Формування дизайну інтер’єрів закладів дошкільної освіти з урахуванням сучасних психолого-педагогічних підходів до розвитку дітей

Abstract

Магістерська робота присвячена дослідженню та обґрунтуванню підходів до формування дизайну інтер’єрів закладів дошкільної освіти з урахуванням сучасних психолого-педагогічних вимог, принципів доступності, композиційної цілісності та гуманістичної освітньої парадигми. Особливу увагу зосереджено на організації ігрову кімнату та живий куточок (зелену кімнату) у закладі дошкільної освіти смт. Чинадійово Закарпатської області, як просторово-предметного середовища, що сприяє сенсорному, емоційному, екологічному та соціально-комунікативному розвитку дітей раннього і дошкільного віку. Актуальність дослідження зумовлена потребою оновлення інтер’єрів ЗДО, значна частина яких створена за застарілими радянськими стандартами й не відповідає сучасним уявленням про безпечний, комфортний, варіативний та психологічно підтримувальний освітній простір. В умовах воєнних загроз та зростання кількості дітей-переселенців особливої ваги набуває гуманізація середовища, використання природних матеріалів, м’якої колористики та інклюзивних рішень, що забезпечують відчуття стабільності, захищеності та емоційного благополуччя. Метою дослідження є формування та розробка рекомендації створення дизайну інтер’єру дитячих осередків та приміщень для навчальних занять і ігор у закладі ЗДО, базовані на сучасних нормативних стандартах, новітніх досягненнях у сфері дитячої педагогіки і психології, інноваційних матеріалах і технологіях, а також актуальних дизайнерських підходах, які сприяють психологічному комфорту, розвитку та благополуччю дітей.

7

Об’єктом дослідження є дизайн інтер’єру та організація предметно- просторового середовища закладу дошкільної освіти, а предметом — вплив вікових

та психологічних особливостей розвитку дітей на формування архітектурно- планувальних і композиційних рішень. У роботі проаналізовано сучасні нормативні

документи, педагогічні та психологічні методики, інноваційні матеріали та технології, які визначають підходи до створення якісного освітнього простору. Наукова новизна полягає у доповненні теоретичних знань щодо проєктування інтер’єрів дошкільних закладів через систематизацію принципів просторової організації, визначення впливу колористики, текстур і матеріалів на емоційний стан, поведінку та пізнавальну активність дітей. Сформульовано критерії ефективного дизайну, що сприяє сенсорному розвитку, творчій активності та формуванню відчуття безпеки. У роботі запропоновано авторське дизайн-рішення інтер’єрів зон навчання, гри та відпочинку, яке відповідає сучасним вимогам екологічності, ергономічності та інклюзивності. У дослідженні проаналізовано вітчизняні та зарубіжні підходи до проєктування інтер’єрів для дітей, окреслено принципи формування живого куточка у скандинавському стилі, серед яких: безпечність і ергономічність, сенсорна помірність, природність матеріалів, функціонально-просторовий поділ, емоційна нейтральність, варіативність предметного середовища. Уточнено вимоги до предметного наповнення, освітлення, меблювання, кольорових рішень, розміщення природних об’єктів, зон спостереження та практичної діяльності дітей. Структура і обсяг роботи: Дипломна робота складається графічної частини, записки та додатків. Загальний обсяг записки складає 101 сторінок основної текстової частини та 4 сторінок додатків.The master’s thesis is devoted to the study and substantiation of approaches to designing interior environments in preschool educational institutions, taking into account contemporary psychological and pedagogical requirements, principles of accessibility, compositional integrity, and the humanistic paradigm of education. Particular attention is given to the organization of a playroom and a lively corner (green room) in the preschool educational institution of the urban-type settlement of Chynadiyovo, Zakarpattia Region, as

a spatial-object environment that supports the sensory, emotional, ecological, and socio- communicative development of early and preschool-age children.

10 The relevance of the study is driven by the need to modernize preschool interiors, many of which remain based on outdated Soviet standards and no longer meet current expectations of a safe, comfortable, variable, and psychologically supportive learning environment. In the context of wartime challenges and an increasing number of displaced children, humanizing the environment, incorporating natural materials, soft color palettes, and inclusive solutions becomes particularly significant, as these factors contribute to a sense of stability, security, and emotional well-being. The aim of the study is to identify and develop recommendations for designing interior environments for children’s activity zones and spaces for learning and play in preschool institutions, based on modern regulatory standards, recent advances in child pedagogy and psychology, innovative materials and technologies, and contemporary design approaches that support children’s psychological comfort, development, and well-being. The object of the study is the interior design and organization of the spatial-object

environment of preschool educational institutions, while the subject is the influence of age- related and psychological characteristics of child development on architectural, planning,

and compositional solutions. The work analyzes current regulatory documents, pedagogical and psychological methodologies, and innovative materials and technologies that shape approaches to creating a high-quality educational environment. The scientific novelty lies in expanding theoretical knowledge on interior design for preschool institutions by systematizing principles of spatial organization and identifying the influence of color, textures, and materials on children’s emotional states, behaviors, and cognitive activity. Criteria for effective design that support sensory development, creativity, and a sense of security are formulated. The thesis presents an original interior design solution for learning, play, and rest areas, which meets modern requirements of ecological sustainability, ergonomics, and inclusivity. The research examines domestic and international approaches to designing interiors for children and outlines principles for creating a Scandinavian-style live corner, including safety and ergonomics, sensory moderation, natural materials, functional-spatial division, emotional neutrality, and variability of the material environment. Requirements for spatial

11 furnishing, lighting, color solutions, placement of natural objects, observation zones, and areas for children’s practical activity are specified. Structure and volume of the work: The diploma project includes a graphic part, an explanatory report, and appendices. The explanatory report consists of 101 pages of main text and 4 pages of appendices. The list of references includes 58 sources. Brief review of the chapters The first chapter summarizes scientific studies on the influence of spatial-object environments on preschool children’s development. It demonstrates that the preschool

period is sensitive for shaping cognitive, emotional, and social processes; therefore, well- designed environments significantly support child development. Interior design in preschool

institutions is viewed as an integration of pedagogical, psychological, and aesthetic approaches that influence cognitive activity, emotional states, and social interaction. The need to create a flexible, safe, aesthetic, and inclusive environment fulfilling multiple functions—ensuring comfort, stimulating cognition, supporting socialization, and promoting harmonious development—is emphasized. The second chapter analyzes regulatory, organizational, and pedagogical conditions for the functioning of preschool institutions. The legislative framework defines requirements for age structure, learning conditions, sanitary and hygienic standards, and the parameters of the cultural-educational environment. Emphasis is placed on inclusive approaches, flexible forms of education, and barrier-free space. Principles of functional zoning as a foundation for effective spatial planning and organization of children’s activities are examined. Special attention is paid to child adaptation, consideration of individual needs, and maintaining emotional comfort. The role of natural elements—particularly nature corners—in forming ecological awareness and reducing stress is highlighted. The third chapter provides a comprehensive analysis of factors determining the quality of the spatial-object environment in children’s activity areas, based on psychological, pedagogical, design, and regulatory principles. It establishes that optimal organization relies on functional zoning, the integration of emotional-imagery and informational components, and the use of modern ecological materials and technologies.

12 Various activity forms and behavior models that determine the need for diverse functional zones—play, learning, creativity, physical activity, rest, and specialized resource rooms— are examined. Principles of compositional integrity, stylistic harmony, and color design affecting emotional states and learning efficiency are explored. The importance of innovative and biophilic design solutions for improving comfort and supporting development is outlined. In the project section, a design concept for the playroom and live corner (green room) is developed based on modern psychological-pedagogical approaches, ergonomic requirements, and regulations. The proposed solution, implemented in a Scandinavian style, ensures naturalness, sensory safety, emotional comfort, and accessibility. The flexible spatial scenario developed for the playroom supports children’s leading types of activity and fosters independence, social interaction, and creativity. The concept of the green room, based on biophilic design principles, creates a nature-centered emotional background, enhances exploratory behavior, and promotes ecological awareness. The integration of psychological principles, pedagogical approaches, and concise design solutions ensures a safe, adaptable, and developmental environment aligned with contemporary standards for preschool educational spaces. Key words: interior design, preschool educational institution, spatial-object environment, psychological and pedagogical approaches, child development, functional zoning, developmental environment.