Особливості формування житлового середовища студентських гуртожитків засобами екодизайну

Abstract

На сьогоднішній день постає велика проблеми з існуючим станом студентських гуртожитків. Більшість гуртожитків не відповідають державним нормам та стандартам, що зумовлює нагальну потребу у вдосконаленні умов проживання задля підвищення рівню комфорту. Дана магістерська робота присвячена вивченню особливостей формування житлового середовища студентських гуртожитків засобами екодизайну. Актуальність теми спричинена зростаючими вимогами до якості проектованого середовища та впровадженні принципів сталого розвитку, що забезпечується завдяки використанню тенденцій екологічного дизайну. У першому розділі проведено аналіз наукової літератури за обраною тематикою для формування чіткого теоретичного підґрунтя магістерської роботи. Також проведено порівняльний аналіз стану студентських гуртожитків серед підібраних українських та закордонних аналогів. До основних характеристик для порівняння було виокремлено: планувальну структуру, умови проживання, інтер’єрні рішення, відповідність сучасним стандартам та вимогам інклюзивності. На основі результатів сформовано загальну проблематику вітчизняних гуртожитків, яку пропрацьовано в наступних розділах. Другий розділ присвячено методології дослідження, яка формує поетапну структуру для проведення наукової роботи на теоретичному та емпіричному рівнях. Основну увагу приділено аналітичному методу оцінювання стану гуртожитків. За рахунок проведення соціального опитування молоді визначено рівень умов проживання, а також сформовано оцінку обізнаності про екологічну політику та її застосування у сучасному проектуванні студентських гуртожитків. Розділ акцентує увагу на теорії сталого розвитку та інтеграції принципів в структуру сучасного проектування за допомогою екологічного дизайну. 3 У третьому розділі зібрано актуальну базу державних норм та стандартів, які підкреслюють надання технічних, санітарно-гігієнічних та ергономічних вимог, на основі яких здійснюється проектна розробка. Розглянуто функціональну структуру предметно-просторової організації спільних зон (обідні, навчальні, відпочинкові зони) та житлових блоків, які враховують створення багатофункціонального простору та чіткого зонування, яке сприяє ефективному використанню обмеженої площі. Визначено, що гуртожиток відіграє не тільки роль житлового простору, але й соціального середовища для розвитку особистості. У розділі також обґрунтовано підходи до проектування інклюзивного середовища, з урахуванням потреб маломобільних груп населення у безбар’єрності. У четвертому розділі розкрито особливості формування дизайну інтер’єрів студентських гуртожитків із застосуванням засобів екодизайну. Узагальнено основні принципи, які формують дизайн інтер‘єру з урахуванням екологічності, функціональності та естетичної складової. Подано способи застосування екологічного та біофільного підходів у предметно-просторову середовищі з акцентом на створенні органічної системи «людина-природа» в умовах урбанізованого середовища за допомогою природніх елементів, озеленення та природнього освітлення. П’ятий розділ містить збір даних для об’єкту проектування, на основі яких відбувається розробка концептуальної пропозиції вирішення загального простору та типового житлового блоку студентського гуртожитку №4 Національного університету «Львівська політехніка». За допомогою виконаних планувальних рішень та візуальних матеріалів показано можливість впровадження тенденцій екологічного дизайну у студентських гуртожитках та покращення умов на проживання студентської молоді. Заключний розділ, а саме економічна частина, допомагає визначитись з кошторисом на реалізацію концептуального вирішення за підрахунком загальної вартості загально-будівельних робіт, закупівлі типового устаткування та виконання меблів за індивідуальною розробкою. 4 Узагальнені висновки свідчать, що застосування засобів екодизайну не лише підвищує якість житлового простору, а й сприяє формуванню екологічної культури серед студентської молоді, відповідає сучасним тенденціям дизайну та принципам сталого розвитку.Today, there is a significant issue concerning the existing condition of student dormitories. Most of the dormitories are not accorded to standards, which necessitates the improvement of living conditions to enhance the level of the comfort. This thesis is devoted to the study of the peculiarities of forming the residential environment of student dormitories through eco-design. The relevance of the topic is driven by growing demands for the quality of the designed environment and the implementation of sustainable development principles, ensured by the application of ecological design trends. In the first chapter there is a present of an analysis of scientific literature on the chosen topic, to form a clear theoretical foundation for the master's research. A comparative analysis of the condition of student dormitories in selected Ukrainian and foreign examples is also provided. Key characteristics for comparison included: planning structure, living conditions, interior solutions, compliance with modern standards, and inclusivity requirements. Based on the results, general issues of domestic dormitories are outlined and further explored in the following chapters. Second chapter focuses on the research methodology, which establishes a stepby-step structure for conducting the study on both theoretical and empirical levels. 5 Special attention is given to the analytical method of assessing dormitory conditions. Through a social survey among students, the level of living conditions was determined, as well as the awareness of ecological policy and its implementation in the modern design of student dormitories. The chapter emphasizes the theory of sustainable development and the integration of its principles into modern design structures via eco-design. The third chapter compiles the current database of national norms and standards, highlighting the provision of technical, sanitary-hygienic, and ergonomic requirements, which form the basis for project development. The functional structure of the spatial organization of communal areas (dining, study, and recreation zones) and residential blocks is examined, focusing on the creation of multifunctional spaces and clear zoning to maximize limited space usage. It is determined that a dormitory serves not only as a residential space but also as a social environment for personal development. The chapter also explained approaches to designing an inclusive environment, taking into account the needs of people with limited mobility and the importance of barrier-free access. The fourth chapter reveals the specifics of interior design in student dormitories using eco-design tools. The main principles forming interior design are summarized, considering environmental friendliness, functionality, and aesthetic components. Methods for applying ecological and biophilic approaches in the spatial environment are presented, emphasizing the creation of an organic "human-nature" system within urbanized settings through the use of natural elements, greenery, and natural lighting. The fifth chapter includes data collection for the design object, based on which a conceptual proposal is developed for the common areas and a typical residential unit of Dormitory No. 4 of Lviv Polytechnic National University. The planning solutions and visual materials demonstrate the feasibility of implementing eco-design trends in student dormitories and improving living conditions for students. 6 Final chapter, the economic section, helps determine the cost estimate for the implementation of the conceptual design, including calculations of the total cost of general construction works, the purchase of standard equipment, and the production of custom-designed furniture. Summarized conclusions indicate that the use of eco-design tools not only improves the quality of the residential environment but also promotes the development of ecological culture among students, aligns with current design trends, and adheres to the principles of constant progress.