Вплив професійного вигорання на рівень субʼєктивного задоволення життям спеціалістів ІТ сфери

Abstract

Тема магістерської кваліфікаційної роботи: «Вплив професійного вигорання на рівень суб’єктивного задоволення життям спеціалістів ІТ сфери». У першому розділі магістерської роботи проведено аналіз понять професійного вигорання та суб'єктивної задоволеності життям. Розглянуто різні підходи до трактування цих понять стосовно спеціалістів ІТ сфери, а також оглянуто теоретичні та емпіричні дослідження, присвячені взаємозв'язку між вигоранням і задоволеністю життям. У другому розділі роботи описано організацію дослідження та використані методи для досягнення поставлених завдань. Охарактеризовано вибірку респондентів та їх розподіл за основними досліджуваними показниками. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження, проведено їх аналіз і надано рекомендації щодо профілактики професійного вигорання серед ІТ спеціалістів. Вибірка дослідження включала респондентів з переважно середнім рівнем професійного вигорання, що свідчить про помірне емоційне виснаження. Задоволеність життям серед опитаних варіюється, більшість мають певний ступінь незадоволення. Регресійний аналіз виявив, що вигорання не має значного впливу на загальну задоволеність життям. Водночас, існує сильний зв'язок між вигоранням та суб'єктивним благополуччям, що вказує на погіршення психічного стану через емоційне виснаження. Кореляційний аналіз показав, що вік, сімейний статус і тип зайнятості пов'язані з рівнем вигорання. Вигорання також асоціюється з гіршим суб'єктивним благополуччям, що проявляється через напруженість, зміни настрою та самооцінку здоров'я. Порівняльний аналіз підтвердив, що професійне вигорання суттєво впливає на суб'єктивне благополуччя, але не є визначальним фактором для загальної задоволеності життям.

Title of the Master's Thesis: "The impact of professional burnout on the level of subjective life satisfaction of IT specialists." The first chapter of the master's thesis analyzes the concepts of professional burnout and subjective life satisfaction. Various approaches to understanding these concepts in relation to IT specialists are examined, along with a review of theoretical and empirical studies exploring the relationship between burnout and life satisfaction. The second chapter describes the organization of the research and the methods used to achieve the study's objectives. The characteristics of the respondents and their distribution according to the main research indicators are outlined. The third chapter presents the results of the empirical study, analyzes the findings, and provides recommendations for preventing professional burnout among IT specialists. The research sample included respondents with predominantly moderate levels of professional burnout, indicating moderate emotional exhaustion. Life satisfaction among respondents varied, with most showing a certain degree of dissatisfaction. Regression analysis revealed that burnout does not significantly impact overall life satisfaction. However, there is a strong connection between burnout and subjective well-being, pointing to a deterioration in mental health due to emotional exhaustion. Correlation analysis showed that age, marital status, and employment type are linked to burnout levels. Burnout is also associated with lower subjective well-being, manifesting as tension, mood changes, and lower self-rated health. Comparative analysis confirmed that professional burnout significantly affects subjective well-being but is not a determining factor for overall life satisfaction.