Дослідження середньої дальності поїздки пасажирів на міських автобусних маршрутах

Abstract

Міський пасажирський транспорт відіграє ключову роль у забезпеченні мобільності населення, особливо у великих містах із щільною забудовою та високою концентрацією робочих місць. Ефективне функціонування автобусної мережі є важливою складовою як для сталого міського розвитку, так і для задоволення щоденних транспортних потреб мешканців. Одним з ключових показників, що дозволяє глибше оцінити характеристики попиту на транспортні послуги, є середня дальність поїздки пасажирів, яка слугує індикатором ефективності маршрутної мережі, її відповідності до просторового розподілу функціональних зон міста. Сучасні дослідження підтверджують, що середня довжина поїздки відображає як соціально-економічні особливості міста, так і поведінкові моделі пасажирів. Наприклад, у роботі Tao et al. (2024) продемонстровано, що просторова варіабельність використання автобусів значною мірою залежить від щільності забудови, розміщення ділових центрів та структури пересадок [1]. У таких умовах середня дальність поїздки стає не лише аналітичним показником, але й практичним інструментом для адаптації маршрутів до реальних потреб населення. Водночас, досвід низки європейських міст показує, що середня відстань поїздки корелює з доступністю інших видів транспорту, зокрема рельсового, наявністю інтегрованих тарифних систем та рівнем розвитку пересадкових вузлів. Наприклад, дані Міністерства транспорту Великобританії свідчать, що у середньому довжина поїздки міським автобусом становить від 2 до 5 миль, що є типовим для середньорозвинених транспортних мереж [2]. Для міст, подібних до Львова, де автобуси залишаються основним засобом пересування значної частини пасажирів, дослідження середньої дальності поїздки дозволяє виявити перевантажені ділянки маршрутної мережі, нерівномірність розподілу навантаження протягом дня, а також формувати обґрунтовані управлінські рішення щодо її реорганізації. Зокрема, це актуально в контексті змін пасажиропотоку внаслідок релокації населення, розвитку нових житлових мікрорайонів та запровадження електронних систем обліку проїзду. Таким чином, проведення дослідження середньої дальності поїздки на міських автобусних маршрутах у місті Львів є не лише науково обґрунтованим завданням, але й необхідним кроком для підвищення ефективності функціонування системи громадського транспорту. Список використаної літератури: 1. Tao, S., Rowe, F., & Shan, H. (2024). Unveiling the influence of behavioural, built environment and socio-economic features on the spatial and temporal variability of bus use using explainable machine learning. arXiv preprint arXiv:2403.05545. https://arxiv.org/abs/2403.05545 2. Department for Transport. (2024). Annual bus statistics: year ending March 2024 (revised). GOV.UK. https://www.gov.uk/government/statistics/annual-bus-statistics-year-ending-march-2024/annual-bus-statistics-year-ending-march-2024 3. Paul, O., & McSharry, P. (2021). Public Transportation Demand Analysis: A Case Study of Metropolitan Lagos. arXiv preprint arXiv:2105.11816. https://arxiv.org/abs/2105.11816 Об’єкт дослідження – процеси організації та здійснення пасажирських перевезень у системі міського автобусного транспорту.. Предмет дослідження – середня дальність поїздки пасажирів на міських автобусних маршрутах як характеристика попиту на транспортні послуги та ефективності роботи мережі громадського транспорту. Мета дослідження – визначення середньої дальності поїздки пасажирів на міських автобусних маршрутах у місті Львів з урахуванням просторово-часових характеристик пасажиропотоку, з метою оцінки ефективності роботи маршрутної мережі та обґрунтування напрямів її оптимізації.Urban passenger transport plays a key role in ensuring population mobility, especially in large cities with dense development and a high concentration of jobs. The effective functioning of the bus network is an important component both for sustainable urban development and for meeting the daily transport needs of residents. One of the key indicators that allows for a deeper assessment of the characteristics of the demand for transport services is the average passenger trip distance, which serves as an indicator of the efficiency of the route network and its compliance with the spatial distribution of the functional areas of the city. Modern studies confirm that the average trip length reflects both the socio-economic characteristics of the city and the behavioral patterns of passengers. For example, Tao et al. (2024) demonstrated that the spatial variability of bus use largely depends on the density of development, the location of business centers and the structure of transfers [1]. In such conditions, the average trip distance becomes not only an analytical indicator, but also a practical tool for adapting routes to the real needs of the population. At the same time, the experience of a number of European cities shows that the average trip distance correlates with the availability of other modes of transport, in particular rail, the presence of integrated fare systems and the level of development of interchanges. For example, data from the UK Department for Transport show that the average length of a trip by city bus is from 2 to 5 miles, which is typical for moderately developed transport networks [2]. For cities like Lviv, where buses remain the main means of transport for a significant part of passengers, studying the average trip distance allows you to identify congested sections of the route network, uneven load distribution throughout the day, as well as to form informed management decisions regarding its reorganization. In particular, this is relevant in the context of changes in passenger traffic due to population relocation, the development of new residential areas and the introduction of electronic fare accounting systems. Thus, conducting a study of the average travel distance on urban bus routes in the city of Lviv is not only a scientifically sound task, but also a necessary step to improve the efficiency of the public transport system. List of used literature: 1. Tao, S., Rowe, F., & Shan, H. (2024). Unveiling the influence of behavioural, built environment and socio-economic features on the spatial and temporal variability of bus use using explainable machine learning. arXiv preprint arXiv:2403.05545. https://arxiv.org/abs/2403.05545 2. Department for Transport. (2024). Annual bus statistics: year ending March 2024 (revised). GOV.UK. https://www.gov.uk/government/statistics/annual-bus-statistics-year-ending-march-2024/annual-bus-statistics-year-ending-march-2024 3. Paul, O., & McSharry, P. (2021). Public Transportation Demand Analysis: A Case Study of Metropolitan Lagos. arXiv preprint arXiv:2105.11816. https://arxiv.org/abs/2105.11816 Research object: processes of organization and implementation of passenger transportation in the urban bus transport system. Research subject: is average distance of passenger travel on urban bus routes as a characteristic of the demand for transport services and the efficiency of the public transport network.. The purpose of the study is to determination of the average distance of passenger travel on urban bus routes in the city of Lviv taking into account the spatial and temporal characteristics of passenger flow, in order to assess the efficiency of the route network and justify the directions of its optimization.