Середній ремонт стрілочного переводу в Камянко-бузькій дистанції колії

Abstract

Бакалаврська кваліфікаційна робота присвячена технічному обґрунтуванню та організації виконання середнього ремонту стрілочного переводу типу Р65 марки 1/11 на станції Дубляни-Львівські, яка обслуговується Кам’янко-Бузькою дистанцією колії Львівської залізниці. Дослідження виконано з урахуванням сучасних вимог нормативно-технічної документації у сфері утримання та ремонту верхньої будови колії, а також з дотриманням принципів безпеки руху поїздів та охорони праці. У роботі розглянуто класифікацію стрілочних переводів, їх конструктивні елементи, типові експлуатаційні навантаження та характерні дефекти. Особливу увагу приділено аналізу фактичного технічного стану стрілочного переводу №15, який експлуатується з 2006 року на головній електрифікованій колії, що є частиною наскрізного маршруту для вантажних і пасажирських поїздів. У результаті комісійного обстеження виявлено критичні дефекти — засміченість баласту понад 35%, локальні пошкодження елементів переводу, а також відхилення у плані та профілі колії, що зумовлює необхідність призначення середнього ремонту. Запропоновано оптимальний склад ремонтних робіт, який включає вирізання старого баласту, заміну пошкоджених елементів конструкції, монтаж стрілочного переводу, виправку у плані та профілі, а також відновлення системи водовідведення. Деталізовано технологічний процес ремонту, розроблено графік виконання робіт у «вікно», подано перелік технічних засобів, механізмів, інструментів та матеріалів, необхідних для виконання ремонту. Особливу увагу приділено заходам із безпеки руху поїздів та охорони праці під час виконання робіт, зокрема організації робочої 4 зони, засобам індивідуального та колективного захисту, а також взаємодії між працівниками дистанції та черговими по станції. Практична цінність роботи полягає у можливості використання розробленого проєкту для планування й організації середнього ремонту стрілочних переводів в інших дистанціях колії. Представлений підхід спрямований на підвищення надійності функціонування верхньої будови колії, зменшення витрат на утримання та забезпечення безпечного руху поїздів на ділянках з інтенсивним залізничним рухом.