Оцінка зв’язків вузлів зовнішнього транспорту м. Львова з його адміністративними районами

Abstract

У сучасних умовах урбанізації та зростання мобільності населення ключовим завданням міського транспортного планування стає забезпечення ефективної інтеграції між різними видами транспорту, зокрема зовнішніми пасажирськими вузлами та внутрішньою мережею громадського транспорту [1]. Вузли зовнішнього транспорту – залізничні вокзали, автостанції, аеропорти – відіграють роль транспортних «воріт» міста та значною мірою впливають на зручність пересування мешканців і гостей, сталий розвиток міського середовища та екологічну безпеку [2-3]. У багатьох містах, включаючи Львів, спостерігається недостатня інтеграція між вузлами зовнішнього транспорту та громадським транспортом, що призводить до дисбалансів у доступності різних районів, перевантаження окремих маршрутів і підвищеного використання приватного автотранспорту. Це, в свою чергу, знижує ефективність функціонування транспортної системи в цілому та суперечить принципам сталої міської мобільності [4]. Метою роботи є комплексна оцінка просторової та функціональної доступності вузлів зовнішнього транспорту (ВЗТ) міста Львова для мешканців різних адміністративних районів, а також виявлення проблем у зв’язності мережі та формулювання пропозицій щодо її покращення. Для досягнення поставленої мети в роботі виконано такі завдання: 1) Проведено аналіз наукових підходів до оцінки транспортної доступності та інтеграції ВЗТ на прикладі світових міст. 2) Описано транспортну інфраструктуру м. Львова, зокрема характеристики наявних ВЗТ (залізничних вокзалів, автостанцій, автовокзалів). 3) Зібрано та проаналізовано дані про існуючу маршрутну мережу громадського транспорту, який обслуговує ВЗТ. 4) Проведено опитування мешканців Львова щодо тривалості та зручності добирання до ВЗТ. 5) Виконано розрахунки доступності та зв’язності між ВЗТ і адміністративними районами з використанням методів теорії графів. 6) Побудовано граф транспортної мережі ВЗТ Львова, визначено числові показники її зв’язності (альфа-, бета-, гама-індекси тощо). 7) Виявлено «вузькі місця» транспортної мережі, зокрема відсутність безпересадкових маршрутів між низкою ВЗТ та окремими районами міста. У ході дослідження виявлено, що найбільш інтегрованими до міської транспортної системи є Головний та Приміський залізничні вокзали, тоді як інші ВЗТ – зокрема автостанції №5, №6, автовокзал «Північний» – мають обмежене покриття міськими маршрутами. Результати анкетування показали, що для значної частини мешканців добирання до ВЗТ займає від 30 до 45 хвилин, що вказує на необхідність покращення маршрутної мережі. На основі аналізу теорії графів встановлено, що мережа ВЗТ Львова є недостатньо зв’язаною: існують значні відстані як у кілометрах, так і за часом переміщення між окремими вузлами, відсутні прямі маршрути між деякими ключовими ВЗТ. Оцінка показників доступності також підтвердила високий ступінь непрямолінійності маршрутів, особливо для периферійних районів. Результати дослідження можуть бути використані при розробці стратегій сталої мобільності для Львова, удосконаленні транспортної моделі міста та формуванні політик інтеграції зовнішнього і громадського транспорту.In the context of ongoing urbanization and increasing population mobility, ensuring the effective integration of different transport modes – particularly external passenger transport nodes and the internal public transport network – has become a key objective of urban transport planning [1]. External transport hubs such as railway stations, bus terminals, and airports serve as the "gateways" to a city and significantly impact the convenience of travel for both residents and visitors, as well as the overall sustainability and environmental safety of the urban environment [2-3]. In many cities, including Lviv, there is insufficient integration between external transport nodes and public transport, resulting in uneven accessibility across districts, overloaded routes, and increased reliance on private vehicles. These imbalances reduce the overall efficiency of the transport system and contradict the principles of sustainable urban mobility [4]. The aim of this study is to conduct a comprehensive assessment of the spatial and functional accessibility of Lviv’s external transport nodes for residents of different administrative districts, to identify weaknesses in network connectivity, and to propose improvements. To achieve this aim, the following tasks were completed: 1) A review of academic approaches to evaluating transport accessibility and external transport hubs integration in various international urban contexts. 2) A description of Lviv's transport infrastructure, with a focus on the characteristics of its existing external transport hubs (railway stations, bus stations, and terminals). 3) Collection and analysis of data on the current public transport routes serving these ETNs. 4) A passenger survey on travel times and convenience when accessing External transport hubs within the city. 5) Calculations of accessibility and connectivity between external transport hubs and city districts using graph theory methods. 6) Construction of a transport network graph of Lviv’s external transport hub and calculation of network connectivity indices (e.g., alpha, beta, gamma indices). 7) Identification of "bottlenecks" in the transport network, particularly the absence of direct public transport connections between certain external transport hubs and city districts. The study found that the Main and Suburban Railway Stations are the most integrated into Lviv's public transport system, while other external transport hubs –such as Bus Stations No. 5 and 6, and the "Pivnichnyi" bus terminal – have limited coverage. Survey results indicate that for many residents, travel time to external transport hubs ranges from 30 to 45 minutes, pointing to a need for improvements in the route network. Graph theory analysis revealed that Lviv’s external transport hub network has insufficient connectivity, with long distances and travel times between some nodes, and a lack of direct routes. Accessibility indicators also confirmed a high degree of route indirectness, especially affecting peripheral areas. The findings of this research can inform sustainable mobility strategies for Lviv, contribute to the development of a comprehensive urban transport model, and support policy-making for the integration of external and public transport systems.