphasis is placed on Polish humanitarian aid to Ukrainians and care for refugees from the Russian war. An important part of the chapter is the analysis of military-technical assistance that reached Ukraine after Russia’s full-scale invasion in 2022. The final, fourth chapter shows the role and significance of memory politics for bilateral Polish-Ukrainian relations. Emphasis is placed on issues regarding the reflection of the Volhynia Tragedy of 1943 in Polish political discourse and multi-level initiatives for historical reconciliation between Poles and Ukrainians. Based on a wide range of sources and literature, conclusions was formulated regarding the characteristics, challenges, and prospects for the development of Ukrainian–Polish relations in the context of Ukraine’s European integration and joint resistance to Russian aggression, emphasizing the strategic nature of the partnership between the states despite existing historical contradictions.