Дослідження діяльності Рахункової палати України у сфері фінансового контролю за використанням коштів державного бюджету

Abstract

В умовах сучасних економічних викликів, що стоять перед Україною, зокрема необхідності забезпечення ефективного, цільового та прозорого використання публічних фінансів, роль Рахункової палати як вищого органу аудиту набуває виняткової ваги. Посилення фінансової дисципліни, запобігання корупційним ризикам та підвищення відповідальності розпорядників бюджетних коштів є ключовими завданнями, що безпосередньо впливають на стабільність національної економіки та довіру суспільства до державних інституцій. Об’єктом дослідження є система державного фінансового контролю в Україні, а саме її інституційна складова, представлена Рахунковою палатою. Предметом дослідження виступає організаційно-правовий та методологічний механізм функціонування Рахункової палати у сфері фінансового контролю за використанням коштів державного бюджету, а також ефективність реалізації нею контрольних повноважень. Метою дослідження є оцінка поточного стану, ефективності та перспектив діяльності Рахункової палати України у сфері фінансового контролю, а також розробка практичних рекомендацій щодо підвищення її спроможності у забезпеченні законного, цільового та результативного використання коштів державного бюджету. Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні завдання: • узагальнити теоретичні засади та нормативно-правову базу діяльності Рахункової палати; • проаналізувати фактичні результати виконання державного бюджету України за 2024 рік; • вивчити кількісні та якісні показники діяльності Рахункової палати з виявлення порушень у бюджетній сфері; • провести SWOT-аналіз діяльності Рахункової палати; • дослідити кореляційні зв’язки між основними параметрами бюджетного контролю; • спрогнозувати показники ефективності фінансового контролю в короткостроковій перспективі; • провести індивідуальне наукове дослідження з оцінки ефективності фінансового моніторингу в контексті боротьби з незаконною економічною діяльністю; • виявити основні проблеми у функціонуванні Рахункової палати та надати рекомендації щодо їх вирішення; • обґрунтувати напрями підвищення прозорості та ефективності міжбюджетного контролю. У процесі дослідження використано сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, зокрема: аналіз і синтез; економіко-статистичні методи; SWOT-аналіз; кореляційний аналіз; прогнозування; експертно-аналітичний метод. Інформаційну базу дослідження становлять: нормативно-правові акти України, що регламентують діяльність Рахункової палати; офіційні звіти Рахункової палати України за 2023–2024 роки; Стратегія розвитку Рахункової палати на 2025–2029 роки; аналітичні матеріали Верховної Ради, Міністерства фінансів та інших органів державної влади; наукові публікації вітчизняних і зарубіжних авторів з питань державного фінансового контролю, аудиту, бюджетного менеджменту; статистичні дані Державної казначейської служби, Державної служби статистики України; результати власних розрахунків, прогнозів і досліджень. Всебічний аналіз діяльності Рахункової палати дозволив виявити ключові проблеми та розробити пропозиції, імплементація яких рекомендується для суттєвого посилення ефективності державного фінансового контролю та вдосконалення управління державними фінансами. Упродовж 2022–2024 років Рахункова палата демонструє зростання інституційної спроможності, що проявляється у збільшенні охоплення аудитами, посиленні аналітичного підходу та адаптації до змін бюджетних реалій. За цей період спостерігається як кількісне зростання виявлених порушень, так і якісна зміна їхньої структури. Зокрема, у 2024 році зафіксовано різке зростання порушень у сфері «функціонування державних фінансів», що свідчить про поглиблений контроль саме в цій критично важливій галузі. Видатки на оборону, які значно зросли у воєнних умовах, також стали об’єктом активного контролю. Хоча обсяг виявлених порушень у цій сфері був високим, їхня частка від загальної суми поступово зменшується, що може свідчити про певне покращення процедур управління коштами. У соціальній сфері, навпаки, виявлено зменшення порушень, що може бути ознакою ефективнішого адміністрування або зниження пріоритетності перевірок у цьому напрямі. Зміна типології порушень від масових проблем із публічними закупівлями у 2023 році до зростання випадків порушення стандартів бухгалтерського обліку у 2024-му вказує на зміну фокусу аудитів, що підтверджує гнучкість та адаптивність Рахункової палати до нових ризиків. Водночас інституція стикається з низкою системних викликів: слабкою імплементацією рекомендацій, політичним впливом, обмеженістю ресурсів. SWOT-аналіз також показав, що сильними сторонами Рахункової палати є її статус, професійний рівень і доступ до інформації, тоді як ключовими загрозами — воєнний стан, економічна нестабільність і корупція. Ефективність діяльності Рахункової палати підтверджується й кореляційним аналізом: чітко простежується зв’язок між фінансуванням, чисельністю аудитів і результатами виявлення порушень. Це створює підґрунтя для аргументованого посилення інституційних потужностей. Рахункова палата України поступово трансформується з органу, що лише виявляє порушення, у сучасного аналітичного аудитора, здатного формувати рекомендації щодо стратегічного управління бюджетом. Подальше підвищення її ефективності можливе за умов цифровізації, посилення внутрішнього контролю в державних органах, підвищення рівня виконання рекомендацій та ефективнішої взаємодії з парламентом і урядом.In the context of the current economic challenges facing Ukraine—particularly the need to ensure the efficient, targeted, and transparent use of public finances—the role of the Accounting Chamber as the supreme audit institution gains exceptional significance. Strengthening financial discipline, preventing corruption risks, and increasing the accountability of budget funds managers are key objectives that directly affect national economic stability and public trust in state institutions. The object of the study is the system of public financial control in Ukraine, specifically its institutional component represented by the Accounting Chamber. The subject of the study is the organizational, legal, and methodological mechanism of the Accounting Chamber’s functioning in the sphere of financial control over the use of state budget funds, as well as the effectiveness of its oversight powers. The purpose of the study is to assess the current state, effectiveness, and prospects of the Accounting Chamber of Ukraine in the field of financial control, and to develop practical recommendations to enhance its capacity in ensuring the lawful, targeted, and results-oriented use of state budget funds. To achieve this goal, the following objectives were formulated: • To summarize the theoretical foundations and regulatory framework of the Accounting Chamber’s activities; • To analyze the actual performance results of Ukraine's state budget for 2024; • To examine quantitative and qualitative indicators of the Accounting Chamber's activities in detecting budget violations; • To conduct a SWOT analysis of the Accounting Chamber's performance; • To explore correlation relationships between key parameters of budgetary control; • To forecast the effectiveness indicators of financial control in the short term; • To conduct an individual scientific study on the effectiveness of financial monitoring in the context of combating illegal economic activity; • To identify key problems in the functioning of the Accounting Chamber and provide recommendations for their resolution; • To justify directions for increasing transparency and efficiency of interbudgetary control. The study employed a set of general scientific and specialized methods, including: analysis and synthesis; economic-statistical methods; SWOT analysis; correlation analysis; forecasting; and expert-analytical methods. The information base of the study includes: legal and regulatory acts of Ukraine governing the activities of the Accounting Chamber; official reports of the Accounting Chamber of Ukraine for 2023–2024; the Development Strategy of the Accounting Chamber for 2025–2029; analytical materials from the Verkhovna Rada, the Ministry of Finance, and other public authorities; academic publications by domestic and foreign authors on issues of public financial control, audit, and budget management; statistical data from the State Treasury Service and the State Statistics Service of Ukraine; and the author’s own calculations, forecasts, and research. A comprehensive analysis of the Accounting Chamber’s performance made it possible to identify key issues and develop proposals, the implementation of which is recommended to significantly enhance the effectiveness of public financial control and improve public finance management. During 2022–2024, the Accounting Chamber has demonstrated growing institutional capacity, evidenced by increased audit coverage, enhanced analytical approaches, and adaptation to changing budget realities. Over this period, there has been a quantitative increase in detected violations and a qualitative shift in their structure. In particular, 2024 saw a sharp rise in violations in the area of "functioning of public finances," indicating a more in-depth focus on this critically important domain. Defense expenditures, which significantly increased under wartime conditions, also became a focus of active control. Although the number of identified violations in this area remained high, their share of the total amount has gradually decreased, suggesting some improvement in fund management procedures. In the social sphere, by contrast, fewer violations were identified, which may indicate either more effective administration or a lower priority for inspections in that domain. The typology of violations also shifted—from widespread issues with public procurement in 2023 to an increase in accounting standard violations in 2024— pointing to a change in audit focus and confirming the Accounting Chamber’s flexibility and adaptability to emerging risks. At the same time, the institution faces a number of systemic challenges: poor implementation of recommendations, political influence, and limited resources. The SWOT analysis also revealed that the strengths of the Accounting Chamber lie in its status, professionalism, and access to information, while its key threats include martial law, economic instability, and corruption. The effectiveness of the Accounting Chamber's activities is further confirmed by correlation analysis, which demonstrates a clear relationship between funding levels, the number of audits, and the results in terms of detected violations. This provides a foundation for advocating the strengthening of institutional capacity.