Дослідження показників мобільності перспективних житлових кварталів с. Сокільники

Abstract

Починаючи з 2010–2012 рр., коли суспільства й економіки країн, що розвиваються, фактично подолали наслідки світової фінансової кризи 2008–2009 рр., розвиток великих міст не лише перейшов на вищий щабель, а й набрав значно стрімкішого темпу. Це насамперед позначилося на зростанні підприємництва, туризму, виробництва та впровадженні нових технологій. Одночасно збільшення кількості робочих місць у мегаполісах підсилило процес урбанізації, рівень якої в Україні уже перевищує 65 % [1]. До найбільш відомих негативних наслідків урбанізації та перенаселеності належать відставання транспортної й критичної інфраструктури від актуальних потреб жителів, зростання щільності забудови та маятникові міграції населення між містом і передмістями. Останнє спричиняє критичні навантаження на магістральну дорожню мережу [2]. В українських містах паралельно розгорнулося масштабне будівництво житлових комплексів, яке згодом переросло у формування нових міських утворень — кварталів на 5–10 тис. мешканців. Проблема полягає в тому, що під час зміни цільового призначення земельних ділянок і розроблення детальних планів територій декларують створення нових інженерних мереж та доріг, однак на практиці такі масиви часто постають на територіях колишніх заводів: інженерна інфраструктура там частково збережена, натомість транспортна й критична відсутні [3–4]. Попри активне зведення новобудов, окремі дослідження свідчать, що чисельність міського населення суттєво не збільшується, адже люди переїжджають переважно в межах того самого міста, покращуючи свої житлові умови [5]. Водночас це помітно трансформує характер міської мобільності. У магістерській кваліфікаційній роботі досліджено актуальні аспекти міської мобільності та її взаємозв’язок із просторовими моделями розселення. Опрацьовано значні масиви даних щодо нових житлових кластерів і проаналізовано маршрути переміщення жителів від цих кластерів до ключових точок міста. ? Об’єкт дослідження – мобільність населення агломерації. Предмет дослідження – зміна кількості кореспонденцій з приміської зони до ядра міста магістральними вулицями як наслідок зростання житлового будівництва. Мета дослідження: провести аналіз основних взаємозв’язків між демографією нових житлових районів та навантаження на магістральні вулиці. Досліджено перспективні напрями забудови села Сокільники, де виявлено 21 житловий комплекс із потенційною чисельністю населення близько 13500 осіб. На підставі офіційних статистичних даних і розрахованих відстаней до магістральних вулиць сформовано математичні моделі прогнозування кількості кореспонденцій, що генеруються цими житловими масивами. Надано прогноз розподілу пересувань за видами транспорту: 35% – приватні автомобілі, 37% – громадський транспорт, 29% – пішохідні та велосипедні пересування. Оцінка загального рівня мобільності показала, що очікуваний приріст транспортного навантаження становитиме 150–200 додаткових кореспонденцій на годину для вул. Кульпарківської та 150–250 кореспонденцій у пікові години для вул. Стрийської.

Beginning in 2010-2012, when the societies and economies of developing nations had largely absorbed and overcome the after-effects of the 2008–2009 global financial crisis—the development of major cities not only advanced to a higher level but also accelerated markedly. This shift was evident above all in the expansion of entrepreneurship, tourism, manufacturing, and the adoption of new technologies. Simultaneously, the growth in urban job opportunities intensified the urbanization process, whose rate in Ukraine already exceeds 65 % [1]. Among the most widely recognized negative consequences of urbanization and overpopulation are the lagging development of transport and critical infrastructure relative to residents’ actual needs, greater building density, and pendulum migrations between cities and their suburbs. The latter places critical strain on the arterial road network [2]. Ukrainian cities have meanwhile witnessed large-scale construction of residential complexes that has gradually evolved into new urban formations—districts housing 5–10 thousand inhabitants. A core problem is that, when land-use designations change and detailed territorial plans are drafted, they typically promise new utility networks and roads, yet in practice these neighborhoods often rise on former industrial sites where some engineering infrastructure still exists but transport and other critical facilities are lacking [3–4]. Despite the brisk pace of new construction, certain studies indicate that the overall urban population is not growing significantly, as residents mainly relocate within the same city to improve their housing conditions [5]. This, however, visibly reshapes patterns of urban mobility. The present master’s thesis investigates pressing issues of urban mobility and its linkage to spatial settlement patterns. It processes extensive datasets on emerging residential clusters and analyses residents’ travel routes from these clusters to the city’s key destinations. Study object – the mobility of the agglomeration’s population. Scope of research – changes in the volume of origin-destination trips from the suburban zone to the city core via arterial streets as a consequence of intensified residential construction. Goal of research: to analyses the principal links between the demography of new residential districts and the resulting load on main urban arteries. The investigation covered prospective development areas in the village of Sokilnyky, where 21 residential complexes with a potential population of about 13,500 residents were identified. Using official statistical data and calculated distances to arterial streets, mathematical models were developed to forecast the number of trips generated by these housing clusters. The projected modal split is: 35 % private cars, 37 % public transport, and 29 % walking and cycling. An overall mobility assessment indicates that the expected increase in traffic load will be 150–200 additional trips per hour on Kulparkivska Street and 150–250 trips during peak hours on Stryiska Street.