Особливості професійного вигорання та життєстійкості у працівників соціальної сфери

Abstract

У роботі розкрито психологічні аспекти професійного вигорання та життєстійкості працівників соціальної сфери, таких як соціальні працівники, психологи, педагоги та інші фахівці, що залучені до підтримки клієнтів у складних обставинах. Дослідження показало, що діяльність таких фахівців супроводжується підвищеним ризиком вигорання, особливо серед осіб із безпосереднім контактом із клієнтами. Аналіз середніх значень виявив відмінності у психологічних станах працівників залежно від професійної діяльності, підтверджені критерієм Манна-Уітні. Кореляційний аналіз показав наявність зв’язків між різними аспектами вигорання та рівнями життєстійкості, що підкреслило потребу комплексного підходу до оцінки стану фахівців. Отримані результати стали основою для рекомендацій, спрямованих на зниження рівня вигорання та підвищення життєстійкості. Зокрема, запропоновано індивідуальну психологічну підтримку, тренінги зі стресостійкості, посилення соціальної взаємодії та програми емоційного відновлення, що можуть сприяти ефективній діяльності працівників соціальної сфери.

The paper reveals the psychological aspects of professional burnout and resilience of social workers, such as social workers, psychologists, educators, and other professionals involved in supporting clients in difficult circumstances. The study showed that the activities of such professionals are accompanied by an increased risk of burnout, especially among those with direct contact with clients. The analysis of mean values revealed differences in the psychological states of employees depending on their professional activities, confirmed by the Mann-Whitney test. The correlation analysis showed the existence of links between different aspects of burnout and levels of resilience, which emphasized the need for a comprehensive approach to assessing the condition of professionals. The obtained results became the basis for recommendations aimed at reducing the level of burnout and increasing resilience. In particular, individual psychological support, stress resilience training, increased social interaction, and emotional recovery programs are proposed to contribute to the effective performance of social workers.